15 березня 2021 року м. Харків
Справа № 643/5044/20
Провадження № 22-ц/818/1682/21
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кругової С.С.,
суддів Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря Кучер Ю.Ю.,
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 ,
Представники заявника: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
Заінтересовані особи: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Голик Світлана Віталіївна, Харківська міська рада, ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові
апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Московського районного суду міста Харкова від 17 вересня 2020 року (суддя першої інстанції Крівцов Д.А.),-
у цивільній справі за заявою про встановлення факту родинних відносин,-
У березні 2020 року представник ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою, в якій просив встановити факт того, що ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_5 є рідними братами.
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно. ОСОБА_1 у встановленому законом порядку звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. із заявою про прийняття спадщини. У видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті брата йому було відмовлено та надане роз'яснення про необхідність підтвердження родинних відносин між ним та ОСОБА_5
Харківська міська рада у письмових поясненнях на заяву ОСОБА_1 просила суд відмовити в задоволенні заяви в зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів в обґрунтування заявлених вимог. Крім того вказувала, що в матеріалах справи відсутня вмотивована постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2020 року заяву представника ОСОБА_2 задоволено. Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Харкова, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , є рідним братом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Харкові.
Рішення суду мотивоване тим, що оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов до висновку щодо доведеності факту родинних відносин, який заявник просив встановити. Крім того, суд вказав, що в даній справі відсутній спір про право, оскільки судом не вирішується питання щодо наявності у заявника права на спадкування після смерті ОСОБА_5 .
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції Харківська міська рада звернулася з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні заяви відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясуванням судом обставин та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.
В обґрунтування скарги зазначає обставини справи та те, що заявник ОСОБА_1 не надав суду належних, допустимих та достатніх письмових доказів в обґрунтування заявлених вимог, які підтверджують той факт, що він є рідним братом ОСОБА_5 , оскільки такі обставини не можуть підтверджуватися лише показаннями свідків. Також, заявник не довів, що ним було використано усі можливі засоби для встановлення родового чи родинного зв'язку, зокрема відсутні докази звернення до Державної архівної служби України шляхом подання генеалогічного запиту щодо встановлення необхідних фактів.
Вказує, що в матеріалах справи відсутня вмотивована постанова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, тому неможливо визначити правові підстави звернення заявника до суду.
У відзиві на апеляційну скаргу представник заявника просила закрити провадження у справі, або залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Вказує, що заявником були надані письмові докази на підтвердження своїх вимог, які досліджувалися судом. Крім того, твердження про необхідність звернення до архівної установи є помилковим та як і відсутність постанови нотаріуса про вчинення нотаріальної дії не є підставою для відмови у задоволенні заяви судом.
В судове засідання учасники справи не з"явились, зворотні повідомлення свідчать про належне їх повідомлення про розгляд справи. З огляду на те, що матеріали справи містять достатньо доказів для розгляду справи по суті, судова колегія відхиляє клопотання заявника та його представника про перенесення розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
У статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У пункті 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 (а.с. 28).
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , його батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 , виданим 7 лютого 1984 року, про що в книзі реєстрації актів про народження 17 листопада 1945 року зроблено запис №6454 (а.с. 8, 27).
Згідно запису акту про народження № 6454 від 17 листопада 1945 року ОСОБА_10 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 . Його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . На підставі цього актового запису №6454 і було видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 07.02.1984 року, про що зроблено відмітку на самому запису акту про народження (а.с.96).
Зі змісту свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 07.02.1984 року вбачається, що воно видано на підставі відповідного запису про народження № 6454 (а.с.8) дата видачі саме 07.02.1984 року.
Згідно листа Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану № 5474/22.1-09 від 19.08.2020, наданого на виконання ухвали суду, та доданої до нього копії актового запису про народження, у паперовому носії актового запису про народження зазначено наступне прізвище дитини, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 - « ОСОБА_11 ».
Отже, судовим розглядом достовірно встановлено, що при видачі свідоцтва про народження ОСОБА_12 було допущено помилку і замість прізвища дитини Розвалинов і її батьків « ОСОБА_13 » було зазначено « ОСОБА_14 ».
Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 виданого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 78 років шлюб (а.с. 30).
Згідно відповіді приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н.В., ОСОБА_12 було роз'яснено неможливість спадкування за законом, так як відсутні відомості та документи, що підтверджують родинні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
Згідно інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади м. Харкова, ОСОБА_5 на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Будь-яких інших осіб разом з ним зареєстровано не було.
Заявник ОСОБА_1 згідно даних паспорту зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Тобто, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про достатність доказів на підтвердження доводів щодо встановлення факту.
Крім того, свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 також підтвердили, що заявник та спадкодавець ОСОБА_5 були рідними братами, мешкали в одному будинку та під'їзді.
Зазначені обставини належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами Харківською міськрадою не спростовані.
Інші доводи апеляційної скарги в більшості є аналогічними доводам письмових пояснень, наданих до районного суду, яким судом першої інстанції надавалася повна та правомірна правова оцінка, крім того, висновків суду вони не спростовують та на вирішення справи не впливають.
Оскільки рішення суду першої інстанції постановлене з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, суд апеляційної інстанції відповідно до положень ст.375 ЦПК України вважає за необхідне залишити без задоволення апеляційну скаргу Харківської міської ради та залишити змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.
Керуючись, ст. ст. 294, 315, 352, 362, 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу Харківської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Московського районного суду міста Харкова від 17 вересня 2020 року - залишити без змін.
Поновити дію Московського районного суду міста Харкова від 17 вересня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду, у порядку передбаченому ст.389 ЦПК України.
Головуючий С.С. Кругова
Судді Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
повний текст постанови
складено 17 березня 2021 року