11 березня 2021 р.Справа № 520/3345/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бартош Н.С.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Панченко О.В.) від 27.07.2020 року (повний текст складено 27.07.20 року) по справі № 520/3345/2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Еталон"
до Головного управління Держпраці у Харківській області
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "ЕТАЛОН", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у видачі позивачу дозволу на експлуатацію вантажопідіймальних кранів б/н (талі електричної Т-10432 та талі електричної Т-10532), що встановлені для підіймання люків на дільниці прийому щебеню, а також стаціонарного підіймального пристрою б/н, що встановлений на дільниці прийому щебеню (лебідки монтажного типу ЛМ-3,2, тягове зусилля 3,2 т, заводський №45241), яке оформлене листом від 24 лютого 2020 року №31/335/05-12/2009;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у видачі позивачу дозволу на експлуатацію вантажопідіймальних кранів №6739, №7110, №11632, №5753, яке оформлене листом від 24 лютого 2020 року №31/332/05-12/2010;
- зобов'язати Головне управління Держпраці у Харківській області видати позивачу дозвіл на експлуатацію вантажопідіймальних кранів б/н (талі електричної Т-10432 та талі електричної Т-10532), що встановлені для підіймання люків на дільниці прийому щебеню, а також стаціонарного підіймального пристрою б/н, що встановлений на дільниці прийому щебеню (лебідки монтажного типу ЛМ-3,2, тягове зусилля 3,2 т, заводський №45241);
- зобов'язати Головне управління Держпраці у Харківській області видати позивачу дозвіл на експлуатацію вантажопідіймальних кранів №6739, №7110, №11632, №5753;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу адвоката.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами для отримання дозволів на експлуатацію вантажопідіймальних кранів до яких надав необхідні документи, проте відповідач відмовив у їхвидачі. Не погоджуючись із правомірністю відмови, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Головного управління Держпраці у Харківській області у видачі позивачу дозволу на експлуатацію вантажопідіймальних кранів б/н (талі електричної Т-10432 та талі електричної Т-10532), що встановлені для підіймання люків на дільниці прийому щебеню, а також стаціонарного підіймального пристрою б/н, що встановлений на дільниці прийому щебеню (лебідки монтажного типу ЛМ-3,2, тягове зусилля 3,2 т, заводський №45241), яке оформлене листом від 24 лютого 2020 року №31/335/05-12/2009 та на експлуатацію вантажопідіймальних кранів №6739, №7110, №11632, №5753, яке оформлене листом від 24 лютого 2020 року №31/332/05-12/2010.
Зобов'язано Головне управління Держпраці у Харківській області повторно розглянути заяву позивача №НМ-Д-А.12.2.2-055-0211104431 від 11.02.2020 року про надання дозволу на експлуатацію устатковання підвищеної небезпеки: вантажопідіймальних кранів №6739, №7110, №11632, №5753, вантажопідіймальних кранів б/н (талі електричної Т-10432 та талі електричної Т-10532), що встановлені для підіймання люків на дільниці прийому щебеню, а також стаціонарного підіймального пристрою б/н, що встановлений на дільниці прийому щебеню (лебідки монтажного типу ЛМ-3,2, тягове зусилля 3,2 т, заводський №45241), в порядку, встановленому чинним законодавством, із з урахуванням мотивів, викладених судом.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 4204 грн 00 коп.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Вказує, що задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідач під час розгляду заяв позивача про надання дозволу, не виконав вимог Закону України "Про охорону праці" та не прийняв жодного рішення передбаченого статтею 21 цього Закону.Зазначив, що оскільки надані позивачем відомості не відповідали встановленим вимогам, то у відповідача був відсутній визначений законом обов'язок щодо прийняття відповідного рішення про видачу дозволів або відмову у їх видачі.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.
Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, що позивачем у виробничій діяльності використовується вантажопідіймальні крани №6739, №7110, №11632, №5753, таль електричну Т-10432, таль електричну Т-10532, лебідку монтажну типу ЛМ-3,2 (заводський №45241).
За наслідками проведеної у період з 13.06.2019 по 21.06.2019 планової перевірки позивача, відповідачем були виявлені порушення щодо вищевказаних вантажопідіймальних пристроїв, зокрема, відсутність дозволів Держпраці на експлуатацію вантажопідіймального крану реєстраційний №6739, №7110, №11632, №5753,вантажопідіймального крану б/н (2 одиниці), що встановлені для підіймання люків на дільниці прийому щебеню, на експлуатацію стаціонарного підіймального пристрою б/н, що встановлений на дільниці прийому щебеню.
10.08.2019 року позивач через Центр надання адміністративних послуг м.Харковазвернувся до Головного управління Держпраці у Харківській області із заявою про одержання дозволу на експлуатацію спірних вантажопідіймальних пристроїв,до якої надав висновок експертизи №35992992-02-01-040719/6/19 від 17.07.2019 року стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання під час експлуатації заявлених машин, механізмів, устатковання їх відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.
Листом від 23.08.2019 №31/1905/05-12/9951 відповідач повідомив, що інформація надана у заяві не відповідає інформації у висновку експертизи, у зв'язку з чим питання надання дозволу буде вирішено після надходження на адресу Головного управління Держпраці у Харківській області документів, які відповідають вимогам чинного Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 року №1107 (а.с.30).
04.10.2019 року позивач через Центр надання адміністративних послуг повторно звернувся до відповідача з заявою та доданими до неї документами про надання дозволу на експлуатацію спірних вантажопідіймальних пристроїв.
Листом №31/2429/05-12/12543 від 22.10.2019 року відповідач повідомив заявника про те, що в наданих документах інформація не відповідає інформації у висновку експертизи, тому питання надання дозволу буде вирішено після надходження на адресу Головного управління Держпраці у Харківській області документів, які відповідають вимогам чинного законодавства.
11.11.2019 року позивачем через Центр надання адміністративних послуг м.Харкова подано до Головного управління Держпраці у Харківській області заяву про надання дозволу на експлуатацію спірних вантажопідіймальних пристроїв, до якої надаввисновок експертизи №35992992-02-01-040719/6/19 від 17.07.2019 року стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання під час експлуатації заявлених машин, механізмів, устаткування їх відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.
Листом №31/2802/05-12/13642 від 13.11.2019 року відповідач повідомив, що розгляд документів поданих для отримання дозволу на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки зупинено до прийняття судом відповідного рішення у справі за позовом Головного управління Держпраці у Харківській області до ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій "Еталон" про застосування заходів реагування. Поновлення розгляду документів можливе після усунення обставин, що зумовити його зупинення.
10.12.2019 року позивач через Центр надання адміністративних послуг м.Харковазвернувся до Головного управління Держпраці у Харківській області із заявою, до якої надав висновок експертизи №36992992-02-01-040719/61/9 від 18.11.2019 року стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання під час експлуатації заявлених машин, механізмів, устаткування їх відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.
Листом від 20.12.2020 року №31/3106/05-12/5801 відповідач повідомив, що вирішення питання щодо отримання дозволу зупиняється до винесення судом відповідного рішення, а також повернуто на адресу підприємства висновок експертизи від 18.11.2019 року.
11.02.2020 позивач в черговий раз звернувся до відповідача через Центр надання адміністративних послуг із заявоюдо якої надав висновок експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання під час експлуатації заявлених машин, механізмів, устатковання їх відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.
Листом №31/332/05-12/2010 від 24.02.2020 року Головне управління Держпраці у Харківській області повідомило, що згідно постановою №520/8916/19 від 10.02.2020 Другого апеляційного адміністративного суду в зв'язку з забороною експлуатації заявленого устаткування, яке створює загрозу життю та здоров'ю людей, у Головного управління Держпраці у Харківській області немає підстав для видачі дозволу на експлуатацію заявленого устаткування підвищеної небезпеки. Питання надання дозволу буде вирішено після усунення виявлених недоліків.
Не погодуючись із відмовою у видачі дозволу на експлуатацію заявленого устаткування підвищеної небезпеки, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не дотримано вимоги Закону України "Про охорону праці" та Порядку №1107, що має наслідком задоволення позовних вимог про визнання протиправною відмови Головного управління Держпраці у Харківській області у видачі позивачу дозволу на експлуатацію вантажопідіймальних кранів б/н (талі електричної Т-10432 та талі електричної Т-10532), що встановлені для підіймання люків на дільниці прийому щебеню, а також стаціонарного підіймального пристрою б/н, що встановлений на дільниці прийому щебеню (лебідки монтажного типу ЛМ-3,2, тягове зусилля 3,2 т, заводський №45241), яке оформлене листом від 24 лютого 2020 року №31/335/05-12/2009 та експлуатацію вантажопідіймальних кранів №6739, №7110, №11632, №5753, яке оформлене листом від 24 лютого 2020 року №31/332/05-12/2010.В зв'язку з чим, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на експлуатацію устатковання підвищеної небезпеки: вантажопідіймальних кранів №6739, №7110, №11632, №5753, вантажопідіймальних кранів б/н (талі електричної Т-10432 та талі електричної Т-10532), що встановлені для підіймання люків на дільниці прийому щебеню, а також стаціонарного підіймального пристрою б/н, що встановлений на дільниці прийому щебеню (лебідки монтажного типу ЛМ-3,2, тягове зусилля 3,2 т, заводський №45241), в порядку, встановленому чинним законодавством, із з урахуванням мотивів, викладених судом.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 3 ст. 308 КАС України).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Державна політика в галузі охорони праці визначена статтею 4 Закону України “Про охорону праці” від 14.10.1992 року № 2694-XII (далі - Закон України № 2694-XII), якою визначено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Вимогами статті 38 Закону України № 2694-XII визначено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року N 96 (далі - Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.
Основними завданнями Держпраці є: 1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; 2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні; 3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки; 4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об'єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об'єктів Єдиної газотранспортної системи.
Наказом Держпраці України від 03.08.2018 № 84 затверджено Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області, згідно пункту 1 якого, Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Стаття 21 Закону України № 2694-XII регламентує обов'язок роботодавця одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Так, частинами 1, 3статті 21 Закону України №2694-XIIвизначено, що виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці. Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України (частина 4 статті 21 Закону України №2694-XII).
Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів визначені Законом України від 06.09.2005 року №2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 року №3392-VIсеред переліку дозвільних документів є дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1107 від 26.10.2011 року затвердженийПорядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, яким визначено процедуру видачі або відмови у видачі, переоформленні, видачі дублікатів, анулювання дозволів (далі - Порядок №1107).
Відповідно до підпункту 1 пункту 9 Порядку №1107, для одержання дозволу, який видає територіальний орган Держпраці - роботодавець, виробник або постачальник подає в паперовій формі особисто, через уповноважену ним особу, надсилає поштою або у випадках, передбачених законом, в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування, адміністратору заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додається:
- на виконання робіт підвищеної небезпеки - висновок експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання під час виконання заявлених робіт;
- на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки - висновок експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання під час експлуатації заявлених машин, механізмів, устатковання та їх відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки;
- на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки - висновок експертизи відповідності таких машин, механізмів, устатковання вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.
При цьому, пунктом 9 вказаного Порядку також зазначено, що забороняється вимагати для одержання дозволу документи, не передбачені законом.
Підпунктом 1 пункту 3 Порядку №1107 визначено, що висновок експертизи - документ, який складається експертною організацією за результатами проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання за формою, розробленою Держпраці і затвердженою в установленому порядку, містить інформацію про відповідність (невідповідність) об'єкта експертизи вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки і на підставі якого приймається рішення щодо видачі дозволу.
Приписами частини одинадцятоїстатті 21 Закону України №2694-XII обумовлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, приймає рішення про відмову у видачі дозволу в разі:
неподання роботодавцем необхідних документів та (або) їх оформлення з порушенням встановлених вимог;
подання недостовірних відомостей або висновку за результатами експертизи, який затверджено чи складено більш як за рік до дня подання заяви;
встановлення згідно з висновком за результатами експертизи невідповідності об'єкта експертизи вимогам законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що обов'язковою умовою при отриманні дозволу та при продовженні строку його дії є дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки та недопущення виникнення аварій та/або нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом, із смертельними або тяжкими наслідками.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.06.2020 року по справі № 823/766/18, яка в силу вимог ч. 5 ст.242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Судовим розглядом встановлено, що позивач звертаючись до відповідача із заявою про одержання дозволу на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки надав оригінал висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання під час експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки №35992992-02-01-040719/61/19 від 18.11.2019 року.
За результатами розгляду заяви відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для видачі дозволу через заборону експлуатації устатковання у судовому порядку.
Перевіряючи правомірність вказаних доводів відповідача, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 року по справі№520/8916/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020 року, задоволено адміністративний позов Головного управління Держпраці у Харківській області доТОВ"Завод залізобетонних конструкцій "Еталон" та застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до усунення порушень, шляхом заборони виробництва (виготовлення), виконання робіт, експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, зокрема, шляхом заборони експлуатації вантажопідіймальних кранів №6739, №7110, №11632, №5753, талі електричної Т-10432, талі електричної Т-10532, лебідки монтажної типу ЛМ-3,2 (заводський №45241).
Колегія суддів зазначає, що згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.02.2019 року по справі №810/2400/18, такий захід реагування, як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.12.2018 р. по справі № 826/13896/16.
При цьому, згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України №877-V, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відтак, у разі усунення виявлених порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, відповідач не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.
Колегія суддів зазначає, що саме через відсутність дозволу на експлуатацію вказаного устатковання підвищеної небезпеки позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою про його надання.
При цьому, позивач звернувся до відповідача з заявою на видачу дозволу виключно на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки відповідно до Додатку 3 до Порядку №1107, а не на роботи щодо технічного огляду, випробування або експертного обстеження (технічного діагностування) таких машин, механізмів, устатковання, що не заперечувалось учасниками справи та підтверджено доказами.
Інших підстав для відмови у видачі позивачу дозволів вказано не було.
З урахуванням вищевикладеного суд доходить висновку, що у межах спірних правовідносин відповідачем не дотримано вимоги Закону України №2694-XII та Порядку №1107
Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності власних дій, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду не довів належними та допустимими доказами правомірність власних дій (бездіяльності), які є предметом оскарження позивачем.
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності відмови у видачі позивачу дозволу на експлуатацію вантажопідіймальних кранів б/н (талі електричної Т-10432 та талі електричної Т-10532), що встановлені для підіймання люків на дільниці прийому щебеню, а також стаціонарного підіймального пристрою б/н, що встановлений на дільниці прийому щебеню (лебідки монтажного типу ЛМ-3,2, тягове зусилля 3,2 т, заводський №45241) та на експлуатацію вантажопідіймальних кранів №6739, №7110, №11632, №5753.
Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою повного захисту порушених прав та інтересів особи, необхідним є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача №НМ-Д-А.12.2.2-055-0211104431 від 11.02.2020 року про надання дозволу на експлуатацію устатковання підвищеної небезпеки: вантажопідіймальних кранів №6739, №7110, №11632, №5753, вантажопідіймальних кранів б/н (талі електричної Т-10432 та талі електричної Т-10532), що встановлені для підіймання люків на дільниці прийому щебеню, а також стаціонарного підіймального пристрою б/н, що встановлений на дільниці прийому щебеню (лебідки монтажного типу ЛМ-3,2, тягове зусилля 3,2 т, заводський №45241) в порядку, встановленому чинним законодавством, із з урахуванням мотивів, викладених судом.
Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав.
При цьому, з урахуванням положень ст. 308 КАС України, рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог не підлягає апеляційному перегляду, оскільки не оскаржується жодною із сторін.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для його скасування.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року по справі № 520/3345/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло А.М. Григоров
Повний текст постанови складено 18.03.2021 року