17 березня 2021 року м. Дніпросправа № 280/398/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),
суддів: Щербака А.А., Кругового О.О.,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області, Державної служби України з безпеки на транспорті
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року (головуючий суддя: Конишева О.В.) по адміністративній справі № 280/398/20, розглянутої у письмовому провадженні
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амструд» до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Амструд» ( далі ТОВ «Амструд») 15.01.2020 року звернувся до суду з позовом до відповідачів Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області №173162 від 24.12.2019 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 34 000грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року адміністративний позов задоволений, визнана протиправною та скасована постанова №173162 від 24.12.2019 року, прийнята Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача стягнуті судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, заступника керівника Запорізької обласної прокуратури подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що вона подана на виконання повноважень, визначених ст. 23 ЗУ “Про прокуратуру” в інтересах держави в особі органу управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, Державної служби України з безпеки на транспорті. Прокурор зазначає, що всупереч ст. 9 КАС України, відповідачем Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області не надано в повному обсязі докази, на які посилається у відзиві . У подальшому, незважаючи на продовження процесуальних строків відповідно до п. 3 Прикінцевих положень КАС України, управлінням не було оскаржено рішення суду першої інстанції. Вказані факти, на думку заступника керівника прокуратури Запорізької області, свідчать про неналежне виконання цим органом своїх повноважень, що в свою чергу, відповідно до ст. 23 ЗУ “Про прокуратуру” дає підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави та вступу у справу шляхом подання апеляційної скарги.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.12.2020 року відкрите провадження у справі.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку про необхідність закриття апеляційного провадження у справі з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст.169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Згідно з ч.1,3 ст.23 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII “Про прокуратуру” (далі - Закон №1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.
Приписами ч.4 ст.23 Закону №1697-VII встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Аналіз вказаних вище законодавчих норм дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Перший “виключний випадок” передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
Так, у першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. При цьому “нездійснення захисту” виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Разом з цим, “здійснення захисту неналежним чином” виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. При цьому, “неналежність” захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Тобто, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний суб'єкт владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Разом з цим, прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року в справі № 806/1000/17.
Як на підставу для здійснення представництва прав та інтересів держави в особі управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, Державної служби України з безпеки на транспорті заступник керівника Запорізької обласної прокуратури посилається на неналежне здійснення своїх повноважень відповідним органом як відповідачем в судовому процесі, та не здійснення оскарження рішення суду в апеляційному порядку.
Між тим, як видно з матеріалів справи, 26.03.2020 року управлінням Укртрансбезпеки в Запорізькій області надано до суду першої інстанції відзив на адміністративний позов, до якого приєднано докази обґрунтування позиції відповідача у справі, а саме: складені 11.11.2019 року акт №185214 проведення перевірки, акт №0016452 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідка №0009982 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, направлення на рейдову перевірку №007478 , свідоцтво про повірку регульованого засобу вимірювальної техніки (а.с.39-52) Вказаний відзив з наданими доказами враховано судом першої інстанції при розгляді справи.
В свою чергу, той факт, що відповідачем не оскаржено рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не свідчить про неналежне виконання суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків, оскільки апеляційне оскарження рішення суду є правом сторони, а не її обов'язком.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що керівником Запорізької обласної прокуратури не доведено факту неналежного виконання відповідачами своїх обов'язків по захисту державних інтересів як підстави для звернення до суду з апеляційною скаргою в порядку ст. 23 ЗУ “Про прокуратуру”.
Відповідно п. 2 ч.1 ст. 305 КАС України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку заступник керівника Запорізької обласної прокуратури не набув права на звернення до суду з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі органу управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, Державної служби України з безпеки на транспорті, відтак наявними є підстави для закриття апеляційного провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 243, 305, 310, 321, 325 КАС України, суд, -
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, Державної служби України з безпеки на транспорті, на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року по адміністративній справі № 280/398/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.А. Щербак
суддя О.О. Круговий