17 березня 2021 року м. Дніпросправа № 280/1281/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Прокопчук Т.С.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Мурмуль П.В.,
представника відповідача: Гайдук С.П..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року, (суддя суду першої інстанції Кисіль Р.В.), прийняту у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя, в адміністративній справі №280/1281/20 за позовом ОСОБА_1 до Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області та Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та скасування реєстраційної дії, -
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року адміністративний позов в частині вимог до Наталівської сільської ради Запорізької області залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм процесуального права просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та справу в цій частині направити на продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що надані відповідачем докази пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом були подані із порушенням приписів ст. 79 КАС України, відтак, вони не можуть бути враховані під час розгляду справи. Також, позивач зазначає, що надані відповідачем докази є неналежними та фіктивними. Крім того, позивач наголошує, що він до 21.01.2020 року включно працював на посаді сільського голови, відтак саме з цієї дати, після усунення від фактичного виконання повноважень він дізнався про порушення своїх прав, а відтак ним не порушено строк на звернення до суду з адміністративним позовом.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що ухвалу суду вважає правомірною та такою, що прийнята із дотриманням вимог норм процесуального права, просить суд ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку дослідженим судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 21.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2 , в якій позивачем заявлені позовні вимоги наступного змісту:
1. визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 06.12.2019 №1 “Про дострокове припинення повноважень Наталівського сільського голови Запорізького району Запорізької області ОСОБА_1 ”;
2. поновити позивача на посаді сільського голови Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області з 15.01.2020;
3. скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.01.2020, запис №10851070014000667 внесення змін до відомостей про юридичну особу - НАТАЛІВСЬКА С/Р ЗАПОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, щодо змін керівника юридичної особи, зміна складу або інформації про засновників, зміна складу підписантів, вчинену державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Мелкумян Олександром Олександровичем;
4. стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.01.2020 по день винесення рішення суду в даній справі, без врахування податків та інших обов'язкових платежів.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.12.2020 позов був залишений без руху, у відповідності до вимог ч. 13 ст. 171 КАС України позивачу був наданий п'ятиденний строк для усунення недоліків позову, зазначено, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду та надіслання в адресу відповідачів та третьої особи до дати, встановленої судом, заяви про поновлення строку звернення до суду із цим позовом та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, а також доказів надіслання копій такої заяви відповідачам та третій особі.
28.12.2020 від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду із цим позовом. В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду представник позивача зазначає про те, що під час розгляду клопотання відповідача 1 про залишення позову без розгляду, позивач неодноразово зазначав, що його жодним чином не було повідомлено про прийняте рішення, у зв'язку із чим позивач до 21.01.2020 продовжував працювати на посаді сільського голови та виконував покладені на нього обов'язки. Доказами безпосередньої роботи позивача на посаді сільського голови є видане ним розпорядження №04 від 17.01.2020 “Про відрядження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ”, посвідчення про відрядження до Управління соціального захисту населення з відміткою та печаткою про прибуття до УСЗН 21.01.2020 та вибуття з УСЗН 21.01.2020. Зазначене є свідченням виконання позивачем обов'язків сільського голови в термін до 21.01.2020. Також, як доказ зазначає довідку з Пенсійного фонду України та виписку з особистого рахунку позивача, які свідчать, що з позивачем не було проведено розрахунку при звільненні. Такі докази свідчать про те, що позивач продовжував працювати на посаді сільського голови та отримував заробітну плату, в тому числі розрахувались в повному обсязі за грудень 2019 року та виплачено аванс за січень 2020 року.
Залишаючи адміністративний позов ОСОБА_1 в частині вимог до Наталівської сільської ради без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що про оскаржуване рішення відповідача 1 позивач дізнався 07.12.2019 року, а звернувся до суду за його скарженням лише 21.02.2020 року. Відтак, позивачем порушено строк звернення до суду з адміністративним позовом у даній справі та не зазначено жодних поважних причин пропуску строку, що є підставою для залишення адміністративного позову без розгляду в силу приписів ст. 123 КАС України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з частиною першою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною другою вказаної статті визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Стаббігс на інші проти Великобританії”, “Девеер проти Бельгії”).
Отже, законодавцем встановленими строками обмежено звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, вони покликані забезпечити юридичну визначеність у публічно-правових відносинах. Після завершення зазначених строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлені обставини справи свідчать, що оскаржуване рішення №1 “Про дострокове припинення повноважень Наталівського сільського голови Запорізького району Запорізької області ОСОБА_1 ” складене відповідачем 06.12.2019.
07.12.2019 три депутати Наталівської сільської ради ознайомили позивача зі змістом оскаржуваного рішення, проте позивач від отримання його копії та дублікату трудової книжки відмовився, про що були складені відповідні акти від 07.12.2019 (а.с. 139-141 т. 2).
Оскаржуване рішення оприлюднене відповідачем через друкований засіб масової інформації Правда ЗП №32 (випуск 12.12.2019) стор. 12 (а.с. 149 т. 1).
15.01.2020 державним реєстратором була вчинена оскаржувана реєстраційна дія.
16.01.2020 кваліфікований сертифікат відкритих ключів по позивачу був відкликаний на підстави листа відповідача 1.
Отже, з часу ознайомлення позивача зі змістом оскаржуваного рішення, а саме з 07.12.2019 року позивач дізнався про порушення своїх прав та охоронюваних Законом інтересів. Відтак, строк на звернення до суду з адміністративним позовом у даній справі сплинув 08.01.2020 року.
Оскільки позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 21.02.2020 року, останнім порушено строк звернення до суду встановлений ст. 122 КАС України.
В своїй заяві про поновлення строку на подання адміністративному позову, а також в апеляційній скарзі, позивач зазначає, що ним до 21.01.2020 року, включно здійснювались повноваження голови сільської ради, відтак строк звернення до суду слід обраховувати фактично з дня припинення виконання позивачем функцій та повноважень голови сільської ради.
Між тим, суд апеляційної інстанції вважає такі доводи позивача необґрунтованими, оскільки приписами ст. 122 КАС України чітко визначено початок перебігу строку звернення до суду, а саме: з моменту коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав. Оскільки про існування рішення №1 “Про дострокове припинення повноважень Наталівського сільського голови Запорізького району Запорізької області ОСОБА_1 ” позивач дізнався саме 07.12.2019 року, саме з цього часу розпочинає свій перебіг місячний строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження зазначеного рішення та похідних вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Доводи позивача з приводу того, що докази пропуску позивачем строку звернення до суду подані відповідачем із порушенням ст. 79 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
За приписами ст. 79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Позивач вважає, що в разі якщо відповідач не подав докази разом з відзивом на адміністративний позов, такі докази не могли бути прийняті судом в силу приписів ст. 79 КАС України.
Встановлені обставини справи свідчать, що копії доказів щодо порушення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом подано відповідачем, Наталівською сільською радою, 20 жовтня 2020 року разом із клопотанням про залишення адміністративного позову без розгляду. (а.с. 136 - 147 т.2) До зазначеного клопотання додано докази його направлення позивачу.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що ст. 44 КАС України регламентує право учасників справи подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
В силу приписів ст. 167 КАС України, Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Отже, чинним законодавством визначено, що учасник справи протягом всього часу розгляду справи має право подавати до суду клопотання та інші процесуальні заяви, на обгартування тих чи інших обставин, які мають значення для правильного вирішення питання, до клопотання чи заяви учасником справи можуть бути долучені документи, перелік яких наводиться у відповідному клопотанні чи заві.
Отже, реалізуючи своє право визначене ст. 44 КАС України відповідачем було подано до суду клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, до клопотання додано копії документів, перелік яких наведений у клопотанні, клопотання разом із доказами було направлено на адресу позивачу. Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в даному випадку відповідачем не було порушено вимог процесуального законодавства.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що в силу приписів ст. 79 КАС України, разом з відзивом на адміністративний позов відповідачем має бути подано ті докази, якими обґрунтовано його доводи та заперечення стосовно розгляду справи по суті позовних вимог. Такий відзив разом з доданими до нього доказами направляється іншим учасникам справи. Встановлення такого порядку та строку на подання стороною відповідача доказів сприяє забезпеченню визначеності судового процесу, обізнаності сторін із доказовою базою справи, правовою позицією протилежною сторони, що забезпечує дотримання принципу змагальності сторін.
Втім приписи ст. 79 КАС України, не мають на меті звуження процесуальних прав учасників процесу на подання заяв та клопотань з процесуальних питань згідно ст. 44 КАС України, та їх обґрунтування, в тому числі шляхом подання доказів на підтвердження обставин, зазначених у відповідних заявах та клопотаннях.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано прийнято до уваги докази пропуску позивачем строку звернення до суду, які надані відповідачем разом із клопотанням про залишення адміністративного позову без розгляду.
З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни або скасування ухвали суду - відсутні.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 316, 321, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року в адміністративній справі №280/1281/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Постанова в повному обсязі складена 18.03.2021 року.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш
суддя Т.С. Прокопчук