Справа № 674/689/20
2/680/119/21
17 березня 2021 року смт.Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Олійник А.О.,
з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,
представника позивача - адвоката Солом'яного В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
установив:
Зміст позовних вимог та позиції учасників справи
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Позовна заява мотивована тим, що між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно з яким останній отримав в борг 300 доларів США, про що 30 червня 2019 року написав розписку. Умовами розписки також передбачена сплата штрафу у розмірі 2 % в день від суми боргу. Строк повернення позики сплив 15 вересня 2019 року. 28 грудня 2019 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відступили право за зобов'язаннями ОСОБА_2 відповідно до розписки від 30 червня 2019 року ОСОБА_1 . 29 жовтня 2019 року позивач надіслала на поштову адресу відповідача претензію з вимогою повернути кошти, проте вона була проігнорована відповідачем.
Вважає, що позивач, окрім основного боргу в сумі 300 доларів США, має право на отримання від відповідача нараховані штрафні санкції в розмірі 2% в день від суми боргу, 3% річних та відшкодування інфляційних втрат відповідно до статті 625 ЦК України.
Просить стягнути з відповідача суму основного боргу - 300 доларів США, суму пені (2% в день) - 1620 доларів США, а разом - 1920 доларів США.
15 січня 2021 року представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача 300 доларів США, суму пені (2% в день) - 2910 доларів США, а разом - 3210 доларів США.
Представник позивача - адвокат Солом'яний В.Р. у вступному слові позов підтримав, з підстав викладених у ньому, проти заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, заяви про розгляд справи у її відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подав. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання - АДРЕСА_1 . Однак до суду повернулись конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачу.
Враховуючи наявність підстав для ухвалення заочного рішення, суд вважав за можливе провести заочний розгляд справи.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 06 січня 2021 року позовну заяву прийнято до свого провадження, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 06 січня 2021 року у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою суду від 18 січня 2021 року у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
04 лютого 2021 року та 24 лютого 2021 року розгляд справи відкладено на іншу дату у зв'язку із неявкою відповідача.
17 березня 2021 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, яка занесена до протоколу судового засідання.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
30 червня 2019 року ОСОБА_2 власноручно написав розписку про отримання в борг у ОСОБА_3 і ОСОБА_4 коштів в сумі триста доларів США і зобов'язався повернути їх до 15 вересня 2019 року. У випадку прострочення готовий сплатити штраф два відсотки в день від суми боргу, компенсувати індекс інфляції та витрати на правову допомогу (арк. спр. 11).
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить обов'язок повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Наслідки порушення договору позичальником визначені статтею 1050 ЦК України, відповідно до частини першої якої, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
За своїми правовими характеристиками договір позики є реальним, оплатним або безоплатним договором, на підтвердження якого може бути надана в оригіналі розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
У разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. З метою забезпечення правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Даними розписки від 30 червня 2019 року підтверджується, що ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_3 і ОСОБА_4 кошти в сумі триста доларів США і зобов'язався повернути їх до 15 вересня 2019 року.
Розписка містить, зокрема, дату її складання, відомості про РНОКПП ОСОБА_2 , отримання грошових коштів у конкретно визначеній сумі - 300 доларів США та зобов'язання щодо їх повернення, строк повернення.
Таким чином суд вважає, що між ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з іншої, виникли правовідносини, що виникли з договору позики.
Наявність оригіналу розписки у позикодавця згідно з положеннями статті 545 ЦК України свідчить, що зобов'язання з повернення позики позичальником не виконано.
Суд установив, що позивачем на підтвердження позовних вимог надано копію розписки. Оригінал розписки в матеріалах справи відсутній та не наданий для огляду у судовому засіданні, незважаючи на витребування судом такого (арк.спр.103,194).
Окрім того доказів відступлення прав вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 позивачу ОСОБА_1 суду не надано, у позовні заяві позивач вказала про те, що докази, які не можуть бути надані до суду відсутні.
Таким чином доказів набуття позивачем права вимоги до відповідача щодо стягнення боргу та пені, як новий кредитор за розпискою від 30 червня 2019 року суду не надано, відповідно порушення прав ОСОБА_1 відповідачем ОСОБА_2 суд не встановив.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Обов'язок доказування покладається на сторін. Це положення є найважливішою складовою принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Врахувавши те, що на обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 не надала суду належні та допустимі докази, а також не довела наявності обставин, на які посилалась як на підставу своїх вимог, зокрема не довела факту відступлення права вимоги на її користь за договором позики, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат
Згідно зі статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач ОСОБА_1 є інвалідом другої групи та відповідно звільнена від сплати судового збору, судовий збір, який підлягав сплаті за подання позову у сумі 840 грн 80 коп. слід компенсувати за рахунок держави.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, то останні, враховуючи відмову у позові, необхідно покласти на позивача.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - відмовити.
Судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп. компенсувати за рахунок держави.
Витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем ОСОБА_1 , покласти на останню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Суддя А. О. Олійник