18 березня 2021 року м. Дніпросправа № 160/13357/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Щербака А.А.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року в адміністративній справі №160/13357/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишена без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України. Надано десятиденний строк з дня отримання копії вищевказаної ухвали для усунення недоліків.
Отримання копії ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року про залишення без руху апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області уповноваженим представником відповідача 26 лютого 2021 року підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, отже наданий судом строк на усунення недоліків скарги сплинув 10.03.2021 року.
23 лютого 2021 року на адресу від заявника суду надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтоване тим, що відповідач не має коштів для сплати судового збору.
Колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (ч.2 ст.298 КАС України), тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху та в разі неусунення її недоліків у наданий судом строк повертає скаргу заявнику.
Отже, суд в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху встановлює строк, достатній для усунення недоліків скарги.
Водночас, у відповідності до приписів ст. 121 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк встановлений судом може бути продовжений судом, який його встановив за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Суд може продовжений встановлений ним строк лише в разі наявності поважних підстав.
Суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені заявником підстави для продовження строку не є поважними для цілей задоволення заявленого клопотання оскільки сам факт відсутності поточних коштів для оплати судового збору у сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, не є об'єктивною підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 “Інші поточні платежі”, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, тощо, не можуть бути підставою для продовження строку на усунення недолків апеляційної скарги.
Крім того, у відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк без достатніх на те підстав може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - суб'єкту владних повноважень.
Отже, станом на 18 березня 2021 року недоліки апеляційної скарги не усунуто.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовні заява повертається позивачу в разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року в адміністративній справі №160/13357/20 необхідно повернути заявнику.
Керуючись 169, 298, 296 КАС України, суд, -
Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду в Дніпропетровській області в продовженні строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року в адміністративній справі №160/13357/20 - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили 18 березня 2021 року та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.А. Щербак