Справа №443/901/20
Провадження №1-кп/443/2/21
іменем України
17 березня 2021 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (відомості про вчинення кримінальних правопорушень внесені до ЄРДР за зареєстрованим №12020140200000274 від 03.07.2020, №12020145200000071 від 28.08.2020, №12020145200000096 від 24.09.2020, №12020145200000109 від 09.10.2020, №12021140200000029 від 05.02.2021) стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Калуш Івано-Франківської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , не працюючої, з повною загальною середньою освітою, не заміжню, раніше судиму 05.12.2019 Миколаївським районним судом Львівської області за частиною 2 статті 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, звільнена від відбування покарання на підставі статті 75 КК України з іспитовим строком 1 рік,
яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 1 статті 309 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
представника потерпілої ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 , -
встановив:
ОСОБА_3 26.06.2020 о 18 год 04 хв перебуваючи у приміщенні магазину «Єва», який знаходиться у Торговому центрі «Рукавичка», що у місті Жидачів по вулиці Грушевського,35 Львівської області, з метою заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, умисно, повторно, таємно викрала з стелажів жіночу туалетну воду «Moxa'm Happy Girl Days Stories» ємністю 50 мл вартістю 263,00 грн, яку заховала у кишеню штанів, пройшла повз касові зони магазину та покинула його, тим самим зникла з місця вчинення кримінального правопорушення, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши матеріальної шкоди магазину «Єва» ТзОВ «Руш» на суму 263 грн.
Таким чином, ОСОБА_3 таємно викрала чуже майно, вчинивши крадіжку повторно, тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 2 статті 185 КК України.
Крім цього, ОСОБА_3 27.08.2020, приблизно о 18 год 00 хв, знаходячись на дачному масиві «Жачка», поблизу села Заліски Жидачівського району Львівської області, біля дерев'яної лавки автобусної зупинки придбала шляхом відшукання поліетиленовий пакет з подрібненою речовиною зелено-коричневого кольору, що згідно з висновком судової експертизи є канабісом, який віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 53,25 грам, після чого діючи умисно, усвідомлюючи, що ця речовина є нарковмісною, зберігала її для власного вживання, без мети збуту.
Таким чином, ОСОБА_3 незаконно придбала та зберігала наркотичний засіб без мети збуту, тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 1 статті 309 КК України.
Крім цього, ОСОБА_3 21.09.2020 о 18 год 58 хв перебуваючи у приміщенні магазину «Рукавичка», що у місті Жидачів по вулиці Шашкевича,13 Львівської області, з метою заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, умисно, повторно, таємно викрала з стелажів дві банки ікри лососевої зернистої об'ємом 120 грам кожна торговельної марки «Кухарочка» по ціні 176,26 грн за одну одиницю товару, які заховала у сумку та не оплативши їх пройшла повз касові зони магазину, покинувши приміщення, тим самим зникла з місця вчинення кримінального правопорушення, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши матеріальної шкоди магазину «Рукавичка» ТзОВ ТВК «Львівхолод» на суму 352 грн 52 коп.
Таким чином, ОСОБА_3 таємно викрала чуже майно, вчинивши крадіжку повторно, тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 2 статті 185 КК України.
Крім цього, ОСОБА_3 22.09.2020 о 14 год 18 хв перебуваючи у приміщенні магазину «Рукавичка», що у місті Жидачів по вулиці Шашкевича,13 Львівської області, з метою заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, умисно, повторно, таємно викрала з стелажів дві банки ікри лососевої зернистої об'ємом 120 грам кожна торговельної марки «Кухарочка» по ціні 176,26 грн за одну одиницю товару, які заховала у сумку, після чого не оплативши їх пройшла повз касові зони магазину та покинула приміщення, тим самим зникла з місця вчинення кримінального правопорушення, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши матеріальної шкоди магазину «Рукавичка» ТзОВ ТВК «Львівхолод» на суму 352 грн 52 коп.
Таким чином, ОСОБА_3 таємно викрала чуже майно, вчинивши крадіжку повторно, тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 2 статті 185 КК України.
Крім цього, ОСОБА_3 23.09.2020 у період часу з 21 год 03 хв по 21 год 09 хв перебуваючи біля торгівельної точки ФОП ОСОБА_5 у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що у АДРЕСА_2 , з метою заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, умисно, повторно, таємно викрала з вітрини торгівельної точки ФОП ОСОБА_5 парфумовану воду «Today» 50 мл вартістю 358,33 грн, парфумовану воду марки «Avon» серії «Cherish» 50 мл вартістю 263,33 грн, парфумовану воду марки «Avon» серії «Incandessence» 50 мл вартістю 272,67 грн, два блиска для губ «Avon» по ціні 90,00 грн за одну одиницю товару, тональний крем марки «Avon» серії «Luxe» вартістю 242,33 грн, дві парфумовані води марки «Avon» серії «Incandessence» 10 мл вартістю 57,33 грн за одну одиницю товару, парфумовані води марки «Avon» серії «Faz Away» 50 мл вартістю 303,33 грн, які заховала у сумку, після чого не оплативши їх покинула приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », тим самим зникла з місця вчинення кримінального правопорушення, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши матеріальної шкоди ОСОБА_5 на загальну суму 1 794 грн 65 коп.
Таким чином, ОСОБА_3 таємно викрала чуже майно, вчинивши крадіжку повторно, тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 2 статті 185 КК України.
Крім цього, ОСОБА_3 27.09.2020 в період часу з 19 год 36 хв по 19 год 37 хв перебуваючи у приміщенні магазину «Єва» Товариства з обмеженою відповідальністю «Руш», який знаходиться у місті Жидачів по вулиці Грушевського,35 Львівської області, з метою заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, умисно, повторно, таємно викрала з полиць парфумовану воду жіночу торговельної марки «Jeanne Arthes» серії «Petite Jeanne Best Friends Forever» ємкістю 30 мл вартістю 216,66 грн та парфумовану воду чоловічу торговельної марки «Fabien Marche» серії «Magnet» ємкістю 100 мл вартістю 462,66 грн, після чого пройшла повз касу торгівельного закладу без проведення оплати вартості товару, яким розпорядилася на власний розсуд, чим заподіяла матеріальну шкоду ТзОВ «Руш» на загальну суму 679,32 грн.
Таким чином, ОСОБА_3 таємно викрала чуже майно, вчинивши крадіжку повторно, тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 2 статті 185 КК України.
Крім цього, ОСОБА_3 15.10.2020 у період часу з 21 год 48 хв по 21 год 51 хв перебуваючи у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що у місті Жидачів по вулиці Грушевського,35 Львівської області, біля торгівельної точки ФОП ОСОБА_5 , з метою заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, умисно, повторно, таємно викрала з вітрини торгівельної точки ФОП ОСОБА_5 чотири губних помади торгівельної марки «Avon» серії «Матовий ідеал» по ціні 99,00 грн за одну одиницю товару на загальну суму 396,00 грн, які заховала у внутрішню кишеню куртки, після чого не оплативши їх покинула приміщення магазину «Рукавичка» ТзОВ ТВК «Львівхолод», тим самим зникла з місця вчинення кримінального правопорушення, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши матеріальної шкоди ОСОБА_5 на загальну суму 396 грн 00 коп.
Таким чином, ОСОБА_3 таємно викрала чуже майно, вчинивши крадіжку повторно, тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 2 статті 185 КК України.
Крім цього, ОСОБА_3 05.02.2021 приблизно о 12 год 00 хв, знаходячись в АДРЕСА_3 , неподалік багатоповерхового житлового будинку, на землі виявила поліетиленовий пакет червоного кольору, в середині якого було два поліетиленові пакети, у яких містилася подрібнена речовина зелено-коричневого кольору, зовні схожа на канабіс, після чого діючи умисно, усвідомлюючи, що вказана рослина є нарковмісною, стала зберігати для власного вживання, без мети збуту, тим самим вчинила незаконне придбання, шляхом привласнення та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, який згідно з висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів є канабісом (особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено), маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 48,77 грам.
Таким чином, ОСОБА_3 незаконно придбала та зберігала наркотичний засіб без мети збуту, тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 1 статті 309 КК України.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину по пред'явленому їй обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 1 статті 309 КК України, визнала повністю, суду пояснила, що канабіс вона знайшла на вулиці, на смітнику та неподалік багатоповерхового житлового будинку. Усвідомлювала, що це наркотична речовина, однак взяла її для власного споживання. Щодо крадіжок зазначила, що викладені у обвинувальних актах обставини дійсно мали місце, вона крала це майно з корисливих мотивів. Вона усвідомлює, що такими діями заподіяла іншим шкоди, про що щиро шкодує.
Суд, заслухавши позиції сторін, з яких вбачається, що вони не оспорюють обставини кримінального провадження, переконавшись у правильності розуміння сторонами змісту цих обставин та зважаючи на відсутність сумнівів у добровільності такої позиції визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, що відповідає вимогам частини 3 статті 349 КПК України.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, суд вважає доведеними факти:
таємного викрадення ОСОБА_3 чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, тобто вчинення нею злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України;
незаконного придбання та зберігання ОСОБА_3 наркотичного засобу без мети збуту, тобто вчинення нею кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 309 КК України.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину (пункт 1 частини 1 статті 66 КК України).
Обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлені.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги статті 65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винної та обставини, що пом'якшують покарання.
Так, обвинувачена ОСОБА_3 вчинила умисні кримінальні правопорушення, які відповідно до статті 12 КК України, є: кримінальним проступком (частина 1 статті 309 КК України) та злочином (частина 2 статті 185 КК України).
Обвинувачена посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, раніше судима.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені статтею 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені статтею 65 КК України, у тому числі встановлені судом обставини, які пом'якшують покарання, відсутність встановлених судом обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкцій частини 2 статті 185 та частини 1 статті 309 КК України, з урахуванням вимог статей 70 та 71 КК України, у виді позбавлення волі.
Про необхідність призначення саме такого покарання свідчать ті обставини, що ОСОБА_3 раніше судима за вчинення тотожних корисливих злочинів, інкриміновані кримінальні правопорушення вчинені нею під час перебування на іспитовому строці, відтак призначення їй покарання з урахуванням вимог статті 75 КК України є неприпустимим (пункт 10 постанови Пленуму Верховного Суду України 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»).
Наведені обставини переконливо свідчать, що перебування ОСОБА_3 на іспитовому строці не призвело до позитивних змін у її особистості та не створило у неї готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві. Вона не бажає усвідомлювати негативність вчинених нею суспільно небезпечних діянь, не зробила належних висновків для себе, на шлях виправлення не стала і знову вчинила умисні кримінальні правопорушення, тому зважаючи на тяжкість вчинених нею кримінальних правопорушень та даних про особу обвинуваченої суд вважає що призначене обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі відповідає меті покарання і є достатнім для виправлення засудженої й запобігання новим злочинам.
Потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.
В обґрунтування позову ОСОБА_5 покликається на те, що 23.09.2020 ОСОБА_3 у період часу з 21 год 03 хв по 21 год 09 хв здійснила у неї крадіжку товару, завдавши матеріальної шкоди на загальну суму 1 794,65 грн. Крім цього, вона вимушена була повторно здійснювати замовлення товару, який було викрадено для того, щоб забезпечити своїх клієнтів, у зв'язку з чим несла непередбачувані витрати на придбання товару повторно у сумі 1 794,65 грн. Упущена вигода від продажу становить 366,35 грн. Крім цього, такими протиправними діями її моральному здоров'ю спричинено значної шкоди, оскільки від цих дій у неї почався приступ серцевої болі, вона відчула безпорадність через фінансові втрати та необхідність пошуку інших джерел додаткового фінансування для компенсації втрати товару та збереження репутації перед клієнтами. Інформацію про те, що її місце праці є місцем злочину взнала вся її родина, рідні і близькі люди, що також негативно відбилося на їхньому психологічному здоров'ї. Після цього випадку вона вимушена постійно вживати заспокійливі медикаментозні препарати, у неї появилися проблеми з тиском, часто почала боліти голова. Всі процедури, пов'язані з процесом розслідування вимагали від неї практичної зупинки процесу торгівлі. Внаслідок протиправних дій обвинуваченої її життя перенасичене негативними емоціями та психологічними переживаннями, нею понесені значні моральні втрати, які призвели до позбавлення можливостей реалізації своїх звичок і бажань. Розмір моральної шкоди вона оцінює у 50 000,00 грн. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, інша правнича допомога, пов'язана зі справою, витрати, пов'язані із вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду становлять 10 000,00 грн.
У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , зменшивши позовні вимоги, просить суд стягнути з ОСОБА_3 3 700,00 грн завданої матеріальної шкоди, 10 000,00 грн завданої моральної шкоди та 5 000,00 грн витрат на правову допомогу.
ОСОБА_3 позов визнала повністю.
Суд, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи в частині цивільного позову, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, приходить до висновку, що позов цивільного позивача у кримінальному провадженні підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).
Згідно з положеннями частини 2 статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов, зокрема до обвинуваченого за шкоду, завдану його діяннями. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до положень частини 1 статті 129 КПК України ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Суд вважає, що встановленими у судовому засіданні обставинами справи беззаперечно підтверджено протиправну поведінку ОСОБА_3 та встановлено наявність заподіяння нею матеріальної шкоди ОСОБА_5 .
Аналіз норм ЦК України щодо відшкодування шкоди з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі №3-51гс14).
Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 протиправними діями заподіяно ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 2 190,65 грн (1 794,65 грн та 396,00 грн). Також, суд вважає обґрунтованими суми непередбачуваних витрат, що становить 1 794,65 грн та упущеної вигоди, що становить 366,35 грн. Відтак, з огляду вимоги ОСОБА_5 в частині стягнення матеріальної шкоди у сумі 3 700,00 грн та визнання ОСОБА_3 повністю, суд доходить переконання, що завдану матеріальну шкоду у сумі 3 700,00 грн слід стягнути повністю.
Надаючи оцінку аргументам цивільної позивачки щодо заподіяння їй злочином моральної шкоди суд зауважує, що такі заслуговують на увагу.
Так, суд вважає, що неправомірними діями (злочином) ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 була заподіяна моральна шкода, оскільки внаслідок крадіжки майна потерпілої остання зазнала моральних страждань і переживань, була позбавлена можливості повноцінно працювати, що призвело до істотних змін в її житті та негативно позначилося на її моральному та психологічному стані (тривоги, переживання).
З огляду на визначений цивільною позивачкою розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 10 000,00 грн та повне визнання цього розміру ОСОБА_3 , суд вважає, що такий підлягає стягненню повністю.
Вирішуючи питання про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 процесуальних витрат на правову допомогу, суд зауважує наступне.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (№5076-VI від 05 липня 2012 року) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом статей 120, 124 КПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Зважаючи на викладене та беручи до уваги наведену цивільним позивачем суму витрат на правову допомогу, яка складає 5 000,00 грн та повне визнання такої ОСОБА_3 , а також з огляду на те, що ця сума відповідає складності справи та часу, затраченого адвокатом на неї, відтак, є розумною, тому суд вважає, що така сума підлягає стягненню повністю.
Таким чином, суд доходить переконання, що з ОСОБА_3 слід стягнути на користь ОСОБА_5 3 700,00 грн завданої матеріальної шкоди, 10 000,00 грн завданої моральної шкоди та 5 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави згідно з вимогами частини 2 статті 124 КПК України.
Зважаючи на те, що запобіжний захід стосовно обвинуваченої судом не обирався і клопотання щодо обрання такого обвинуваченій стороною кримінального провадження не заявлялось, тому суд доходить переконання про відсутність підстав для вирішення цього питання.
Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватою по пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 1 статті 309 КК України, і призначити їй покарання:
за частиною 2статті 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;
за частиною 1 статті 309 КК України - у виді арешту на строк 6 (шість) місяці.
Відповідно до частини 1 статті 70 КК України ОСОБА_3 призначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі частин 1, 4 статті 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте ОСОБА_3 покарання за вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 05.12.2019, і остаточно покарання ОСОБА_3 призначити у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 3 (три) місяці.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з часу поміщення її до Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)», а саме: з 08.02.2021.
Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у сумі 3 700,00 грн, завдану моральну шкоду у сумі 10 000,00 грн, витрати на правову допомогу у сумі 5 000,00 грн, а всього 18 700 (вісімнадцять тисяч сімсот) грн.
Речові докази, а саме:
файли відеозйомки, що записані на компакт-диск з магазину «Єва» (26.06.2020), відеозаписи, які записані на три компакт-диски DVD+RW, 4,7 gb, компакт-диск DVD+R, 4,7 gb, марки «Patron», відеозаписи, які записані на компакт-диск DVD+R, 4,7 gb (15.10.2020) - залишити при матеріалах кримінального провадження;
речовину рослинного походження - канабіс, яка знаходиться у пакеті «Експертна служба» №5317987 та подрібнену речовину рослинного походження коричнево-зеленого кольору - канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину 48,77 грам - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у сумі 9 480 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят) грн 10 коп.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Жидачівський районний суд Львівської області.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1