11 березня 2021 р.Справа № 520/3988/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бартош Н.С.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Сліденко А.В.) від 07.07.2020 року (повний текст складено 07.07.20 року) по справі № 520/3988/2020
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
до Приватного акціонерного товариства "Дитячий світ"
про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації будівлі Приватного акціонерного товариства "Дитячий світ" за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 9, шляхом її знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов'язати припинити використання будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що під час проведення перевірки ПрАТ "Дитячий світ" виявлено порушення законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Враховуючи, що відповідачем у визначений строк не усунуто всіх встановлених порушень, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 року адміністративний позов залишено без задоволення.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду до усунення порушень, шляхом зупинення (заборони) експлуатації будівлі відповідача за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 9, шляхом її знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов'язання припинити використання будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Сторони про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлялись.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, що посадовими особами Шевченківського районного відділу у м. Харкові Головного управління ДСНС у Харківській області проведено позапланову перевірку ПрАТ "Дитячий світ" розташованого за адресою м. Харків, майдан Конституції, 9, з питання додержання і виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки,за наслідками якої складено Акт від 28.12.2019 р. №417.
Під час перевірки виявлено, що будівля за адресою м. Харків, майдан Конституції, 9 експлуатується з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, а саме: 1) Допущено зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (двері, які відокремлюють атріум від евакуаційних коридорів, та двері сходових кліток, що виходять у бік атріума, не виконані протипожежними 2-го типу) відповідно до ДБН В.2.2-9:2018 “Громадські будинки та споруди”; 2) Допущено зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (виходи до атріума зі сходових кліток, ліфтових холів та інших шляхів евакуації не обладнані протипожежними тамбур-шлюзами 1-го типу з підпором повітря під час пожежі) відповідно до ДБН В.2.2-9:2018 “Громадські будинки та споруди”; 3) Допущено зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (двері до атріума не мають ущільнення і пристрої для самозачинення) відповідно до ДБН В.2.2-9:2018 “Громадські будинки та споруди”; 4) Допущено улаштовувати на шляхах евакуації порогів (виступів), які перешкоджають вільній евакуації людей; 6) У проходах атріуму на шляхах евакуації першого поверху розміщені торгівельні лотки з горючих конструкцій; 7) На шляхах евакуації другого та третього поверхів розміщені торгівельні лотки з горючих конструкцій; 8) Двері евакуаційних виходів з усіх поверхів універмагу до сходових клітин не обладнані пристроями для самозачинення; 9) Приміщення недостатньо забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку; 10) Будинки, приміщення та споруди не в повному обсязі обладнані системами протипожежного захисту (пожежної сигналізації) відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 “Системи протипожежного захисту”; 11) Будинки, приміщення та споруди не обладнані системами протипожежного захисту (системою пожежогасіння) відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 “Системи протипожежного захисту”; 12) Поєднання ліфту із суміжними приміщеннями (в рівні підвального поверху) не виконано через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря під час пожежі; 13) Складські приміщення (відсіки), розташовані в підвальних та цокольних поверхах, не мають люків чи вікон розміром 0,9 х 1,2 м з приямками (для випускання диму в разі пожежі); 14) Дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які повинні забезпечувати І групу вогнезахисної ефективності; 15) Допущено зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (двері приміщень та виходів на покрівлю не протипожежні); 16) Отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові, не заповнено протипожежними дверима; 18) Зменшено розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень (Ширина сходового маршу до антресолі в торгівельному приміщенні ФОП ОСОБА_1 менша за нормативну); 24) Не забезпечено ширину основних евакуаційних проходів в торгівельних залах не менше 2 м; 25) Технічне обслуговування частини наявних вогнегасників не здійснюється відповідно до “Правилексплуатації та типових норм належності вогнегасників”; 26) Допустили зменшення розмірів евакуаційних виходів з будівель і приміщень (Висота проходу по сходовій клітині з п'ятого поверху менша за нормативну); 27) Допущено зменшення розмірів евакуаційних виходів з будівель і приміщень (Висота проходу по коридору підвального поверху менша за нормативну); 28) В підвальному поверсі влаштовані склади горючих матеріалів, вхід до яких не ізольований від загальних евакуаційних сходових кліток; 29) Допущено зменшення розмірів евакуаційних виходів з будівель і приміщень (Висота проходу по сходовому маршу до приміщень антресолі ФОП ОСОБА_1 менша за нормативну); 30) З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях антресолі ФОП ОСОБА_1 не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; 32) Допущено зменшення розмірів евакуаційних виходів з будівель і приміщень (Висота запасного виходу з приміщень ПП “Стоматологія Барабанова” менша за нормативну); 33) Допущено зменшення розмірів евакуаційних виходів з будівель і приміщень (Висота основного виходу з приміщень тату-салону (4-й поверх) менша за нормативну); 34) Допущено зменшення розмірів евакуаційних виходів з будівель і приміщень (Ширина основного проходу до приміщень кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” ФОП ОСОБА_2 виконана менше за 1 м); 35) Допущено зменшення розмірів евакуаційних виходів з будівель і приміщень (Висота евакуаційного виходу з приміщень кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” ФОП ОСОБА_2 виконана менше за нормативну); 36) Допущено зменшення розмірів евакуаційних виходів з будівель і приміщень (Двері на шляху евакуації з приміщень кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” ФОП ОСОБА_2 відчиняються не в напрямку виходу з будівель (приміщень); 37) Допущено зменшення кількості евакуаційних виходів з будівель і приміщень (Із приміщень кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” ФОП ОСОБА_2 не виконано запасний евакуаційний вихід, який повинен відповідати принципам безпечної евакуації; 39) В приміщеннях кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” ФОП ОСОБА_2 лампа розжарювання підвішена безпосередньо на струмопровідні проводи; 40) В приміщеннях кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” ФОП ОСОБА_2 впожежонебезпечній зоні експлуатується лампа розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків); 41) В приміщеннях кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” ФОП ОСОБА_2 вимикачі встановлено на горючі основи (конструкції) без з підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що повинно виступати за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра; 42) З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” ФОП ОСОБА_2 не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; 43) В приміщеннях кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” ФОП ОСОБА_2 застосовуються саморобні подовжувачі, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред'являються до переносних (пересувних) електропроводок.
На підставі висновків акту перевірки складено припис №413 від 28.12.2019 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким встановлено строк до 16.03.2020 року.
Наявність встановлених порушень слугувало підставою для звернення позивача до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для застосування у спірних правовідносинах заходів державного реагування, з огляду на не підтвердження матеріалами справи факту існування реальної та неминучої загрози життю та здоров'ю людей від умов діяльності відповідача. При цьому, суб'єктом владних повноважень не доведено тих обставин, що знеструмлення об'єкту об'єктивно не здатне спричинити загрози більшого рівня у зв'язку з створенням неможливості використання мобільних пристроїв пожежогасіння електричного живлення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до абз. 2 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон України №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності (ч. 1 ст. 3 Закону України №877-V).
Частиною першою статті 4 Закону України №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно частини сьомої статті 7 Закону України №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України.
Пунктом 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Відповідно пункту 24 частини першої зазначеної вище статті Кодексу, надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
У відповідності до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 50 Кодексу цивільного захисту України, джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб'єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.
За положеннями Кодексу цивільного захисту України саме загроза життю та/або здоров'ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.
Відповідно до ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Приписами ч.2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог техногенної та пожежної безпеки).
При цьому захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 19.05.2020 року по справі №420/5156/18.
Також, у постанові від 28.11.2019 року по справі №820/4971/16 Верховний Суд наголосив на тому, що поняття “загрози життю та здоров'ю” є оціночним. Однак вказане не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність, та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб'єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення повинна бути перевірена судами шляхом надання оцінки відповідним доказам, а застосування судом обраного заходу державного реагування ґрунтуватися на дотриманні всіх принципів адміністративного судочинства.
Отже, при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд судом має ураховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування обсягу та ступеню тяжкості допущених порушень, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Застосування заходу реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд відбувається до часу усунення відповідачем виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей. Таким чином, його застосування після усунення виявлених порушень втрачає ту регулятивну функцію, яку покладену законодавцем в основу і правову підставу застосування такого заходу впливу.
Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, після проведення позивачем перевірки відповідач провів певні роботи та вжив заходи щодо усунення відповідних порушень.
Так, представник відповідача зазначив, що вказане в акті порушення № 33 усунене, оскільки приміщення тату-салону на теперішній час не експлуатується, знеструмлене та зачинене, а договір оренди припинений 31.12.2019 р.
Зазначені в акті порушення № 34, 35, 36, 37, 39, 40, 41, 42, 43 усунуті, оскільки договір оренди на приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з ФОП ОСОБА_2 припинено 29.02.2020 р. (про що свідчить Додаткова угода від 10.02.2020 до договору оренди № 63 від 31.12.2019 року та Акт приймання-передачі майна від 29.02.2020 року). Приміщення не експлуатується, знеструмлене та зачинене.
Порушення№ 18, 29 усунуті, оскільки договір оренди з ФОП ОСОБА_1 припинений 31.12.2019 р., на підтвердження чого надано Акт приймання-передачі майна від 31.12.2019 року. Приміщення не експлуатується, знеструмлене та зачинене.
Порушення зазначені під № 6 та № 7 усунені, оскільки торгівельні лотки з горючих конструкцій демонтовані.Також, на дверях евакуаційних виходів встановлені пристрої для самозачинення, тобто порушення №8 усунуто.
На виконання порушення за № 9 торгівельні приміщення на всіх поверхах забезпечені вогнегасниками, придбаними як ПрАТ «Дитячий Світ», так і Орендарями. В підвальних приміщеннях встановлена система протипожежної сигналізації, забезпечено піском, водою, відрами, лопатами (Видаткова накладна № 572 від 24.06.19 року, Платіжне доручення № 761 від 21.06.2020 року).
На усунення порушення № 10 відповідачем встановлено пожежну сигналізацію в окремих приміщеннях та в підвальному приміщенні, на підтвердження чого надано Договір підряду № 2/121 від 24.06.2020 року.
На виконання порушення за № 12 ліфт обладнаний тамбур-шлюзом з підпором повітря.
На виконання порушення за № 14 дерев'яні елементи горищних покриттів оброблено засобами вогнезахисту, що підтверджується Договором підряду № 224-В від 24.02.2020 та Актом здачі-приймання послуг від 13.03.2020.
На виконання порушення за № 16 придбано протипожежні двері ЕІ 30, на підтвердження чого надано Договір № 9/20 від 24.06.2020 року, рахунок-фактуру № СФ-0000296 від 25.06.2020 року.
На виконання порушення за № 24 торгівельне обладнання розміщене таким чином, щоб забезпечити евакуаційний прохід в торгівельних залах не менш ніж 2 метри.
На виконання порушення за № 25 перевірено вогнегасники, технічне обслуговування згідно паспорту - 1 раз кожні п'ять років (про свідчить Паспорт вогнегасника за червень 2019).
На виконання порушення за № 28 в підвальному приміщенні, де зберігається товар, встановлена протипожежна сигналізація, додатково орендарем встановлені вогнегасники. В підвальному приміщенні в наявності пісок, відра, лопати, вода.
На виконання порушення за № 30 штатним електромеханіком усунені недоліки. На цей час приміщення зачинено, не експлуатується.
Крім цього, представник відповідача зазначив, що підприємством придбано ряд протипожежних засобів (відповідно до рахунку-фактури №246 від 23.06.2020 року, платіжного доручення № 89 від 23.06.2020 року), протипожежні шафи (Рахунок-фактура № СФ-0000282 від 19.06.2020 року), пройдено навчання з питань захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій та користування засобами захисту (на підтвердження чого було надано Договір про надання послуг № 3/7 від 28.01.2020 року, Акт наданих платних послуг № 3/7 від 30.01.2020 року).Додатково факт наявності вогнегасників підтверджено 06.07.2020 року комісією у складі головного інженера ОСОБА_3 , електромеханіка ОСОБА_4 та адміністратора ОСОБА_5 , створеної Відповідачем, якою проведено перевірку стану виконання Припису Шевченківського районного відділу у м. Харкові ГУ ДСНС у Харківській області № 413 у приміщенні будівлі ПрАТ «Дитячий Світ» за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 9.За результатами перевірки складено Акт, яким встановлена наявність 26 вогнегасників у приміщеннях 1 поверху, 21 вогнегасників у приміщеннях 2 поверху, 18 вогнегасників у приміщеннях 3 поверху та 8 вогнегасників у підвальному приміщенні.
Також проведено профілактичні випробування заземлюючих пристроїв, сіловихі освітлювальних електропроводок та електрообладнання, про що свідчить Висновок ТОВ «ЕТЛ МЕГАНОН»; створена власна добровільна пожежна дружина. Установою позивача з працівниками ПрАТ «Дитячий світ» проведено навчання з питання захисту від наслідків надзвичайних ситуацій, що підтверджено копією акту № 3/17.
Таким чином, представник відповідача вказував про усунення більшості порушень, що вказані в акті перевірки, а саме: № 6, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 16,18, 24, 25, 28, 29, 30, 33, 34, 35, 36, 37, 39, 40, 41, 42, 43.
З матеріалів справи вбачається, що 26.05.2020 року відповідач звернувся до позивача з листом, в якому просив провести перевірку щодо усунення порушень.За наслідком проведеного позапланового заходу державного нагляду складено Акт від 26.06.2020 року №199.
Колегія суддів зазначає, що в обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на існування всіх порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, які слугували підставою для звернення до суду із даним позовом. Натомість, вказана обставина спростовується складеним за наслідками проведеного позапланового заходу державного нагляду Актом, згідно якого вбачається про усунення відповідачем частини порушень.
З приводу порушень № 1, 2, 13, 26, 27, 32 відповідач вказував, що підприємство не має можливості їх усунути самостійно, оскільки будівля за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 9 є пам'яткою архітектури, прийнята на облік рішенням Харківського облвиконкому № 334 від 30.04.80 р., охоронний № 610.Тому, з урахуванням вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», усунути порушення можливо під час реконструкції на підставі погодженої із місцевими державними органами науково-проектної документації.
Додатково відповідач під час апеляційного розгляду справи зазначив, що 27.08.2020 року підприємство зверталось до позивача з метою проведення ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки об'єкта. Так, згідно Повідомлення про результати ідентифікації та змісту самої Ідентифікації об'єкта господарської діяльності (адміністративно-офісна будівля ПрАТ «Дитячий світ», розташована за адресою: 61003, м. Харків, майдан Конституції, 9), не визнана потенційно небезпечним об'єктом. Зокрема, джерела небезпеки відсутні, максимально можливий рівень НС визначено як об'єктовий. На підставі п. 17 Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів вищезазначена будівля не визначена потенційно небезпечним об'єктом.
Тобто, станом на час розгляду справи відповідачем надано докази добровільного усунення більшої частини виявлених порушень, на які посилається позивач в адміністративному позові про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
При цьому позивач, як суб'єкт владних повноважень, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду, не навів обґрунтувань того, що надані відповідачем під час розгляду справи докази не свідчать або не підтверджують факту усунення виявлених порушень, або їх неповного усунення, а також не довів, що знеструмлення об'єкту об'єктивно не здатне спричинити загрози більшого рівня у зв'язку з створенням неможливості використання мобільних пристроїв пожежогасіння електричного живлення.
Колегія суддів зазначає, що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей (частина п'ятастатті 4 Закону України №877-V), у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування (постанова Верховного Суду від 12.09.2019 року по справі №820/6410/16).
З урахуванням викладеного, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (№ 65518/01; пункт 89), “Проніна проти України” (№ 63566/00; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для його скасування.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 року по справі № 520/3988/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло А.М. Григоров
Повний текст постанови складено 18.03.2021 року