ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 березня 2021 року м. Київ № 361/1866/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Міністерства юстиції України
про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Броварського міськрайонного суду Київської області звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Міністерства юстиції України в якому просило:
- визнати незаконною постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Міністерства юстиції України Сютко Я.І. від 27.02.2020р. про накладення штрафу в розмірі 10 200, 00 грн. на Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області за невиконання вимог виконавчого документа (рішення суду) ВП № 58330606;
- скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Міністерства юстиції України Сютко Я.І. від 27.02.2020р. про накладення штрафу в розмірі 10 200, 00 грн. на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області за невиконання вимог виконавчого документа (рішення суду) ВП № 58330606.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.03.2020р. адміністративну справу № 361/1866/20 передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Водночас, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2020р. адміністративну справу № 361/1866/20 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
З огляду на вказане, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2020р. залишено без руху, а ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2020р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.
Так, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що постанова про накладення штрафу на боржника від 27.02.2019р. є протиправною, оскільки рішення суду у справі № 361/1406/16-а виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідачем відзив на адміністративний позов не подано та вимоги суду щодо надання копії матеріалів виконавчого провадження № 58330606 не виконано.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, зазначає наступне.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.06.2017р. у справі № 361/1406/16-а позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Броварського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області в частині невключення матеріальної допомоги та премії за березень 2013 року, зазначених у довідці Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 88 від 02 вересня 2013 року про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) у розрахунок пенсії позивача за Законом № 3723-XII. Зобов'язано Броварське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 вересня 2015 року у розмірі 80 % від суми заробітної плати з урахуванням складових заробітної плати - матеріальної допомоги та премії за березень 2013 року, зазначених у довідці Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 88 від 02 вересня 2013 року про складові заробітної плати, та здійснити виплату з урахуванням раніше здійснених виплат.Стягнуто зі Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1000 грн.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017р. змінено постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.06.2017р., виклавши абзац четвертий резолютивної частини постанови в наступній редакції: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1000 (одна тисяча) гривень». В іншій частині постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2017 року - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 12.09.2018р. у справі № 361/1406/16-а касаційну скаргу Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області залишено без задоволення. Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2017 року, у незміненій частині, та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі № 361/1406/16-а залишено без змін.
На виконання вищезазначених постанов Броварсьим міськрайонним судом Київської області 19.10.2018р. видано виконавчий лист № 361/1406/16-а, який пред'явлено до виконання.
11.02.2019р. відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58330606 за виконавчим листом від 19.10.2018р. № 361/1406/16-а виданого Броварсьим міськрайонним судом Київської області.
26.06.2019р. до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області позивачем направлено лист № 5618/08 в якому зазначає, що фактично рішення суду виконано до відкриття виконавчого провадження, адже стягувану перераховано та виплачено пенсію відповідно до резолютивної частини судових рішень у справі № 361/1406/16-а.
Крім того, 30.08.2019р. позивач направив до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області лист «Про виконання рішення суду» в якому повторно наголосив, що Розпорядженням Броварського об'єднаного управління ПФУ Київської області від 23.10.2017р. здійснено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до резолютивної частини судових рішень у справі № 361/1406/16-а.
Однак, 27.02.2020р. відповідачем винесено постанову про накладення штрафу, якою на Броварське об'єднане управління ПФУ Київської області накладено штраф у розмірі 10 200, 00 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин.
Позивач вважаючи постанову про накладення штрафу від 27.02.2020р. винесену в межах виконавчого провадження № 58330606 протиправною, звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 3 Закону № 1404-VIII до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону віднесено виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Статтею 18 Закону № 1404-VІІІ передбачено обов'язки і права виконавців.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 5, 6 Закону № 1404-VІІ, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з ч. 4 ст. 19 Закону № 1404-VІІ, сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Відповідно до ч. 5, 6 Закону № 1404-VІІ, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 статті 75 Закону № 1404-VІІ визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З аналізу вказаних норм вбачається, що Законом № 1404-VІІІ встановлено відповідальність боржника за невиконання судового рішення. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником рішення суду, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання, без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач посилається на те, що останнім виконано судові рішення у справі № 361/1406/16-а відповідно до їх резолютивних частин, а саме проведено перерахунок та виплачено пенсію ОСОБА_1 .
На підтвердження вказаного відповідачем надано розпорядження від 23.10.2017р. № 143963 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2015р. виходячи з 80 % від заробітку та довідку Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 13.03.2020р. № 1300/04-16 про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії ОСОБА_1 за період з 01.09.2015р. по 31.12.2017р.
Так, з вищезазначених документів судом встановлено, що в жовтні 2017р. ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії відповідно до судових рішень у справі № 361/1406/16-а, а в листопаді 2017 проведено виплату перерахованої пенсії у розмірі 7 426, 98 грн.
Таким чином, проаналізувавши доводи позивача з приводу виконання судових рішень у справі № 361/1406/16-а, суд приходить до висновку про їх обґрунтованість, а відтак наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сютко Я.І. від 27.02.2020р. про накладення штрафу на Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області в розмірі 10 200, 00 грн. винесеної в межах виконавчого провадження № 58330606.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 159, 243-245, 263, 382 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сютко Я.І. від 27.02.2020р. про накладення штрафу на Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області в розмірі 10 200, 00 грн. винесеної в межах виконавчого провадження № 58330606.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 287, 293, 295, 296 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська