Номер провадження: 22-ц/813/4055/21
Номер справи місцевого суду: 521/15934/19
Головуючий у першій інстанції Коблова О. Д.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
17.03.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого - Сєвєрової Є.С.,
суддів: Ващенко Л.Г., Колеснікова Г.Я.,
перевіривши, в порядку вирішення питання про відкриття апеляційного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення та вселення, встановив:
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без задоволення, позовну заяву ОСОБА_3 - задоволено.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу та заяву по поновлення строку на апеляційне оскарження, яка ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.11.2020 залишена без руху, оскільки, при подачі апеляційної скарги скаржником сплачено судовий збір не в повному обсязі та на неналежний рахунок.
До апеляційної скарги апелянтом надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 6764,87 грн., однак, при перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за квитанцією № МТЕВ-576В-54В0-КТ9Х від 16.09.2020 року, даних про таке зарахування немає.
Відповідно до відповіді Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, зазначена квитанція не може вважатися платіжним документом, оскільки остання не містить банківських реквізитів рахунку з обліку надходжень бюджету для сплати судового збору, що унеможливлює перевірку зарахування коштів до бюджету, та при візуальному перегляді виписки банку про рух коштів по рахунку, який відкритий для сплати судового збору при зверненні до Одеського апеляційного суду, за 16.09.2020 зарахування коштів у сумі 6764,87 грн. до бюджету не встановлено.
Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надійшла заява про продовження терміну для усунення недоліків до отримання відповіді з державного казначейства, посилаючись на те, що ним до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області подано адвокатський запит щодо надання відомостей щодо зарахування коштів.
Неодноразово в січні-лютому місяцях 2021 року в телефонних розмовах за номером НОМЕР_1 представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 повідомляв, що кошти зараховано до бюджету та ним до суду будуть надані докази, однак 5,12 та 17 березня останній на телефонні дзвінки не відповідає.
Копію ухвали Одеського апеляційного суду від 11.11.2020 апелянтом та його представником отримано 25.11.2020 та 26.11.2020.
Станом на 17 березня 2021 року недоліки, зазначені в ухвалі Одеського апеляційного суду від 11.11.2020 не усунуто.
Крім того, що відсутні відомості про те, що сума судового збору у розмірі 6764,87 грн. зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України за квитанцією № МТЕВ-576В-54В0-КТ9Х від 16.09.2020, судовий збір сплачено не в повному обсязі, оскільки, при подачі апеляційної скарги підлягав сплаті судовий збір у розмірі 4324, 36 грн. за вимогою майнового характеру та 3 457, 80 грн. за 3 вимогами немайнового характеру, тобто, в загальному розмірі 7 782, 16 грн., про що було зазначено в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху. Таким чином, недоплата судового збору, з урахуванням спірної квитанції, складає 1017, 29 грн. та апелянтом не сплачена.
Частиною 1 статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як передбачено ч.2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Апеляційна скарга надійшла до суду 17.09.2020, апелянт, будучи обізнаним про наявність ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, недоліки не усуває, в зв'язку з чим та відповідно до ст. 185 ЦПК України апеляційна скарга не може бути прийнята до провадження апеляційного суду та підлягає поверненню скаржнику.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 357, 358 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення та вселення вважати неподаною та повернути скаржнику.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її підписання.
Головуючий Є. С. Сєвєрова
Судді: Л.Г.Ващенко
Г.Я.Колесніков