Справа № 682/331/21
Провадження № 2/682/319/2021
02 березня 2021 року м. Славута
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :
головуючої судді Зеленської В.І,
з участю секретарки судових засідань Козир О.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Фердман О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Геберіт Керамік Продакшн" про стягнення коштів за роботу в надурочний час,
10.02.2021 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ "Геберіт Керамік Продакшин" про стягнення 159352,00 гривень оплати праці за роботу в надурочний час за період з вересня 2012 року по жовтень 2016 року включно.
В позовній заяві та у вступному слові позивач пояснив, що в період з 12.01.1986 року по 04.11.2016 року працював на посаді лікаря-терапевта Славутського завода "Будфарфор", правонаступником якого є ПАТ "Геберіт Керамік Продакшин". За період роботи проходив відповідні атестації та підвищення кваліфікації. При цьому у нього був ненормований робочий день відповідно до Колективного договору та посадових обов'язків, а заробітна плата була визначена штатним розписом. 15.05.2012 року Хмельницькою медико-санітарною експертною комісією йому встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання. Він повідомив адміністрацію підприємства про встановлення ІІ групи інвалідності. З вересня 2012 року він приступив до виконання службових обовязків лікаря-терапевта з окладом згідно зі штатним розписом, що введений в дію після повідомлення відповідача про встановлення ІІ групи інвалідності, з 8 годинним робочим днем при 5 денному робочому тижні. Вважає, що йому, як інваліду ІІ групи, з вересня 2012 року норма робочого часу повинна була становити 6 годин на день при 5 денному робочому тижні. Тому вважає, що 2 години на день він працював надурочно. Проти виконання надурочних робіт він не заперечував, оскільки посадовими обовязками лікаря-терапевта не передбачалось залучення позивача до технологічних процесів та роботи з фізичними навантаженнями. В період з 1 вересня 2012 р по 30 жовтня 2016 року (по день скорочення посади) оплата роботи в надурочний час (2 години в день) не проводилась. В день звільнення - 4 листопада 2016 року розрахунок за відпрацьований надурочний робочий час з ним не проведено. Всього надурочно було відпрацьовано 2068 годин. За його розрахунком оплата праці за вказані надурочні години становить 159352,00 грн. В січні 2021 року він звернувся до відповідача з пропозицією провести оплату вказаної суми, однак йому було відмовлено. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача ПАТ "Геберіт Керамік Продакшн" Фердман О.М. у відзиві на позовну заяву та у вступному слові просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Відповідно до довідки до Акту огляду МСЕК від 15.05.2020 позивачу була встановлена ІІ група інвалідності та протипоказана фізична праця. Відповідач дотримався вимог Акру огляду МСЕК, оскільки посадові обов'язки позивача не передбачали залучення його безпосередньо до технологічного процесу виробництва та до фізичних навантажень. Інші медичні документи, які б передбачали необхідність зміни умов роботи та робочого часу у зв'язку із втсановленням інвалідності, позивачем не надавались та відсутні у відповідача. Із заявою про встановлення неповного робочого дня або неповного робочого тижня позивач, як особа з інвалідністю, до відповідача не звертався. Чинне законодавство України чітко не визначає тривалість робочого часу для особи з певною групою інвалідності, оскільки в залежності від причини такої інвалідності, часу настання групи інвалідності, ступеня обмеження життєдіяльності, індивідуальних особливостей кожної особи, характеру необхідної реабілітації рекомендована тривалість робочого часу для осіб, які мають однакову групу інвалідності, може відрізнятись. Це питання вирішується медико-соціальною експертною комісією. У довідці МСЕК не були зазначені рекомендації стосовно встановлення скороченного робочого часу позивачу та позивач не звертався з відповідною заявою до відповідача. Порядок і підстави роботи в надурочний час визначені законом і відповідачем не застосовувались. Тому вимоги позивача про стягнення коштів за роботу у надурочний час є безпідставними. Просить відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.
Наказом директора Славутського завода "Будфарфор" ім. ХХV з'їзду КПРС від 31 січня 1991 р " 21-к ОСОБА_1 прийнято на роботу з 1 лютого 1991 р по переводу із Славутської центральної районної лікарні в здоровпункт завода лікарем та дозволено роботу по сумісництву з 1 лютого 1991 р в денному стаціонарі здоровпункту з неповним робочим днем з 14.00 до 17.00 год (а.с.28-30).
З трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що з 01.12.1986 р він працював лікарем - терапевтом здоровпунтку Славутського фаянсового завода; 15.04.2002 р призначений на посаду завідувача лікарської амбулаторії комбінату. 04 листопада 2016 року звільнений з роботи у зв'язку із скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с.20-22).
Наказом директора Славутського комбіната "Будфарфор" № 1197к від 4 листопада 2016 р ОСОБА_1 звільнений з роботи у зв'язку із скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с.30).
Судом встановлено і сторони не заперечують, що правонаступником Славутського завода "Будфарфор" є ПАТ "Геберіт Керамік Продакшин".
У наданих Пенсійним фондом України індивідуальних відомостях про застраховану особу містяться відомості про доходи ОСОБА_1 за період з 1999 рроку по 2016 рік включно (а.с.5-6).
ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності довічно, що стверджується довідкою до Акта огляду МСЕК серія ХМ № 247655 від 15 травня 2012 року (а.с.7).
Відповідно до ч. 1 ст. 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Скорочена тривалість робочого часу встановлюється для осіб, визначених у ст. 51 КЗпП України.
До цього переліку осіб не віднесені інваліди ІІ групи.
Відповідно до ст. 56 КЗпП України за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На просьбу вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Співробітники з інвалідністю за законом мають право на низку гарантій.
Статтею 172 КЗпП України в редакції станом на час встановлення другої групи інвалідності позивачу визначено, що у випадках, передбачених законодавством, на власника або уповноважений ним орган покладається обов'язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці. Залучення інвалідів до надурочних робіт та робіт у нічний час без їх згоди не допускається (статті 55, 63).
Відповідно до ст. 170 КЗпП працівників, які потребують за станом здоров'я надання легшої роботи, власник або уповноважений ним орган повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку.
При переведенні за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством України, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи або надається матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про охорону праці" в редакції станом на час встановлення інвалідності позивачу, підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.
У випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобов'язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій.
Залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час можливе лише за їх згодою та за умови, що це не суперечить рекомендаціям медико-соціальної експертної комісії.
Згідно зі ст. 62 КЗпП України надурочною є робота понад установлену тривалість робочого дня (понад установлену тривалість щоденної роботи (зміни) або понад нормальну кількість робочих годин за обліковий період при підсумованому обліку робочого часу). Надурочною також вважається робота понад установлену ст. 53 КЗпП України скорочену тривалість робочого часу напередодні вихідних, святкових та неробочих днів.
Отже, якщо на підприємстві встановлено восьмигодинний робочий день, то залучати працівників до виконання робіт після зазначеного часу можливо тільки в порядку, передбаченому законодавством для залучення до надурочних робіт.
Слід мати на увазі, що надурочною вважається та робота, яка виконується з ініціативи роботодавця.
Не є надурочною:
- робота працівника більше належної тривалості робочого часу за власним бажанням;
- робота з неповним робочим днем понад передбачений трудовим договором час, але в межах законодавчо встановленої тривалості повного робочого дня;
- робота працівника з ненормованим робочим днем понад установлену норму робочого часу, крім випадків виконання за дорученням роботодавця роботи, що не входить до його обов'язків;
- відробіток недопрацьованих раніше годин для осіб з підсумованим обліком робочого часу і гнучким графіком роботи;
- робота, що виконується на підставі трудового договору в порядку сумісництва;
- відробіток днів відпочинку, що надаються членам релігійних громад для святкування їх релігійних свят відповідно до ч. 3 ст. 73 КЗпП України.
Позивач поінформував відповідача про встановлення йому інвалідності шляхом пред'явлення копії Довідки до Актиа огляду МСЕК від 15.05.2012 р. Індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю позивачем не надана.
Відповідно до Довідки до Актиа огляду МСЕК від 15.05.2012 р. позивачу протипоказана фізична праця. Роботодавцем (відповідачем) дотримано рекомендацій МСЕК, оскільки посадові обов'язки лікаря-терапевта не передбачали залучення його до технологічного процесу по виробництву продукції і не вим агали від нього фізичної праці.
Судом також встановлено, що відповідачем не приймалося рішення в порядку, визначеному ст.ст. 62-65 КЗпП України, про залучення лікаря-терапевта ОСОБА_1 до надурочних робіт. Наведене стверджується також дослідженим штатним розписом та Колективними договорами між ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" та профспілковими комітетами первинної профспілкової організації Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України і Профспілки "Фарфоровик" на 2012-2014 роки.
Відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Враховуючи, що Довідкою до Акта огляду МСЕК від 15.05.2012 р не визначено, а програма індивідуальної реабілітації щодо наявності обмежень і виконанні посадових обов'язків лікарем-терапевтом Славутського комбінату "Будфарфор" позивачем не надана, рішення відповідачем про встановлення лікарю-терапевту надурочних робіт не приймалося, суд знаходить позовні вимоги безпідставними т а необгрунтованими. А тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 263, 265, 273, 274, 279 ЦПК України, Законом України "Про охорону праці", Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" , ст.ст. 62-65, 170-172 КЗпП України, суд
У задоволені позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Геберіт Керамік Продакшин" про стягнення 159352,00 гривень в оплату праці в надурочний час за період з вересня 2012 року по жовтень 2016 року включно, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційнорї скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд.
Повний текст рішення буде виготовлений протягом десяти днів - до 12 березня 2021 р.
Головуючий суддя Зеленська В.І.