ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 березня 2021 року м. Київ № 640/33672/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., ознайомившись із клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, поданого у справі
за позовом ОСОБА_1
до Антимонопольного комітету України
третя особа Міністерство оборони України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство оборони України, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення постійно діючою колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 22375-р/пк-пз від 02.12.2020 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Вирішуючи клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з статтею 259 КАС України клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
Таке клопотання має стосуватися розгляду за правилами спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд повертає його без розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини першої - п'ятої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин.
З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2021 року строку для подання таких заперечень судом не встановлено, оскільки позивачем не подано разом із позовною заявою / не заявлено у позові клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження.
Крім іншого, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі «Axen v. Germani» заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду, після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. З рештою, у певних випадках, влада має брати до уваги міркування ефективності і економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, питання права не ставлять особливої складності, та обставини, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Дослідивши клопотання представника відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи в загальному позовному провадженні та приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись статтями 6, 9, 12, 166, 167, 243, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, - Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в спрощеному порядку з викликом сторін відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Л.О. Маруліна