ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 березня 2021 року м. Київ № 640/25508/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Держпраці у Київській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ»
про застосування заходів реагування, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Держпраці у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» в якому просило: застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт, а саме: заборонити експлуатацію КЛ 10 кв. (кабельної лінії), що належить ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» та роботи підвищеної небезпеки в електроустановках понад 1000 В, технічне обслуговування устаткування підвищеної небезпеки в електроустановках понад 1000 В.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами перевірки виконання відповідачем вимог припису від 19.06.2018р. проведено позапланову перевірку в ході якої встановлено неповне виконання вимог вказаного припису. Позивач вважаючи, що невиконана вимога припису є такою, що створює загрозу життю та здоров'ю працівників установи, що є порушенням вимог ст. 43 Конституції України, звернувся до суду з позовом.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що так, дійсно, вимоги припису від 19.06.2018р. виконані не в повному обсязі, однак останнім вчиняються дії спрямовані на усунення виявленого порушення. Крім того наголошує, що задоволення адміністративного позову призведе до незворотних фінансових втрат відповідача та фактично відключення опалення, гарячої води та електроенергії жителям м. Києва. З огляду на вказане просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Наказом Головного управління Держпраці у Київській області від 01.06.2018р. № 1817 «Про проведення планового заходу ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ»» доручено провести планову перевірку ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» щодо додержання вимог законодавства з охорони праці під час здійснення господарської діяльності.
За результатом проведеної перевірки Головним управлінням Держпраці у Київській області складено акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 15.06.2018р. № 5.1/302/70 у висновках якого зазначено про порушення відповідачем законодавства з охорони праці під час здійснення господарської діяльності. Так, зокрема, виявлено 22 порушення.
На підставі висновків вищезазначеного акта перевірки Головним управлінням Держпраці у Київській області винесено припис від 19.06.2018р. № 5.1/302/70, яким на підставі ст. 39 Закону України «Про охорону праці» позивачу надано строк до 16.08.2018р. на усунення вказаних в приписі порушень.
Так, в приписі зазначено про необхідність усунення таких порушень:
1. Не на всіх гарячих частинах обладнання, трубопроводів, інших елементів, торкання до яких може викликати опіки є теплова ізоляція. що є порушенням вимог п. 2.1. НПАОП 0.00-1.69-13 Правила охорони праці під часу експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж тепловикористовувальних установок.
2. Не вся арматура пронумерована відповідно до технологічної схеми.
3. Не всі перехідні площадки і сходи для обслуговування технологічного обладнання мають поручні з обох боків.
4. Не на всіх трубопроводах нанесені розпізнавальний колір і цифрове позначення.
5. До виконання робіт по обслуговуванню діючих електроустановок напругою до і вище 1000 В та виконання в них оперативних переключень, роботи під напругою в електроустановках до і вище 1000 В, роботи пов'язані з діючим енергетичним обладнанням, що потребують професійного добору, допускаються особи за відсутності висновку психофізіологічної експертизи.
6. Не забезпечено функціонування системи управління охороною праці, а саме: Суб'єкт господарювання не призначив працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією обладнання.
7. Не забезпечено функціонування системи управління охороною праці, а саме: посудинам реєстр. № 8932, 8934, 8935, 8936, 8937, 4373, 4374, 4375, 3687, 3688, 3689, 3690, 3691, 3692 не проведено позачерговий технічний огляд.
8. Не забезпечено функціонування системи управління охороною праці, а саме: посудинам реєстр. № 8932, 8934, 8935, 8936, 8937, 4373, 4374, 4375, 3687, 3688, 3689, 3690, 3691, 3692 не проведено експертне обстеження після досягнення граничного строку експлуатації.
9. Не забезпечено функціонування системи управління охороною праці, а саме: Відповідальна особа за справний стан посудин ОСОБА_1 не проводить самостійно зовнішній та внутрішній огляд не рідше ніж через 12 місяців посудинам реєстр. №№ 8932, 8934, 8935, 8936, 8937, 4373, 4374, 4375, 3687, 3688, 3689, 3690,3691,3692.
10. Не виконуються вимоги нормативно-правового акту з охорони праці. Інструкції для персоналу (№ 04-ОТ-КТЦ), що діють на підприємстві, розроблені на основі не діючих нормативних актів з охорони праці.
11. Не виконуються вимоги нормативно-правового акту з охорони праці. Відсутнє рішення відповідальної особи яка здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією обладнання на можливість подальшої експлуатації в роботу інв.. №№ Т-6, К-5, К-10, К-14, К-8, Т-10, П-2, П-3, П-4.
12. Не забезпечено функціонування системи управління охороною праці, а саме: Суб'єкт господарювання який експлуатує обладнання під тиском не забезпечив працівників Правилами.
13. Не забезпечено функціонування системи управління охороною праці, а саме: Суб'єкт господарювання який експлуатує вантажопідіймальні крани, підіймальні пристрої і відповідне обладнання не забезпечив працівників Правилами.
14. Не виконуються вимоги нормативно-правового акту з охорони праці. Відсутнє рішення на можливість подальшої експлуатації обладнання в роботу реєстр. № 2410 відповідальної особи яка здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією обладнання.
15. Не виконуються вимоги нормативно-правового акту з охорони праці. Відсутнє рішення на можливість подальшої експлуатації обладнання в роботу інв.. №№ Т-6, К-5, К- 10, К-14, К-8, Т-10, П-2, П-3, П-4 відповідальної особи яка здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією обладнання.
16. Не виконані вимоги нормативно-правового акту з охорони праці. Металоконструкції та металеві деталі вантажопідіймального крану реєстр. № 2410 не захищені від корозії відповідно до умов експлуатації.
17. Не виконані вимоги нормативно-правового акту з охорони праці. Висновок експертизи який виготовлено за результатами екпертного обстеження не затверджений підписом керівника та печаткою експертної організації.
18. Не виконані вимоги нормативно-правового акту з охорони праці. Висновок експертизи №94К17 від 16 жовтня 20 Проку не затверджений підписами фахівцями ( керівник комісії - експерт технічний ОСОБА_2 посвідчення № 27-99-4, фахівцем з неруйнівного контролю В.М. Гобик - посвідчення № 34743) які її проводили.
19. Не виконані вимоги нормативно-правового акту з охорони праці. Після проведення експертного обстеження вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання фахівець експертної організації експерт технічний Грабовик В.В. не робить відповідний запис у паспорті устаткування про проведення і результати експертного обстеження, дозволені параметри і строк експлуатації, скріплюючи його печаткою.
20. Не виконані вимоги нормативно-правового акту з охорони праці. Не занесено до паспорту вантажопідіймальних кранів, реєстр. №15057 відомості про працівника відповідального за утримання його в справному стані.
21. На в'їзді до КТП не вивішені дорожні знаки: «Проїзд без зупинки заборонено», «Обмеження максимальної швидкості - 10 км/год».
22. Керівником підприємства не отримано дозвіл на експлуатацію устаткування напругою понад 1000В (електричне устаткування електричних станцій та мереж; технологічне електрообладнання напругою понад 1000В) (КЛ-10 кВ що належать підприємству) та дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки - на технічне обслуговування устаткування підвищеної небезпеки, а саме електричного устаткування станцій та мереж напругою понад 1000В. Порушено п.8 додатку №3 та п.2 додатку№2 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. N1107(із змінами).
З метою встановлення, усунення порушень відповідачем порушень вимог законодавства з охорони праці зафіксованих в приписі від 19.06.2018р. № 5.1/302/70, позивачем прийнято наказ від 20.11.2019р. № 5923 «Про проведення позапланового заходу ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ»».
За результатом вказаної перевірки Головним управлінням Держпраці у Київській області складено акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 29.11.2019р. № 5.1/302/319 у висновках якого зазначено, що відповідачем не в повній мірі усунуто порушення, які зазначені в приписі від 19.06.2018р. № 5.1/302/70, а саме не виконано п. 22 припису, керівником підприємства не отримано дозвіл на експлуатацію устаткування напругою понад 1000В (електричне устаткування електричних станцій та мереж; технологічне електрообладнання напругою понад 1000В) (КЛ-10 кВ що належать підприємству) та дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки - на технічне обслуговування устаткування підвищеної небезпеки, а саме електричного устаткування станцій та мереж напругою понад 1000В. Порушено п.8 додатку №3 та п.2 додатку №2 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107(із змінами).
Позивач, не отримавши доказів усунення усіх зазначених в приписі порушень та вважаючи, що невиконана вимога припису є такою, що створює загрозу життю та здоров'ю працівників установи, що є порушенням вимог ст. 43 Конституції України, звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Порядок здійснення заходів державного нагляду визначений Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфер господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон N 877-V), а також підзаконними нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та на його виконання.
Згідно з абзацу 2 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфер господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфер господарської діяльності» передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках передбачених законом.
В силу положень частини 2 статті 4 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (далі - Закон № 2694-XII) державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Згідно із частиною 1 статті 39 Закону України «Про охорону праці» посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.
Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про охорону праці» посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.
Частиною 7 статті 7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
За частиною 5 статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Аналіз наведених положень нормативно-правових актів дає підстави стверджувати, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення виконання робіт може здійснюватися виключно на підставі рішення адміністративного суду за позовом органів Держпраці у разі коли виявлені порушення законодавства про охорону праці та промислової безпеки спричиняють загрозу життю та здоров'ю людей.
У розумінні частини 1 статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06 вересня 2005 року №2806-IV документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Відповідно до частини 3 статті 21 Закону Закону України «Про охорону праці» передбачено обов'язок роботодавця одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (далі - Порядок № 1107).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1107 дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3 Порядку.
Так, відповідно до п. 2 додатку 2 Порядку № 1107 передбачено обов'язок роботодавця одержати дозвіл на монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатках 3 і 7 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.
При цьому, Додатком № 3 до Порядку № 1107 затверджено «Перелік машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки» відповідно до п. 8 якого до таких, в тому числі, належить устатковання напругою понад 1000 В (електричне устатковання електричних станцій та мереж; технологічне електрообладнання).
Тобто, якщо суб'єкт господарювання виконує роботи підвищеної небезпеки, які наведені у додатку 2 до Порядку №1107, то необхідно одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки.
А якщо суб'єкт господарювання експлуатує машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, які наведені у додатку 3 до Порядку №1107, то суб'єкт господарювання повинен одержати дозвіл на експлуатацію таких машин, механізмів, устаткування.
Статтею 13 Закону № 2694-XII передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Так, з матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної перевірки позивача були встановлені порушення, які створюють загрозу життю і здоров'ю працівників та передбачають необхідність їх негайного усунення.
З огляду на вказане, 19.06.2018р. позивачем винесено припис, з метою перевірки виконання вимог якого в подальшому позивачем проведено позапланову перевірку.
Так, за результатами вказаної перевірки встановлено, що відповідачем не в повній мірі усунуто виявлені порушення, зокрема не виконано вимоги п. 22 припису від 19.06.2018р., а саме не отримано дозвіл на експлуатацію устаткування напругою понад 1000В (електричне устаткування електричних станцій та мереж; технологічне електрообладнання напругою понад 1000В) (КЛ-10 кВ що належать підприємству) та дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки - на технічне обслуговування устаткування підвищеної небезпеки, а саме електричного устаткування станцій та мереж напругою понад 1000В, що є порушенням п.8 додатку № 3 та п.2 додатку №2 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 110.
Суд, проаналізувавши вказане порушення вважає його таким, що створює загрозу для життя та здоров'я людей.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 11.09.2020р. у справі № 440/474/19, адміністративне провадження № К/9901/26963/19.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем доказів виконання вимог п. 22 припису від 19.06.2018р. не надано, а саме не надано дозвіл на експлуатацію устаткування напругою понад 1000В (електричне устаткування електричних станцій та мереж; технологічне електрообладнання напругою понад 1000В) (КЛ-10 кВ що належать підприємству) та дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки - на технічне обслуговування устаткування підвищеної небезпеки, а саме електричного устаткування станцій та мереж напругою понад 1000В.
При цьому, на думку суду, виконуючи роботи підвищеної небезпеки та експлуатуючи устаткування без відповідних дозволів, роботодавець наражає своїх працівників на небезпеку на робочому місці, чим порушує право на належні, безпечні і здорові умови праці. Забезпечення державою належних, безпечних і здорових умов праці є однією з конституційних основ правового господарського порядку в Україні відповідно до частини другої статті 5 Господарського кодексу України.
Крім того, судом встановлено, що відповідачем, з моменту виявлення позивачем порушення вимог законодавства, яке зафіксовано в акті перевірки та в подальшому в приписі від 19.06.2018р. та до моменту проведення повторної перевірки, 19.11.2019р., не вчинялось жодних дій з усунення вказаного порушення, при тому, що з моменту виявлення порушення та до моменту проведення повторної перевірки минуло 1, 5 роки, а експлуатація устаткування напругою понад 1000В здійснювалась без дозволу, так само, як і роботи з підвищеної небезпеки, що могло призвести до непоправних наслідків.
Доводи відповідача про усунення порушення визначеного п. 22 припису від 19.06.2018р., адже останнім подано до ТОВ «Науково-технічний центр експертизи об'єктів нафтогазової промисловості» лист-заявку (вих. № 07/2195 від 26.12.2019, вх. № 633 від 26.12.2019р.) на проведення робіт з обстеження суб'єктів господарювання, за результатом розгляду якого ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» та ТОВ «Науково-технічний центр експертизи об'єктів нафтогазової промисловості» 28.12.2019р. уклали додаткову угоду № 2 до Договору про надання послуг від 25.11.2019р. № 05/09/2019р., не приймаються судом до уваги, адже як зазначено вище, доказів отримання необхідних дозволів, відповідачем не надано.
Таким чином, оскільки станом на момент прийняття рішення суду, відповідачем не надано доказів усунення ним порушення визначеного п. 22 припису від 19.06.2018р., що створює загрозу життю і здоров'ю людей та працівників підприємства, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 29.04.2020р. у справі № 2340/5120/18, адміністративне провадження № К/9901/27167/19.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 159, 243-245, 263, 382 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов Головного управління Держпраці у Київській області - задовольнити.
2. Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт, а саме: заборонити експлуатацію КЛ 10 кв. (кабельної лінії), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» та роботи підвищеної небезпеки в електроустановках понад 1000 В, технічне обслуговування устаткування підвищеної небезпеки в електроустановках понад 1000 В.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 287, 293, 295, 296 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська