ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
18 березня 2021 року справа №640/23139/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі по тексту - позивач, ГУ ДСНС у м. Києві)
доДержавного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Земельний Фонд» (далі по тексту - відповідач, ДП «Земельний Фонд»)
прозастосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень будівлі готелю Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Земельний Фонд», яке здійснює господарську діяльність за адресою: вул. Пріорська, 3-а у Оболонському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладенням печаток на головний електрощит та вхідні двері приміщення
ГУ ДСНС у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом зазначаючи, що під час проведення планового заходу держаного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки відповідача за адресою: м. Київ, вул. Пріорська, 3-А, встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, та є підставою для застосування заходів реагування у вигляді відключення джерела електроживлення та накладанням печатки на розподільчі електрощити.
Ухвалою від 28 листопада 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі №640/23139/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою від 30 січня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва закрив провадження в адміністративній справі №640/23139/19.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2020 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу №640/23139/19 передано на розгляд судді Кузьменку В.А.
Ухвалою від 29 квітня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі №640/23139/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач відзиву на позов до суду не надав.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу Міністерства внутрішніх справ від 17 січня 2019 року №22 «Про затвердження уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, та інших форм розпорядчих документів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21 січня 2019 року №73/33044, Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04 лютого 2013 року №3, наказу Державної регуляторної служби України від 15 листопада 2019 року №196 «Про затвердження плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2020 рік», наказу ДСНС України від 27 листопада 2019 року №687 «Про затвердження плану перевірок» ГУ ДСНС України в місті Києві видало наказ від 06 грудня 2019 року №1038 «Про проведення планових перевірок».
На підставі наказу від 11 вересня 2019 року №760 та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 04 жовтня 2019 року посадовою особою позивача у період з 08 жовтня 2019 року по 11 жовтня 2019 року проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено відповідний акт від 11 жовтня 2019 року №668 (далі по тексту - акт перевірки).
З акта перевірки вбачається, що ГУ ДСНС в м. Києві виявило порушення ДП «Земельний Фонд» вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме Правил пожежної безпеки в Україні (далі по тексту - ППБУ), Кодексу цивільного захисту України:
1) Приміщення закладу харчування не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2 глава 1 розділу 5 ППБУ);
2) приміщення будівлі обладнано несертифікованими пожежними сповіщувачами (пункт 1.2 глава 1 розділу 5 ППБУ);
3) дерев'яні конструкції перекриття будівлі не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисною ефективність (пункт 2.5 глава 2 розділу 3 ППБУ);
4) в складських (підсобних) приміщеннях, електрощитовій клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах не відповідає класу вогнестійкості цих перешкод чим знижено рівень пожежної безпеки об'єкту (пункт 2.3 глава 1 розділу 3 ППБУ);
5) дозволяється зменшувати висоту дверей на других евакуаційних виходах менше 2-х метрів (пункт 2.23 глава 2 розділу ППБУ);
6) в приміщеннях допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі (пункт 1.8 глава 1 розділу 4 ППБУ);
7) відсутній договір на технічне обслуговування існуючих систем протипожежного захисту (пункт 1.4 глава 1 розділу 5 ППБУ);
8) тривожне сповіщення від приладів приймально-контрольних не виведено на пульти пожежного спостерігання (п. 5.8. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту») (пункт 1.1 глава 1 розділу 5 ППБУ);
9) двері сходових клітин не обладнані пристроями для самозачинення з ущільненням в притворах (пункти 2.23, 2.37 глава 2 розділу 3 ППБУ);
10) під сходовою клітиною влаштовано підсобне приміщення (пункти 2.23, 2.37 глава 2 розділу 3 ППБУ);
11) у коридорі 1.3 поверхів прокладено килимове покриття підлоги з невизначеними показниками, щодо токсичності, займистості, димоутворювальної здатності та поширення полум'я по поверхням продуктів горіння (пункт 2.23 глава 2 розділу 3 ППБУ);
12) не проведене випробування зовнішнього протипожежного водопостачання на тиск та витрату води (пункт 2.1 глава 2 розділу 5 ППБУ);
13) пожежні крани не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування (пункт 2.2 глава 2 розділу 5 ППБУ);
14) під час експлуатації об'єктів дозволяється знижувати рівень пожежної безпеки, а саме конструктивні елементи закладу харчування виконанні з будівельних контракцій. які понижують межу вогнестійкості будівлі (пункт 1.1 глава 2 розділу 3 ППБУ);
15) не проведено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки (пункт 2.2 глава 2 розділу 5 ППБУ);
16) приміщення лазні не виділені від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу порушення додатку Д ДНІ1 В.2.2-9 «Громадські будинки та споруди» (пункт 1.1 глава 2 розділу 3 ППБУ);
17) в парильному відділені не передбачено природно припливно-витяжна вентиляція порушення додатку Д ДБН В.2.2-9 «Громадські будинки та споруди» (пункт 12.1 глава 12 розділу 6 ППБУ);
18) відсутній відокремлений витяжний повітровод 3 парильного відділення безпосередньо назовні порушення додатку Д ДБН В.2.2-9 «Громадські будинки та споруди» (пункт 12.1 глава 12 розділу 6 ППБУ);
19) з приміщень лазні відсутній другий евакуаційний вихід безпосередньо назовні порушення додатку Д ДБН В.2.2-9 «Громадські будинки та споруди» (пункт 8 частини першої статті 20, статті 40 КЦЗУ);
20) парильне відділення не обладнано піччю заводського виготовлення з автоматичним захистом та відключенням, яке робить неможливою роботу печі більше 8 годин на добу порушення додатку Д ДЬІІ В.2.2-9 «Громадські будинки та споруди» (пункт 12.1 глава 12 розділу 4 ППБУ);
21) парильне відділення не обладнано перфорованим сухотрубом з підключенням до внутрішнього протипожежного водогону порушення додатку Д ДБІ1 В.2.2- 9 «Громадські будинки та споруди» (пункт 12.1 глава 12 розділу 5 ППБУ);
22) відстань від печі до дерев'яної обшивки поверхонь конструкцій менше 0.2 м. порушення додатку Д ДБІІ В.2.2-9 «Громадські будинки та споруди» (пункт 12.1 глава 12 розділу 6 ППБУ);
23) не проведено замір опору ізоляції та перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 глава 1 розділу 4 ППБУ);
24) не проведено перевірку блискавкозахисту будівель та споруд від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 (пункт 1.21 глава 1 розділу 4 ППБУ);
25) приміщення використовуються без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки протипожежного стану підприємства, об'єкта (стаття 57 КЦЗУ);
26) сходова клітина захаращена матеріальними цінностями (пункт 2.37 глава 2 розділу 3 ППБУ);
Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на таке.
Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною четвертою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.
Згідно частини п'ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Частиною сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Частиною четвертою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.
Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
В силу вимог пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі по тексту - Положення №1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі по тексту - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Згідно з пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Як визначено в частині першій статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій.
Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Виходячи із системного аналізу вказаних положень законодавства, суд приходить до висновку, що можливість та необхідність звернення ГУ ДСНС у м. Києві до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення роботи підприємства виникає виключно за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб'єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.
З матеріалів справи вбачається, що акт №668 зі встановленими порушеннями направлений вручено уповноваженій особі відповідача, що підтверджується відповідною відміткою на акті.
У пункті 17 протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до статті 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення КИ №057777, відповідальна особа зазначила «згоден» та поставила свій підпис без надання зауважень та пояснень по суті вчиненого порушення.
Враховуючи не надання відповідачем належних та допустимих доказів, які б свідчили про усунення ним встановлених в акті №668 порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень будівлі готелю Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Земельний Фонд», яке здійснює господарську діяльність за адресою: вул. Пріорська, 3-а у Оболонському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладенням печаток на головний електрощит та вхідні двері приміщення.
Відповідно до частини першої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
З метою реалізації цього рішення суд вважає за можливе покласти на ГУ ДСНС у м. Києві обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. При цьому, покладення на позивача обов'язку щодо забезпечення виконання даного рішення, надає йому право самостійно визначати спосіб виконання, у межах, визначених законодавством.
Разом із тим, покладення на позивача обов'язків щодо контролю за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, не стосуються предмета позову, а тому не приймаються до уваги.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ГУ ДСНС у м. Києві щодо застосування заходів реагування є доведеними, підтверджуються необхідними доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень стягнення судового збору з відповідача не передбачено.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити повністю.
2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень будівлі готелю Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Земельний Фонд», яке здійснює господарську діяльність за адресою: вул. Пріорська, 3-а у Оболонському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладенням печаток на головний електрощит та вхідні двері приміщення.
3. Покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві обов'язок щодо забезпечення виконання даного рішення.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13; ідентифікаційний код 38620155);
Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Земельний Фонд» (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1; ідентифікаційний код 37202164).
Суддя В.А. Кузьменко