ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
18 березня 2021 року справа №640/2965/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі по тексту - позивач, ГУ ДСНС у м. Києві)
доВищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» (далі по тексту - відповідач, ВНЗ «Україна»)
прозастосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень відповідача, які розташовано за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 1-Г у Подільському районі до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення електроживлення та накладення печаток на електрощити будівлі
ГУ ДСНС у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» зазначаючи, що під час проведення позапланової перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері пожежної та техногенної безпеки відповідача за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 1-Г у Подільському районі, встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, та є підставою для застосування заходів реагування у вигляді відключення джерела електроживлення та накладанням печатки на розподільчі електрощити.
Ухвалою від 17 лютого 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/2965/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.
Ухвалою від 24 квітня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва продовжив відповідачу строк для надання відзиву.
Відповідач у відзиві на позов зазначив, що вимоги акта перевірки виконані частково; в іншій частині, вимоги будуть виконані не пізніше 05 грудня 2020 року; затримка виконання вимог позивача спричинена запровадженням на всій території України карантину.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу Міністерства внутрішніх справ від 17 січня 2019 року №22 «Про затвердження уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, та інших форм розпорядчих документів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21 січня 2019 року №73/33044, Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04 лютого 2013 року №3, наказу Державної регуляторної служби України від 15 листопада 2019 року №196 «Про затвердження плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2020 рік», наказу ДСНС України від 27 листопада 2019 року №687 «Про затвердження плану перевірок» ГУ ДСНС України в місті Києві видало наказ від 06 грудня 2019 року №1038 «Про проведення планових перевірок».
На підставі наказу від 13 грудня 2019 року №1073 та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 13 грудня 2019 року №7694 посадовою особою позивача у період з 19 грудня 2019 року по 26 грудня 2020 року проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено відповідний акт від 26 грудня 2019 року №879 (далі по тексту - акт перевірки).
З акта перевірки вбачається, що ГУ ДСНС в м. Києві виявило порушення ВНЗ «Україна» вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме Правил пожежної безпеки в Україні (далі по тексту - ППБУ), Кодексу цивільного захисту України:
1) проводи, які прокладені приховано під підвісними стелями та за облицюванням стін, не ізольовані від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт (пункт 1.12 розділу 4 ППБУ);
2) з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6 розділу 4 ППБУ);
3) в приміщеннях допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж (пункт 1.8 розділу 4 ППБУ);
4) на горищі допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи (пункт 1.18 розділу 4 ППБУ);
5) на горищі та в підвальному поверсі допускається користування світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків) (пункт 1.18 розділу 4 ППБУ);
6) в підвальному поверсі допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м. від електрощитів (пункт 1.18 розділу 4 ППБУ);
7) в приміщеннях 1-го поверху га на горищі допускається прокладання проводів (кабелів) по горючим основам (конструкціям) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра (пункт 1.12 розділу 4 ППБУ);
8) отвори в огороджувальних конструкціях і протипожежних перешкодах на всіх поверхах, які утворились під час прокладання електричних комунікацій та інженерного обладнання не зашпаровані наглухо негорючим матеріалом, який забезпечує клас вогнестійкості та димогазонепроникнення, що вимагається будівельними нормами для цих перешкод (пункт 2.4 розділу 3 ППБУ);
9) в сходових клітках допускається відкрите прокладання електропроводів і кабелів незалежно від їх напруги (пункт 1.18 розділу 4 ППБУ);
10) не проведений планово-попереджувальний ремонт електромережі будівлі (пункт 1.1, 1.2 розділу 4 ППБУ);
11) стіни на шляхах евакуації оздоблені горючими матеріалами (пункт 1.18 розділу 4 ППБУ);
12) під час перебування людей в приміщеннях в яких допускається встановлення ґрат на вікнах, останні не перебувають у відчиненому положенні або зняті матеріалами (пункт 2.16 розділу 3 ППБУ);
13) висота дверей евакуаційного виходу з другої сходової клітки на 1-му поверсі менше 2-х метрів (пункт 2.23 розділу 3 ППБУ);
14) вихід з приміщень другого і третього поверхів до другої сходової клітки та з другої сходової клітки безпосередньо на зовні заблоковано (пункти 2.23, 2.37 розділу 3 ППБУ);
15) під другою сходовою кліткою на першому поверсі та сходами в підвал допускається влаштування приміщення (пункти 2.23, 2.37 розділу 3 ППБУ);
16) допускається улаштування складу горючих матеріалів в підвальному поверсі, вхід до якого, не ізольований від загальної евакуаційної сходової клітки (пункти 2.23, 2.11 розділу 3 ППБУ);
17) допускається захаращення (блокування) приямків віконних прорізів підвального поверху (пункт 2.13 розділу 3 ППБУ);
18) отвори в протипожежних стінах приміщень електрощитової не обладнані протипожежними дверима з класом вогнестійкості не менше Е1 ЗО хвилин (пункт 2.3 розділу 3 ППБУ);
19) приміщення не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони (пункт 1.2 розділу 5 ППБУ);
20) приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуацією людей (пункт 1.2 розділу 5 ППБУ);
21) шляхи евакуації (коридори, сходові клітки) не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей (пункт 2.31 розділу 3 ППБУ);
22) пожежні рукава утримуються не приєднаними до кранів (пункт 2.2 розділу 5 ППБУ);
23) не надані підтверджуючі документи, щодо технічного обслуговування існуючих пожежних кран-комплектів, та перевірки їх на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування (пункт 2.2 розділу 5 ППБУ);
24) система внутрішнього протипожежного водопроводу знаходяться в не працездатному стані (пункт 2.2 розділу 5 ППБУ);
25) не здійснено технічне обслуговування існуючих вогнегасників (пункт 3.17 розділу 5 ППБУ);
26) посадова особа, відповідальна за протипожежний стан приміщень не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (пункти 15, 16 розділу 2 ППБУ);
27) не пройдено навчання з питань цивільного захисту керівником підприємства або уповноваженої особи на виконання функцій цивільного захисту на територіальних курсах (стаття 91 КЦЗУ).
Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на таке.
Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною четвертою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.
Згідно частини п'ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Частиною сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Частиною четвертою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.
Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
В силу вимог пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі по тексту - Положення №1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі по тексту - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Згідно з пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Як визначено в частині першій статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій.
Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Виходячи із системного аналізу вказаних положень законодавства, суд приходить до висновку, що можливість та необхідність звернення ГУ ДСНС у м. Києві до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення роботи підприємства виникає виключно за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб'єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.
Досліджуючи питання усунення відповідачем виявлених в акті перевірки порушень, суд звертає увагу на таке.
Відповідач зазначив, що частково усунув порушення, встановлені в акті перевірки, а інші порушення планує усунути до 05 грудня 2020 року.
Так, відповідач на підтвердження усунення порушень пунктів 4-9, 11-21, 25-27 акта перевірки надав в матеріали справи копії таких документів: договору, за умовами якого підрядник виконує роботи у відповідності до робочого проекту систем протипожежного захисту; акта приймання виконаних будівельних робіт, акта вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт.
Однак, надані відповідачем документи не дають можливості достовірно встановити факт усунення встановлених в акті перевірки порушень, наприклад, яким чином усунуто порушення щодо оздоблення горючими матеріалами стін на шляхах евакуації, або щодо влаштування приміщення під другою сходовою кліткою на першому поверсі та сходами в підвал.
Станом на момент прийняття рішення судом, відповідач не надав будь-яких доказів, які б свідчили про усунення ним порушень пунктів 1-3, 10, 22-24 акта перевірки.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень відповідача, які розташовано за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 1-Г у Подільському районі до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення електроживлення та накладення печаток на електрощити будівлі.
Відповідно до частини першої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
З метою реалізації цього рішення суд вважає за можливе покласти на ГУ ДСНС у м. Києві обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. При цьому, покладення на позивача обов'язку щодо забезпечення виконання даного рішення, надає йому право самостійно визначати спосіб виконання, у межах, визначених законодавством.
Разом із тим, покладення на позивача обов'язків щодо контролю за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, не стосуються предмета позову, а тому не приймаються до уваги.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ГУ ДСНС у м. Києві щодо застосування заходів реагування є доведеними, підтверджуються необхідними доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень стягнення судового збору з відповідача не передбачено.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити повністю.
2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень відповідача, які розташовано за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 1-Г у Подільському районі до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення електроживлення та накладення печаток на електрощити будівлі.
3. Покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві обов'язок щодо забезпечення виконання даного рішення.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13; ідентифікаційний код 38620155);
Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» (03115, м. Київ, вул. Львівська, 23; ідентифікаційний код 30373644).
Суддя В.А. Кузьменко