10.02.2021 Справа № 761/41168/18
Справа № 761/41168/18
Провадження 2/756/367/21
10 лютого 2021 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Жука М.В.,
при секретарях Шершньові В.О., Давиденко А.Ю., Демьяновій Н.О., Івановій І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коболєвої Алли Михайлівни, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коболєвої А.М., третя особа ТОВ «Кей-Колект», про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
В обґрунтування позову посилається на те, що у якості забезпечення її кредитних зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту за № 1103134000 від 22.08.2006 року нею укладено з АТ «УкрСиббанк» іпотечний договір за умовами якого в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1 .
05.09.2015 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коболєва А.М. відповідно до вимоги ТОВ «Кей-Колект», якому АТ «УкрСиббанк» переуступило право вимоги за іпотечним договором, прийняла рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей-Колект».
Оскільки реєстрація права власності на передану в іпотеку квартиру відбулася з порушенням вимог закону, ОСОБА_1 просить суд визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коболєвої А.М. від 18.03.2019 року 18:32:04, індексний № 24178508 від 05.09.2015 року про реєстрацію право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме: квартири АДРЕСА_1 , за ТОВ «Кей-Колект».
Ухвалою суду, постановленою 09.07.2019 року у судовому засіданні, до участі у справі у якості третьої особи залучено ОСОБА_2 , як власника спірної квартири на час вирішення справи.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 позов підтримала, позовні вимоги просила задовольнити, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечував, посилаючись на його безпідставність.
Відповідачі у судове засідання повторно не прибули, про час розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у позові, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судом установлено, що 22.08.2006 року ОСОБА_1 укладено з АТ «УкрСиббанк» договір іпотеки яким у забезпечення її виконання зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту № 1103134000 від 22.08.2006 року в сумі 170 000 доларів США 00 центів з терміном погашення в строк не пізніше 22.08.2027 року, передано банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпеченні іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
За змістом пп. 4.1. п. 4 Іпотечного договору звернення стягнення здійснюється іпотекодерожателем у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечене іпотекою за цим договором.
За змістом п. 5 укладеного між стронами іпотечного договору у разі настання обставин, зазначених у п. 4.1. цього договору іпотеки, іпотекодержатель надсилає рекомендованим листом іпотекодацю повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в якому зазначає, який із способів задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачені ч. 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», застосовується іпотекодержателем для задоволення своїх вимог (п.п. 5.1, 5.2.). У разі застосування передачі предмету іпотеки у власність іпотекодержателя, як способу задоволення вимог іпотекодержателя право власності переходить до іпотекодержателя з моменту отримання повідомлення, про яке йдеться в пп. 5.1. цього договору іпотеки (пп. 5.4.).
Право вимоги за указаними договором про надання споживчого кредиту № 1103134000 та договору іпотеки, укладеним 22.08.2006 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , переуступлене банком ТОВ «Кей-Колект», що підтверджується договором факторінгу № 1 від 12.12.2011 року, договором відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 12.12.2011 року та витягом із додатків до цих договорів, укладених між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект».
15.01.2015 року ТОВ «Кей-Колект» направлено ОСОБА_1 повідомлення про намір зверненути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу від власного імені предмету іпотеки, а саме квартири АДРЕСА_1 або реєстрації права власності на цю квартиру за іпотекодержателем, у якому порушено вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором № 1103134000 від 22.08.2006 року, яка станом на 01.12.2013 року становить 215 132 долари США 00 центів.
Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень указане повідомлення ТОВ «Кей-Колект» про звернення стягнення на предмет іпотеки від 15.01.2015 року вручені ОСОБА_1 28.01.2019 року.
31.08.2019 року ТОВ «Кей-Колект» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коболєвої А.М. із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на об'єкт нерухомого майна, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
05.09.2019 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коболєвою А.М. прийнято рішення про проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей-Колект».
Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 05.09.2019 року 09:32:52 державним приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коболєвою А.М. внесено запис про право власності на квартиру АДРЕСА_2 за ТОВ «Кей-Колект».
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом
Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Згідно ч. 8 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:
1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;
3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.
Враховуючи, що укладений ОСОБА_1 з АТ «УкрСиббанк» договір іпотеки, право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Кей-Колект», містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя внаслідок невиконання основного зобов'язання забезпеченого іпотекою; перед зверненням стягнення на предмет іпотеки іпотекодавцям в узгодженому сторонами договору порядку направлялась письмова вимога про усунення порушення, яка була вручена ОСОБА_1 ; ТОВ «Кей-Колект» надано державному реєстратору всі передбачені на той час документи щодо реєстрації права власності на підставі іпотечного застереження, суд дійшов висновку про правомірність прийняття оспореного ОСОБА_1 рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей-Колект» та відсутність суттєвих порушень, які б могли вплинути на набуття іпотекодкержателем права власності на предмет іпотеки.
За таких обставин позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 133, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
У позові ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коболєвої Алли Михайлівни, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - відмовити.
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 11.04.2019 року у виді арешту квартири АДРЕСА_3 , реєстраційний номер 33429526 - скасувати.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя