Номер провадження 22-ц/821/496/21Головуючий по 1 інстанції
Справа №697/354/20 Категорія: 307000000 Льон О. М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
16 березня 2021 року м. Черкаси:
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т.Л.
суддіГончар Н.І., Сіренко Ю.В.
секретар Торопенко Н.М.
учасники справи:
позивач (скаржник) - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - приватний нотаріус Канівського міського нотаріального округу Стеблина С.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника позивача адвоката Бовшика М.Ю. на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.01.2021 (повний текст складено 28.01.2021, суддя в суді першої інстанції Льон О.М.) у цивільній справі за позовом адвоката Бовшика Миколи Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Канівського міського нотаріального округу Стеблина Сергій Вячеславович, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,
адвокат Бовшик М.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , у лютому 2020 року звернувся до суду з позовом, яким просив визначити позивачу додатковий строк в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (батька позивача), мотивуючи про те, в травні 2018 року позивач дізналася, що рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21.07.2014 у справі №697/1705/14-ц її батька оголошено померлим. Позивач наголошує на тому, що зі спадкодавцем вона спільно не проживала та не спілкувалася, що перешкодило вчасно довідатися про відкриття спадщини. У видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом позивачу було відмовлено, оскільки в неї не було в наявності свідоцтва про смерть спадкодавця. У послідуючому позивач довідалась про те, що її батько за життя змінив прізвище, ім'я та по батькові - згідно запису акта про зміну прізвища, імені, по батькові №20 від 22.10.2003 ОСОБА_3 став ОСОБА_3 . Указані обставини обумовили здійснення позивачем дій по встановленню її родинного зв'язку зі спадкодавцем, а саме звернення до Канівського МРВ ДРАЦС ГТУЮ у Черкаській області із заявою про внесення змін до актового запису з метою встановлення родинного зв'язку та отримання паспорта громадянина України з оновленою інформацією. Після цього позивач отримала свідоцтво про смерть ОСОБА_3 та повторно звернулася до приватного нотаріуса Стеблини С.В. для отримання свідоцтва про спадщину за законом після смерті батька, однак отримала відмову у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.
За таких обставин позивач позбавлена права отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, тому змушена звернутися до суду із цим позовом.
Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.01.2021 позовні вимоги у справі залишено без задоволення. При цьому суд виходив з того, що позивач не довела, що причини пропуску нею строків звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини є поважними.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник позивача подав 11.02.2021 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та новим рішенням задовольнити позовні вимоги у справі. Скаржник наголошує на тому, що позивач не мала іншої можливості довідатися про смерть спадкодавця інакше як в травні 2018 року, коли довідалася про відповідне судове рішення про оголошення його померлим. Послідуюче зволікання у зверненні з цим позовом до суду обумовлене необхідністю підтвердження родинного зв'язку між позивачем та спадкодавцем у зв'язку зі зміною прізвища, ім'я та по батькові останнім.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 просив суд апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
При розгляді справи встановлено, що рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21.07.2014 у справі №697/1705/14-ц ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Канева Черкаської області, оголошено померлим (а.с.17-18).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.03.2019 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.19).
Відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 27.01.1994 (а.с.15) та серії НОМЕР_3 від 12.02.2019 (а.с.16) ОСОБА_1 є дочкою ( ОСОБА_3 ), у подальшому ОСОБА_3 .
З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00022104394 від 13.02.2019 (а.с.10-14) встановлено, що згідно а/з про зміну прізвища №20 від 22.01.2003 відділом РАЦС по м. Каневу внесено зміни: відомості про дитину - по батькові ОСОБА_1 змінено на ОСОБА_1 ; відомості про батька - прізвище ОСОБА_3 змінено на ОСОБА_3 , власне ім'я ОСОБА_3 змінено на ОСОБА_3 , по батькові ОСОБА_3 змінено на ОСОБА_3 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на 1 / 4 частку в праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , яку позивач ОСОБА_1 - спадкоємець за законом першої черги, у встановлений законом строк не прийняла.
З матеріалів спадкової справи №38/2017 (а.с.96-136) вбачається, що спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 прийняв його брат ОСОБА_2 .
Позивач у визначений законодавством шестимісячний строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька не звернулася, оскільки вчасно не була обізнана про його смерть та була змушена витратити час на отримання документів, що підтверджують її родинний зв'язок із спадкодавцем у зв'язку зі зміною прізвища, імена та по батькові останнім. Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про поважність пропуску нею строків, визначених ст. 1270 ЦК України, для подання заяви про прийняття спадщини, отже необхідно в судовому порядку визначити додатковий строк для подання такої заяви.
Такими є фактичні обставини у справі. Правовідносини, що виникли між сторонами на їх підставі, мають наступне правове регулювання.
У відповідності до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема, діти спадкодавця, як позивач у цій справі.
Відповідно до положень ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; ч.1 ст.1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини; ч.1 ст.1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; ч.ч.1, 3 ст.1272 ЦК України - якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно роз'яснень, наданих судам Пленумом ВСУ у п.24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Крім того, як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкове майно, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах: від 4.11.2015 6-1486цс15 та від 23.08.2017 №6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі ВС: від 26.06.2019 у справі №565/1145/17 (провадження №61-38298св18), від 17.10.2019 у справі №766/14595/16 (провадження №61-6700св19), від 30.01.2020 у справі №487/2375/18 (провадження №61-10136св19), від 31.01.2020 у справі №450/1383/18 (провадження №61-21447св19).
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У пункті 23 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Отже передумовою для судового захисту права на спадщину, як у цій справі, є звернення спадкоємця до нотаріуса для її оформлення та відмова в цьому.
Апеляційний суд враховує, що днем відкриття спадщини за обставин цієї справи є 31.07.2014 (день набрання законної сили рішенням суду про визнання особи померлою). До нотаріуса позивач звернулася лише зі спливом 4 років, зазначаючи про те, що про смерть спадкодавця вона не знала, оскільки з ним спільно не проживала та не спілкувалася, однак вказана обставина сама по собі не може свідчити про поважність пропуску спадкоємцем відповідних строків на звернення із заявою про прийняття спадщини. При цьому позивач є спадкоємцем першої черги (дочкою спадкодавця), тобто особою права на спадкування якої є пріоритетними перед іншими спадкоємцями.
При цьому згідно правового висновку ВС у постанові від 13.12.2018 у справі №459/295/16-ц якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
У аспекті вищевикладеного, доводи скаржника про те, що позивач не мала іншої можливості довідатися про смерть спадкодавця інакше як в травні 2018 року, а також про те, що послідуюче зволікання у зверненні з цим позовом до суду обумовлене необхідністю підтвердження родинного зв'язку між позивачем та спадкодавцем у зв'язку зі зміною прізвища, ім'я та по батькові останнім не можуть свідчити про поважність пропуску строку на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки необізнаність про смерть спадкодавця (факт відкриття спадщини) сама по собі не є поважною причиною пропуску спадкоємцем визначеного законодавством строку для реалізації свого права на прийняття спадщини.
Таким чином висновки суду першої інстанції у даній справі про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог є вірними.
Усі інші апеляційні доводи наведеного не спростовують, так як не свідчать про існування обставин, які б перешкодили позивачу у визначений строк подати заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.01.2021 у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі ст.141 ЦПК України, оскільки при подачі апеляційної скарги скаржником не сплачувався судовий збір, з позивача на користь державного бюджету слід стягнути 2102 * 0,4 * 150% = 1261,20 грн. судового збору за розгляд цієї справи судом апеляційної інстанції, оскільки предметом апеляційного оскарження є рішення суду, ухвалене щодо однієї вимоги немайнового характеру.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.01.2021 у цивільній справі за позовом адвоката Бовшика Миколи Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Канівського міського нотаріального округу Стеблина Сергій Вячеславович, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету 1261,20 грн. судового збору за розгляд цієї справи судом апеляційної інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 16.03.2021.
Суддя-доповідач
Судді