Справа № 755/764/21
"15" березня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Яровенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 20 листопада 2006 року між позивачем АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір № K3H0RX05051227, відповідно до умов якого, позивачем було надано відповідачу кредит у розмірі 2 284,69 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Між тим, відповідач порушив умови договору кредиту, не повертав отриманий кредит своєчасно, не сплачував кошти (відсотки) за користування ним. В зв'язку із порушенням умов договору, відповідач станом на 08 вересня 2020 року повинен сплатити: заборгованість за кредитом - 1 798,09 грн.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом- 32 004,84 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 402,16 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 35 718,62 грн. Зазначену суму боргу позивач просить стягнути з відповідача у повному обсязі, а також судовий збір.
Ухвалою суду від 20 січня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами
Суд дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк ( ч. 1 ст. 530 ЦК України ).
Відповідно до ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завданні простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в своєму позові зазначає, що між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір № K3H0RX05051227 від 20 листопада 2016 року, однак доказів на підтвердження виникнення боргових зобов'язань не було надано, а саме відсутня заява позичальника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від 20 листопада 2016 року. Таким чином, суд позбавлений можливості встановити, що відповідачем брався кредит у зазначено розмірі та взагалі чи наявні між позивачем та відповідачем будь які боргові зобов'язання.
Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Так, даючи юридичну оцінку доказам, суд вважає, що позивачем не надано доказів існування боргових відносин відповідача ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приватбанк», оскільки в матеріалах справи відсутній договір про отримання кредиту відповідачем, таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України в разі відмови в задоволенні позовних вимог судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.61 Конституції України, ст. 509, 525, 526, 530, 549, 551, 599, 612, 1054 ЦК України, ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 263, 265, 280, 285, 289 ЦПК України суд, -
В задоволенні позовних вимог акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 15 березня 2021 року.
Дані сторін:
Позивач - Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, адреса м. Київ, вул. Грушевського, 1Д).
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.О. Яровенко