17 березня 2021 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_7 та в її інтересах захисника - адвоката ОСОБА_6 на вирок Шевченківського районного суду м.Чернівці від 05.01.2021 року, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за 12020260040001445 від 08.08.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м. Чернівці, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої по АДРЕСА_2 , з вищою освітою, одруженої, на утриманні двоє малолітніх дітей, не працюючої, раніше судимої: 1) 04.08.2020 Шевченківським районним судом м.Чернівці за ч. 1 ст. 185 КК України до 80 (вісімдесят) годин громадських робіт, покарання не відбуто,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, -
Вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці від 05.01.2021 року ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України і за його вчинення призначено їй покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком повністю приєднано невідбуте ОСОБА_7 покарання за вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці від 04.08.2020 року, перевівши відповідно до ст.72 КК України менш суворий вид покарання у більш суворий вид, виходячи із співвідношення одному дню позбавлення волі, відповідає вісім годин громадських робіт, і остаточно до відбування призначено ОСОБА_7 покарання у виді 1 (одного)
ЄУНСС №727/7038/20 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_8
КП №11-кп/822/95/21 Суддя - доповідач: ОСОБА_1
Категорія ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України
року 6 (шести) місяців 10 (десяти) днів позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили застосовано відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вирішено питання речових доказів.
Судом першої інстанції встановлено, що 07.08.2020 року приблизно о 17 год. 48 хв. ОСОБА_7 , діючи умисно, протиправно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований по АДРЕСА_3 , підприємницьку діяльність у якому здійснює ОСОБА_9 , переконавшись у таємності своїх дій, шляхом вільного доступу з полиць вказаного магазину здійснила крадіжку засобів жіночої косметики, а саме: блиск для губ та помаду марки «USHAS MATTE» в кількості 1 одиниці, вартістю 49 грн. 90 коп., туш для вій марки «Bаolishі Super+» в кількості 2 одиниць, вартістю 35 грн. 95 коп. за кожну, тіні для брів марки «DoDo Girl» в кількості 1 одиниці, вартістю 29 грн. 95 коп., туш для вій марки «Bаolishі 5D» в кількості 5 одиниць, вартістю 35 грн. 95 коп. за кожну, помаду для губ марки «Bаolishі Pure Matte» в кількості 1 одиниці, вартістю 35 грн. 95 коп., тіні для повік марки «DoDo Girl» в кількості 1 одиниці, вартістю 35 грн. 95 коп. та підводку для очей марки «Bаolishі Liquid» в кількості 1 одиниці, вартістю 35 грн. 95 коп., загальна роздрібна (закупівельна) вартість яких становить 439 гривень 35 копійок.
Вказані косметичні засоби ОСОБА_7 сховала до своєї жіночої сумки та оминаючи касову зону, направилась до виходу з магазину.
Протиправні дії ОСОБА_7 були помічені працівником вказаного магазину ОСОБА_10 , якою була здійснена спроба її зупинити. ОСОБА_7 , розуміючи, що її протиправні дії були викриті, продовжила вчиняти вже відкрите викрадення чужого майна, відштовхнувши працівника магазину від вхідних дверей приміщення та не зважаючи на заклики ОСОБА_10 почала тікати з місця події, але розпорядитись викраденим майном не змогла, оскільки була зупинена на вулиці неподалік магазину «Копійочка» працівниками цього магазину ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Таким чином, виконавши усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, ОСОБА_7 злочин не закінчила з причин, які не залежали від її волі.
На вказаний вирок суду обвинувачена ОСОБА_7 та в її інтересах захисник - адвокат ОСОБА_6 , кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких не заперечуючи кваліфікацію дій засудженої та доведеності її вини, просять змінити вирок суду, шляхом пом'якшення призначеного їй покарання та звільнення від його відбування на підставі ст.79 КК України із покладенням на неї обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
В своїх апеляціях сторона захисту посилається на те, що суд при призначені покарання ОСОБА_7 не в повній мірі врахував дані про її особу, її негативне ставлення до вчиненого, щире каяття, та наявність на утриманні двох дітей, одна з якої віком до 7 років. Вказують, що судом було залишено поза увагою те, що ОСОБА_7 не відбула покарання за попереднім вироком у зв'язку із запровадженням карантинних заходів на території м.Чернівці, а також те, що у неї на утриманні перебувала матір, яка хворіла короновірусною інфекцією.
Від інших учасників судового розгляду інших апеляцій та заперечень на неї не надходило.
Обвинувачена ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи. Враховуючи те, що участь ОСОБА_7 в даному кримінальному провадженні не є обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе здійснити судовий розгляд за відсутності обвинуваченої.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть вироку та вимоги апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника, думку захисника обвинуваченої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 , який підтримав подані апеляційні скарги та наполягав на їх задоволенні, прокурора, який заперечив проти поданих апеляційних скарг та просив залишити вирок районного суду без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження з підстав наведених в апеляційних скаргах та обговоривши наведені у них доводи, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення та кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України в апеляційних скаргах учасників кримінального провадження не заперечуються, таким чином колегія суддів не переглядає та не наводить доводів на їх підтвердження, і вважає такі висновки суду доведеними.
Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності і індивідуалізації. Суд при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як вбачається з вироку суду першої інстанції, суд при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_7 врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є умисним, корисливим, незакінченим, відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченої, яка раніше судима, покарання за вироком суду від 04.08.2020 року не відбула, має на утриманні двох малолітніх дітей, по місцю проживання характеризується позитивно.
Також суд врахував і наявність обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченій, а саме: щире каяття, наявність на утриманні двох малолітніх дітей та позитивну характеристику по місцю проживання. Було також ураховано обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Із урахуванням вищенаведених обставин, районний суд вірно прийшов до висновку про можливість застосування до ОСОБА_7 вимог ст.69 КК України та призначив останній покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.2 ст.186 КК України, а саме у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно, обране судом покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_7 та попередження вчинення нею нових злочинів, а тому підстав для зміни вироку з мотивів, зазначених в апеляційних скаргах, колегія суддів не вбачає. Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_7 покарання, суд врахував усі ті обставини, на які апелянти вказують в поданих апеляційних скаргах.
Про обґрунтованість висновків районного суду про відсутність законних підстав для звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з встановленням іспитового строку, свідчить й той факт, що остання раніше вже засуджувалася за вчинення аналогічного злочину, вчинила новий умисний тяжкий злочин через декілька днів після її засудження за попередній злочин, однак, не дивлячись на це, вона належних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення не стала, а продовжила вчиняти аналогічні злочини.
Таким чином, переконливих аргументів, які б ставили під сумнів законність рішення суду першої інстанції, вмотивованість його висновків при призначенні обвинуваченій ОСОБА_7 покарання в апеляційних скаргах не наведено.
Також, колегія суддів звертає увагу, що виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Норми кримінального закону України наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави.
З врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з призначеним судом першої інстанції покаранням обвинуваченій ОСОБА_7 та вважає, що воно буде достатнім для перевиховання та виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею нових злочинів. Призначене обвинуваченій ОСОБА_7 покарання не можна визнати таким, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченої внаслідок суворості.
Будь-яких порушень норм кримінального процесуального права, які б вплинули на законність і обґрунтованість судового рішення по даній справі допущено не було. Обставини справи судом першої інстанції з'ясовані повно і об'єктивно.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_7 та в її інтересах захисника - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м.Чернівці від 05.01.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України - без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення проте може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду протягом трьох місяців з моменту проголошення.
Головуючий: Судді:
_________________ __________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2