ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 березня 2021 року м. Київ № 640/25643/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київхліб» в особі Макарівської філії ТОВ «Київхліб»
до Головного управління ДПС у Київській області
третя особа Відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області
про визнання протиправною бездіяльності та скасування рішень, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Київхліб» в особі Макарівської філії ТОВ «Київхліб» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області третя особа Відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області щодо не виключення з обліку Макарівської філії ТОВ «Київхліб» донарахованих за рішенням № 41925606 від 14.05.2019р., вимогою Ю-114092 від 10.06.2019р. та Ю-114092 від 09.07.2019р. штрафів та пені з інтегрованої картки платника податку;
- скасувати рішення від 14.05.2019р. № 0041925606, вимогу від 10.06.2019р. № Ю-114092-56 та вимогу від 09.07.2019р. № Ю-114092.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно нараховано штраф та пеню за порушення строку сплати єдиного внеску, оскільки суми на які нараховано такий штраф та пеню, оскаржені в судовому порядку, а станом на момент винесення оскаржуваного рішення та вимог, рішення судом у справі не винесено, а отже такі суми вважаються неузгодженими.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що під час прийняття оскаржуваних рішень діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для скасування таких рішень та задоволення позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Головним управління ДФС у Київській області проведено перевірку позивача за результатами якої складено акт від 19.03.2018р. № 197/10-36-14-13/39627874.
На підставі висновків вищезазначеного акта перевірки Головним управління ДФС у Київській області 11.04.2018р. винесено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0007931310 на суму 5 959, 88 грн. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) № 0007941310 на суму 23 839, 50 грн.
Позивач вважаючи вищезазначене рішення та вимогу протиправною звернувся до суду.
Так, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2018р. адміністративну справу №810/3899/18 передано до Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Водночас, 14.05.2019р. Головним управління ДФС у Київській області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0041925606, яким до позивача застосовано штраф на суму 15 206, 88 грн. та нараховано пеню у розмірі 99, 23 грн.
10.06.2019р. Головним управління ДФС у Київській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-114092-56 відповідно до якої станом на 31.05.2019р. за позивачем обліковується борг у розмірі штрафних санкцій на суму 15 206, 88 грн. та у розмірі пені на суму 99, 23 грн.
Крім того, 09.07.2019р. Головним управління ДФС у Київській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-114092 відповідно до якої станом на 31.06.2019р. за позивачем обліковується борг у розмірі штрафних санкцій на суму 15 206, 88 грн. та у розмірі пені на суму 99, 23 грн.
12.07.2019р. позивачем подано до відповідача повідомлення про оскарження в судовому порядку сум грошових зобов'язань донарахованих за вимогою від 11.04.2018р. № 0007941310, рішенням від 11.04.2018р. № 0007931310 в якому просив вважати суми за вказаним рішенням та вимогою неузгодженими.
Не отримавши доказів врахування відповідачем того, що сума за вимогою від 11.04.2018р. № 0007941310 та рішенням від 11.04.2018р. № 0007931310 (на підставі яких в подальшому прийнято оскаржуване рішення та вимоги) є неузгодженими та відображення вказаного в ІКП, позивач звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.
Надаючи оцінку відносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію зведених податкових накладних.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначена Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (тут і далі в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з ч. 2-5 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
У разі несплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової і митної політики, інформує про це платників єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. Вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 10, 11, 13, 14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:
1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;
3) за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;
5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
7) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.
Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.
Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.
Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Головного управління ДФС у Київській області від 14.05.2019р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до позивача застосовано штраф на суму 15 206, 88 грн. та нараховано пеню у розмірі 99, 23 грн.
З огляду на вказане рішення, 10.06.2019р. та 09.07.2019р. Головним управління ДФС у Київській області винесено вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-114092-56 та № Ю-114092 відповідно до яких на 31.05.2019р. та на 31.06.2019р., за позивачем обліковується борг у розмірі штрафних санкцій на суму 15 206, 88 грн. та у розмірі пені на суму 99, 23 грн.
При цьому, судом встановлено, що фактично вищезазначене рішення та вимоги прийняті на підставі рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11.04.2018р. № 0007931310 на суму 5 959, 88 грн. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.04.2018р. № 0007941310 на суму 23 839, 50 грн., які оскаржені позивачем до суду.
Враховуючи той факт, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2019р. у справі № 810/3899/18 позовну заяву позивача прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, суми за рішенням про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11.04.2018р. № 0007931310 та вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 11.04.2018р. № 0007941310, вважаються неузгодженими, а нарахування штрафів та пені зупиняється.
Водночас, з вищевикладеного вбачається, що приймаючи рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 14.05.2019р. та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.06.2019р. № Ю-114092-56 та від 09.07.2019р. № Ю-114092 Головним управління ДФС у Київській області не враховано такого оскарження в судовому порядку, що призвело до прийняття незаконного рішення та вимог і як наслідок відображення некоректної інформації в ІКП щодо позивача.
З огляду на вказане, суд проаналізувавши матеріали справи та доводи представників сторін, приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Київхліб» в особі Макарівської філії ТОВ «Київхліб» - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області щодо не виключення з обліку Макарівської філії ТОВ «Київхліб» донарахованих за рішенням № 41925606 від 14.05.2019р., вимогою Ю-114092 від 10.06.2019р. та Ю-114092 від 09.07.2019р. штрафів та пені з інтегрованої картки платника податку.
3. Скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області від 14.05.2019р. № 0041925606 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.06.2019р. № Ю-114092-56 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.07.2019р. № Ю-114092.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київхліб» в особі Макарівської філії ТОВ «Київхліб» судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1921, 00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська