П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 653/2409/20
Головуючий в 1 інстанції: Делалова О.М.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Крусяна А.В.,
Яковлєва О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 2 листопада 2020р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 1 батальйону 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровські області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Дрожжака Євгенія Леонідовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
У серпні 2020р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора роти 1 батальйону 3 УПП в Дніпропетровські області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Дрожжака Є.Л., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент патрульної поліції, в якому просив суд скасувати постанову серії ЕАМ №2881133 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.132-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510грн., а справу закрити.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що у відповідності до оскаржуваної постанови його визнано винним у тому, що він перевозив негабаритний вантаж, не будучи укомплектованим жилетом оранжевого кольору зі світловідбивними елементами та проблисковим маячком оранжевого кольору з автономним живленням.
Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки адміністративного правопорушення не вчиняв, відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували його вину, працівник поліції не в повній мірі встановив необхідні для вирішення справи обставини, його висновки обставинам справи не відповідають. У постанові некоректно вказаний нормативний акт, у зв'язку з порушенням норм якого вона складана.
Позивач зазначає, що на момент перевезення вантажу та зупинення його відповідачем, мав жилет оранжевого кольору із світловідбивними елементами, на транспортному засобі був наявний та працював проблисковий маячок. Однак, працівник поліції пред'являв вимоги про наявність жилету саме потрібної йому конфігурації та марки, що суперечить чинному законодавству.
Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.
Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 2 листопада 2020р. адміністративний позов задоволено.
Скасовано постанову серії ЕАМ №2881133 від 27.07.2020р., винесену інспектором роти 1 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Дрожжаком Євгенієм Леонідовичем у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.132-1 КУпАП про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 510грн..
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.132-1 КУпАП, закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму витрат зі сплати судового збору у розмірі 420,4грн..
В апеляційній скарзі Департамент патрульної поліції, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132 КУпАП, у зв'язку із чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що 27.07.2020р. інспектором роти 1 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Дрожжаком Є.Л. прийнято постанову серії ЕАМ №2881133 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, 27.07.2020р. о 4 год. 25 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом моделі TGX 28540, державний номерний знак НОМЕР_1 , в смт.Слобожанському по вулиці Кримській в районі будинку №22 Дніпровського району Дніпропетровської області та перевозив негабаритний вантаж згідно дозволу №2020-13128901-600, та не був укомплектованим жилетом оранжевого кольору із світловідбивними елементами та проблисковим маячком оранжевого кольору з автономним живленням, чим порушив ч.4 постанови КМУ від 7.11.2015р. №1395 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.132-1 КУпАП. У зв'язку із чим ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510грн..
Перевіряючи правомірність та законність прийняття оскаржуваної постанови, з урахуванням підстав, за якими апелянт пов'язує його незаконність та скасування, судова колегія виходить з наступного.
У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами п.11 ч.1 ст.23 ЗУ «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями ст.280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ч.1 ст.247 КУпАП, обов'язковими умовами притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів.
У відповідності до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п.5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018р. №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
За правилами ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, а саме відеозаписи, які б підтверджували факт вчинення позивачем правопорушення. В оскаржуваній постанові відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис відсутні. А тому навіть у разі наявності відеозапису його не можна вважати допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Що стосується твердження Департаменту патрульної поліції на те, що позивачем протиправна дія була скоєна «в присутності поліцейського і останній бачив її вчинення на власні очі» та що факт вчинення правопорушення підтверджується показаннями поліцейських, які безпосередньо бачили факт порушення і є особами незацікавленими в результатах розгляду справи про адміністративне правопорушення, віднесеному до їх компетенції, та у встановлений законом спосіб відреагували на правопорушення, судова колегія вказані твердження помилковими, виходячи з наступного.
По-перше, ні відповідач, ні третя особа не повідомили суду, хто з поліцейських, окрім відповідача, були свідками зазначеного в оскаржуваній постанові порушення, та не просили суд, допитати їх та відповідача під час розгляду даної справи у якості свідків.
По-друге, судова колегія не погоджується з Департаментом патрульної поліції в тому, що відповідач є незацікавленою особою, оскільки саме відповідач здійснював розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо позивача та приймав у ній рішення (постанову).
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.04.2020р. у справі за №161/5372/17, в якій Верховний Суд зазначив, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. Натомість, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах. Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Таким чином, обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.
Однак жодних доказів вчинення адміністративного правопорушення, викладеного в оскаржуваній постанові, відповідачем та третьою особою не надано.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.272, 286, 311, 315, 316, 322 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 2 листопада 2020р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення, остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Ю.М.Градовський
Судді: А.В.Крусян
О.В.Яковлєв