П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/4766/20
Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Бойка А.В.
- Федусика А.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Козирське" на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Козирське" до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про скасування припису від 02.06.2020 року № 267-ДК/0121/Пр/03/01-20, -
В жовтні 2020 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного сільськогосподарського підприємства "Козирське" до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про скасування припису від 02.06.2020 року № 267-ДК/0121/Пр/03/01-20.
09 листопада 2020 року від представника позивача - адвоката Чебана В.О. до суду електронною поштою надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року позовну заяву ПСП "Козирське" залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, ПСП "Козирське" подало апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 01 грудня 2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт зазначає, що 03.11.2020 року директором ПСП "Козирське" було видано наказ про відкликання довіреності, виданої адвокату Чебану В.О. Крім того, вказаним наказом було зобов'язано довірену особу повернути оригінал довіреності та повідомити зацікавлених осіб про недійсність довіреності від 16.06.2020 року.
Також, в апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що позивач не надавав розпоряджень представнику відкликати позовну заяву. Стосовно того, що вищезгадана позовна заява була залишена без розгляду за клопотанням представника, ПСП "Козирське" дізналося лише зі змісту ухвали суду першої інстанції від 01 грудня 2020 року.
Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що від представника позивача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовну заяву слід залишити без розгляду.
З огляду на зазначене, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з вимогами ч.1 ст.55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Вимогами ч.2 ст.60 КАС України передбачено, що обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Крім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 60 КАС України, у разі припинення повноважень представника на здійснення представництва особи у справі він не може бути у цій самій справі представником іншої сторони, третьої особи на іншій стороні або третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору.
Згідно з вимогами ч.5 ст.60 КАС України, підстави і порядок припинення представництва за довіреністю, скасування довіреності та відмови представника від наданих йому повноважень визначаються Цивільним кодексом України.
Так, вимогами п.2 ч.1 ст.248 ЦК України регламентовано, що представництво за довіреністю припиняється у разі скасування довіреності особою, яка її видала.
Частиною 2 ст.249 ЦК України передбачено, що особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.
Відповідно до вимог ч.3 ст.60 КАС України про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суду шляхом подання письмової заяви.
Як зазначив апелянт в своїй апеляційній скарзі, наказом №57 від 03.11.2020 року відкликано довіреність, що була видана директором підприємства адвокату Чебану В.О. (а.с.69).
Тобто, як вбачається з матеріалів справи, довіреність відкликано раніше (03.11.2020 року), ніж Чебаном В.О. подано заяву про залишення позову без розгляду (09.11.2020 року).
Однак, колегія суддів наголошує, що в порушення вимог ч.3 ст.60 КАС України позивачем не було повідомлено суд шляхом подання письмової заяви про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю - Чебана В.О. Матеріали справи не містять будь-яких доказів щодо припинення представництва або обмеження повноважень вищезазначеного представника, тому, колегія суддів зазначає, що суду першої інстанції на час винесення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, не було відомо про наявні обставини.
Крім того, відповідно до вимог ч.4 ст.240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що ухвала підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Козирське" - залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Головуючий суддя Джабурія О.В.
Судді Федусик А.Г. Бойко А.В.