Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6890/20
Провадження 1-кп/711/189/21
16 березня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання: - ОСОБА_2 ;
прокурора - ОСОБА_3
із участю в судовому розгляді:
потерпілого - ОСОБА_4
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання потерпілого ОСОБА_4 про витребування інформації щодо наявного майна та забезпечення заявленного цивільного позову по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, суд -
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси на розгляді перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
В ході судового розгляду ОСОБА_4 подав позовну заяву, в якій просить Суд стягнути з цивільного відповідача - обвинуваченого у справі ОСОБА_7 , на його користь в порядку відшкодування завданої йому матеріальної шкоди в розмірі 47861,72 грн. та моральної шкоди в розмірі 120000 грн., а також витрати оплати правової допомоги в сумі 5000 грн., а всього 172861,72 грн.
Крім того, потерпілий ОСОБА_4 , як цивільний позивач, звернувся до суду з заявою-клопотанням про забезпечення заявленого в кримінальному провадженні позову.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 клопотання про забезпечення позову підтримав. Зазначив, що в ході судового розгляду ним заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_7 про стягнення 167861,72 грн. та судових витрат. Вважає, що його цивільний позов має бути забезпечений шляхом накладенням арешту на все майно обвинуваченого - цивільного відповідача, оскільки останній уникає добровільного відшкодування завданої йому шкоди. А тому, виникла необхідність для встановлення рухомого та нерухомого майна належного обвинуваченому, для виявлення якого необхідно направити відповідні запити.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання про забезпечення позову підтримала. Вважає, що воно підлягає до задоволення оскільки на меті стоїть забезпечення виконання рішення суду в кримінальному провадженні, в разі задоволення цивільного позову ОСОБА_8 та для ефективного захисту і поновлення порушених прав останнього.
Прокурор ОСОБА_3 при вирішенні клопотання потерпілого ОСОБА_8 покладався на розсуд суду.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення клопотання потерпілого ОСОБА_4 про витребування інформації. щодо наявного майна та забезпечення заявленого цивільного позову по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_7 шляхом направлення всіх необхідних запитів - заперечив. Зазначив, що потерпілою стороною не надано жодних доказів, що останніми вжиті, будь-які заходи для отримання такої інформації самостійно, як цього вимагає п.4 ч.2 ст.84 ЦПК України. Тобто, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу відсутні. А тому клопотання не підлягає до задоволення.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника та в задоволенні клопотання потерпілого просив відмовити.
Заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_4 та його представника - адвоката ОСОБА_5 , думку прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст.150 цього Кодексу позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України - у часник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч.2 ст.84 ЦПК України - уклопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заява позивача про забезпечення позову обґрунтована правом особи на забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно , що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб.
Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Однак, представником потерпілого не дотримано зазначених норм закону та жодним чином не зазначено та не підтверджено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Крім того, клопотання не містить обґрунтування існування необхідності у вчиненні дій, для виконання судового рішення, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду при задоволенні позову.
З огляду на викладене, заява-клопотання ОСОБА_4 про забезпечення позову до задоволення не підлягає. Відмовляючи в задоволенні клопотання, суд також враховує, що сторони по справі, в тому числі і позивач, не позбавлений можливості протягом всього розгляду справи, за наявності до того підстав, повторно звернутися до суду з відповідним клопотання про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-372, 376 КПК України, ст.84,149-153 ЦПК України, -
В задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_4 про витребування інформації щодо наявного майна та забезпечення заявленого цивільного позову по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України - відмовити в повному обсязі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 17.03.2021 року о 10 год.
Головуючий: ОСОБА_1