1-кс/130/181/2021
130/649/21
13.03.2021 р.
Слідчий суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
із участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринці клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Середнє Водяне Рахівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше не судимого,
- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, відомості про який внесено до ЄРДР за №12021020130000093 від 11.03.2021 року,
Старший слідчий СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 , за погодженням у встановленому порядку з прокурором Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , 13.03.2021 року звернувся до слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду з цим клопотанням, вказавши про встановлення досудовим розслідуванням, що приблизно на початку березня 2021 року ОСОБА_5 з метою особистого збагачення розробив план заволодіння чужим майном шляхом обману під приводом купівлі-продажу сільськогосподарської продукції. Цей злочинний план полягав у штучному створенні видимості здійснення діяльності з купівлі-продажу зернових культур, відшуканні потенційних продавців та покупців зернових культур, введення цих осіб в оману стосовно добросовісності своїх намірів та наявності відповідного права володіти або розпоряджатись зерновими культурами, створенні уявних обставин по придбанню, продажу зернових культур та подальшого заволодіння грошовими коштами. На виконання вказаного плану ОСОБА_5 за невстановлених обставин відшукав номер мобільного телефону ОСОБА_8 , який працює на посаді юрист-консульта ФГ "Фільварок Гаврилюка", власником якого є ОСОБА_9 , достовірно знаючи, що останній здійснює продаж зерна кукурудзи. Після цього ОСОБА_5 , назвавшись ОСОБА_10 , зателефонував до ОСОБА_8 та домовився про придбання зерна кукурудзи за запропонованою останнім ціною в 6500 грн. за тону. У такий спосіб підшукав особу, яка, будучи введеною в оману щодо добросовісності намірів придбати зерно кукурудзи, погодилась його продати. У подальшому 10.03.2021 року ОСОБА_5 за невстановлених обставин відшукав номер мобільного телефону ОСОБА_11 , після чого в ході телефонної розмови із ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , який представився ОСОБА_10 , реалізовуючи свій злочинний план, повідомив останньому неправдиву інформацію про те, що у нього на продаж є зерно кукурудзи вартістю 6400 грн. за тону. Погодившись на таку ціну, ОСОБА_11 домовився з ОСОБА_5 про те, що з метою завантаження зерна кукурудзи покупець організує прибуття вантажного автотранспорту у вказане ОСОБА_5 місце 11.03.2021 року. У такий спосіб, підшукавши особу, яка, будучи введеною в оману щодо добросовісності намірів ОСОБА_5 продати зерно кукурудзи, погодилась його придбати, ОСОБА_5 з номеру телефону НОМЕР_2 зателефонував до ОСОБА_8 та, представляючись ОСОБА_10 , підтвердив свої наміри щодо придбання зерна кукурудзи, насправді маючи на меті завантажити зазначене зерно на вантажний автотранспорт дійсного покупця, таким чином створивши у продавця ОСОБА_8 видимість наміру придбати зерно, не маючи наміру розраховуватись за нього, а у дійсного покупця ОСОБА_11 - видимість наміру продати зерно, не маючи права розпоряджатись цим зерном. На виконання усної домовленості ОСОБА_8 з ОСОБА_5 11.03.2021 року за вказівкою покупця ОСОБА_11 до смт.Браїлів Жмеринського району Вінницької області виїхали сім орендованих ОСОБА_11 вантажних автомобілів та автомобіль марки "DAF", державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_12 , якому для покупки зерна ОСОБА_11 надав 1300000 грн. Реалізовуючи свій злочинний план, ОСОБА_5 разом із невстановленою органом досудового розслідування особою, яка представилась ОСОБА_13 , близько 09:00 годин 11.03.2021 року на автомобілі "Ford Focus", державний номерний знак НОМЕР_4 , білого кольору прибув на околицю смт.Браїлів Жмеринського району, де зустрівся з водіями семи вантажних автомобілів, що були орендовані ОСОБА_11 , та провів їх для зважування автомобілів та завантаження зерном кукурудзи на територію ФГ "Фільварок-Гаврилюка", що розташоване за адресою: смт.Браїлів Жмеринського району Вінницької області, вул. Чайковського, 107. Після зважування порожніх вантажних автомобілів ОСОБА_5 провів ці вантажні автомобілі до складського приміщення, де організував їх завантаження, після чого залишив на місці завантаження чоловіка на ім'я ОСОБА_13 , представивши останнього як свого помічника, а сам залишив територію ФГ "Фільварок Гаврилюка" на вказаному автомобілі "Ford Focus", державний номерний знак НОМЕР_4 . Після завантаження зазначених вище семи вантажних автомобілів зерном кукурудзи було проведено контрольне зважування автомобілів та визначено, що вага зерна становить 183 т. Продовжуючи діяти відповідно до свого злочинного плану, ОСОБА_5 близько 15 годин 13 хвилин 11.03.2021 року на автомобілі "Ford Focus", державний номерний знак НОМЕР_4 , білого кольору знову прибув на околицю смт.Браїлів Жмеринського району, де зустрівся з водієм вантажного автомобіля марки "DAF", державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_12 . Після цього ОСОБА_5 зателефонував до ОСОБА_11 та попросив останнього розрахуватися з ним за зерно кукурудзи, яке насправді належало ОСОБА_9 . У свою чергу ОСОБА_11 , будучи помилково упевненим в тому, що ОСОБА_5 має право розпоряджатись завантаженим зерном кукурудзи, надав вказівку ОСОБА_12 передати ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 1300000 грн в якості оплати за 200 т. зерна кукурудзи. Після цього ОСОБА_5 з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, не маючи наміру купувати зерно кукурудзи у ОСОБА_8 , скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, зник у невідомому напрямку, заволодівши грошовими коштами, які належали ОСОБА_11 , спричинивши йому матеріальну шкоду за загальну суму 1300000 грн, що у 1145 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Вказані відомості внесено до ЄРДР під №12021020130000093 від 11.03.2021 року за ознаками злочину, передбачено ч.4 ст.190 КК України.
12.03.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Вина ОСОБА_5 у вчиненні вказаного злочину підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 , протоколами допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , протоколами обшуку автомобіля та огляду предметів, протоколом затримання підозрюваного та іншими матеріалами кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 22.05.2018 року щодо підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням розміру застави у сумі 140960 гривень.У зв'язку з внесенням застави ОСОБА_5 звільнено з-під варти.
Посилаючись на наявність ризику стосовно можливості переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування або суду, оскільки він усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним у інкримінованому кримінальному правопорушенні, а в теперішній час ОСОБА_5 також обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів проти власності, кримінальне провадження щодо яких перебуває на розгляді Херсонського міського суду, в межах якого відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 140960 грн, після внесення якої останнього було звільнено з під варти; ризику незаконного впливу на потерпілого, свідків та експерта, а також ризику вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, оскільки останній попередньо притягується до кримінальної відповідальності за вчинення умисних та корисливих злочинів проти власності, у тому числі особливо тяжких, слідчий просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, у разі обрання якого визначити заставу у розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покласти на останнього певні обов'язки.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав дане клопотання з вказаних у ньому обґрунтувань. Зазначив, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 іншого більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти заявленим ним ризикам. Просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 найбільш суворий забіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів. У разі визначення слідчим суддею застави вважав необхідним встановити її у розмірі трьохсот прожиткових мінімумів.
Слідчий ОСОБА_4 також підтримав клопотання в повному обсязі.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечив проти застосування щодо нього заявленого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказав, що не визнає вину за пред'явленим йому обвинуваченням. В теперішній час він працює кур'єром та за усною домовленістю здійснює доставку вартісних речей та грошових коштів. 12.03.2021 року він зустрівся з однією людиною в м.Вінниці, від якої отримав замовлення перевезти товари до міст Чернівці та Могилів-Подільський, із частиною якого його затримали працівники поліції. Вважає, що органом досудового розслідування не доведено належними доказами пред'явлене йому обвинувачення, наразі він готовий співпрацювати зі слідством.
Захисник ОСОБА_6 також заперечив щодо обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 . Вважає, що прокурором не доведено заявлені ризики та підозрюваний ОСОБА_5 не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки він має неповнолітнього сина від минулого шлюбу, а в теперішній час однією сім'єю з іншою жінкою та малолітньою дочкою постійно проживає в с.Писарівка Вінницького району Вінницької області.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить наступного.
Відповідно до положень ст.29 Конституції України, статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України за ухваленням Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" кожен має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійснення з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню ним злочину або його втечі після його вчинення.
У відповідності до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження; серед інших ними є запобіжні заходи.
Згідно положень ст.176 КПК України тримання під вартою є одним з видів запобіжних заходів; запобіжні заходи, зокрема, під час досудового розслідування застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого.
За приписами ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також, в тому числі, запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ч.1 ст.184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1,2 ст.199 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно ч.5 ст.206 КПК України незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе:
1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;
2) неперевищення граничного строку тримання під вартою;
3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст.208 КПК України повноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:
1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;
3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
Особливості затримання окремої категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.
Так, в судовому засіданні з пояснень прокурора та слідчого, що додатково підтверджуються доданими до клопотання копіями матеріалів кримінального провадження №12021020130000093 від 11.03.2021 року, зокрема, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 , протоколами допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_5 , протоколами обшуку та огляду предметів, постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, протоколами пред'явлення особи для впізнання, повідомленням про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, та іншими матеріалами кримінального провадження, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, встановлено доведення обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яка наразі не спростована жодними відомостями про існування алібі у ОСОБА_5 на момент його вчинення.
Наведені обставини дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, становить підставу для застосування щодо нього обмежувальних заходів забезпечення кримінального провадження, оскільки зазначені відомості з достатньою вірогідністю свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.
Слідчим суддею враховуються вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини кримінального провадження, встановлена в ході судового засідання вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, зрілий вік та задовільний стан здоров'я підозрюваного, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого перевищує три роки позбавлення волі, що наразі вочевидь не становлять ознак неможливості застосування щодо нього будь-якого виду запобіжного заходу, у тому числі виняткового запобіжного заходу до раніше несудимої особи, низький ступінь соціальних зв'язків, його майновий і сімейний стан, поведінку до та після вчинення кримінального правопорушення, оманливий спосіб вчинення злочину тощо, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками, на які вказано прокурором, та які не спростовані стороною захисту самим лише запереченням їх доведеності прокурором.
Зокрема, в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 не має стабільного та легального джерела доходів і не перебуває на обліку в центрі зайнятості населення за статусом безробітної особи, не перебуває у зареєстрованому шлюбі, згідно письмового повідомлення Вінницько-Хутірського старостинського округу від 12.03.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 не проживає, що загалом визначає відсутність його соціальних зв'язків. Також з'ясовано, що він наразі притягується до кримінальної відповідальності за вчинення умисних тяжких та особливо тяжких злочинів проти власності в іншому кримінальному провадженні та ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 22.05.2018 року щодо підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням розміру застави в сумі 140960 грн, за наслідком сплати якої останнього було звільнено з-під варти. Проте, надалі ОСОБА_5 на шлях виправлення не став з огляду на повідомлення йому обґрунтованої підозри у вчиненні нового умисного особливо тяжкого злочину.
Сукупність наведених обставин свідчить про недостатність власного самоконтролю підозрюваного ОСОБА_5 , надто з урахуванням невиконання ним умов та обов'язків застосованого раніше в межах іншого кримінального провадження запобіжного заходу, що визначає існування заявлених прокурорм ризиків, передбачених ст.177 КПК України, пов'язаних з можливістю ОСОБА_5 переховуватись від досудового слідства та суду, за відповідною власною схильністю вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також протиправно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні з метою викривлення фактичних обставин на свою користь, оскільки він особисто не погоджується з повідомленою йому підозрою, натомість маючи змогу з матеріалів кримінального провадження бути обізнаним із їх особами та адресами проживання.
При цьому слідчим суддею не приймаються до уваги твердження сторони захисту щодо спільного проживання підозрюваного ОСОБА_5 однією сім'єю з певною жінкою, яка мешкає в с.Писарівка Вінницького району, та наявності на його утриманні малолітньої дочки, оскільки вони спростовуються вказаним вище повідомленням органу місцевого самоврядування про те, що за повідомленою підозрюваним адресою у вказаному населеному пункті останній не мешкає. Окрім того, відсутність офіційних відомостей про визнання у встановленому порядку ОСОБА_5 власного батьківства щодо заявленої ним малолітньої дитини заздалегідь не становить жодних передбачених законом зобов'язань з його боку щодо неї.
З урахуванням наведеного слідчий суддя вважає наявною достатність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 саме виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не вбачаючи достовірних підстав для можливості застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, як таких, що є вочвидь недостатніми для запобіганню ризикам та забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, визначаючи тримання під вартою в цьому випадку виправданим за наявності конкретного суспільного інтересу у виді права на справедливий судовий розгляд, а також унеможливлення переховування обвинуваченого від слідства та суду, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалюють над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч.4 ст.197 КПК України слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого КПК України.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч.1 ст.197 КПК України).
Також відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи розмір невідшкодованої майнової шкоди, у спричиненні якої підозрюється ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти власності, а також особу останнього і низький рівень соціально-стримуючих факторів, обставини притягнення його до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні, з огляду на відсутність визначених законом підстав, при наявності яких суд вправі не визначати розмір застави, суд доходить висновку, що застава підозрюваному ОСОБА_5 підлягає визначенню у максимальному встановленому законом її розмірі щодо особливо тяжкого злочину, у вчиненні якого йому оголошено підозру, тобто у розмірі трьохсот прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становить 681000 гривень.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 131-132, 176-178, 182-184, 194, 196, 197, 205, 206 КПК України, -
Клопотання задоволити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 11.05.2021 року включно, взявши його під варту із зали суду.
Визначити достатнім розмір застави у триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 681000 гривень, у разі внесення якої ОСОБА_5 підлягає негайному звільненню з під варти із покладенням на нього терміном на відповідний залишок вказаного строку дії ухвали наступних обов'язків:
1) прибувати за кожним викликом до суду, слідчого судді, прокурора, слідчого;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави, внаслідок невиконання ним вказаних обов'язків, а також при порушенні обов'язків заставодавцем щодо забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та з'явлення останнього за викликом, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору; у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
На ухвалу протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Незалежно від оскарження ухвала підлягає невідкладному виконанню, а також негайному врученню підозрюваному та прокурору після її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1