465/868/18
2-с/465/50/21
16.03.2021 року суддя Франківського районного суду м. Львова Мартинишин М.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу -
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу від 05.07.2018 року по справі №465/868/18 за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення солідарно з боржників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» боргу за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 01.01.2017 р. до 01.02.2018 р. в сумі 15929(п'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять ) грн. 56 коп., 3 % річних та інфляційну складову боргу в розмірі: 150 (сто п'ятдесят) грн. 88 коп. та 622 (шістсот двадцять дві) грн. 65 коп. та судовий збір в розмірі 176 (сто сімдесят шість) грн. 20 копійок.
Подану заяву мотивує тим, що боржник у встановленому законом порядку не отримувала. Оскільки вимоги стягувача є безпідставними, просить поновити строк та судовий наказ скасувати.
Вивчивши матеріали заяви, оглянувши матеріали справи №465/868/18, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до положень ч.1 ст.170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рябих проти Росії» п.п. 51, 52).
Таким чином, закон покладає на заявника обов'язок обґрунтувати причину пропуску процесуального строку, а не порушити формальне клопотання про його поновлення з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, копія судового наказу з копією заяви надсилалась боржникам за зареєстрованим місцем проживання боржників, та боржником ОСОБА_1 одержана 31.07.20218 року, згідно відмітки на повідомленні про вручення поштового відправлення/а.с.18/.
Відповідно до положень п.3 ч.6 ст.272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Згідно положень ч.2 ст.171 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Таким чином, з врахуванням винесення судового наказу 05.07.2018 року, наявності в справі підтвердження про вручення поштового відправлення з судовим наказом та копією заяви, подання заяви про скасування судового наказу через 2 роки після закінчення встановлено для цього строку, суддя приходить до переконання, що підстав для поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу немає, доводи боржника щодо неотримання копії наказу спростовується матеріалами справи.
А тому, слід відмовити в поновленні процесуального строку та повернути заяви про скасування судових наказів.
Керуючись ст.ст.170,171,260,261 ЦПК України -
відмовити ОСОБА_1 в поновленні процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу у справі №465/868/18 за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення солідарно з боржників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» боргу за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 01.01.2017 р. до 01.02.2018 р. в сумі 15929 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять ) грн. 56 коп., 3 % річних та інфляційну складову боргу в розмірі: 150 (сто п'ятдесят) грн. 88 коп. та 622 (шістсот двадцять дві) грн. 65 коп. та судовий збір в розмірі 176 (сто сімдесят шість) грн. 20 копійок.
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 05.07.2018 року, виданого Франківським районним судом м. Львов по справі №465/868/18 за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення солідарно з боржників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» боргу за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 01.01.2017 р. до 01.02.2018 р. в сумі 15929 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять ) грн. 56 коп., 3 % річних та інфляційну складову боргу в розмірі: 150 (сто п'ятдесят) грн. 88 коп. та 622 (шістсот двадцять дві) грн. 65 коп. та судовий збір в розмірі 176 (сто сімдесят шість) грн. 20 копійок - повернути заявнику.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова.
Суддя Мартинишин М.О.