Справа №2-58/2007
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
27 лютого 2007 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у
складі: головуючого - судді Доброріза А.В.
при секретарі Черевко О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ясинуватій цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення боргу за договором позики,
7 листопада 2006 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Позивач посилався на те, що 29 липня 2003 року між ним та відповідачем був укладений договір позики, згідно з яким позивач передав у власність відповідачу 70 тисяч гривень, які відповідач зобов'язався повернути позикодавцеві до 31 грудня 2003 року. З метою забезпечення зобов'язання за договором позики, ЗО липня 2003 року між позивачем та відповідачем був укладений договір застави, відповідно до якого у заставу позивачеві був переданий житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, що знаходиться у АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 У визначений строк відповідач не повернув позивачеві суму позики, на неодноразові звернення позивача з проханням повернути борг, відповідач посилався на відсутність у нього коштів.
Позивач просив стягнути з відповідача борг у сумі 70000 гривень, 3% річних від суми боргу за 1042 дні (з 1 січня 2004 року по день звернення до суду 7 листопада 2006 року) у сумі 5995,06 гривні та судові витрати по справі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, зареєстрований в АДРЕСА_1, але фактичне місце його знаходження - невідоме. При таких обставинах відповідач, згідно з ч.9 ст.74 ЦПК України, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. 20 лютого 2007 року в газеті "Донбасе" опубліковано оголошення про те, що 27 лютого 2007 року в Ясинуватському міськрайсуді буде розглядатися справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу (а.с.11, 19).
Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.104 6 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що 29 липня 2003 року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики, згідно з яким позивач передав у власність відповідачу 70 тисяч гривень, які відповідач зобов'язався повернути позикодавцеві до 31 грудня 2003 року. З метою забезпечення зобов'язання за договором позики, 30 липня 2003 року між позивачем та відповідачем був укладений договір застави, відповідно до якого у заставу
позивачеві був переданий житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, що знаходиться у АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 У визначений строк відповідач не повернув позивачеві суму позики.
Укладення договору позики між сторонами підтверджується розпискою позичальника (а.с.6).
Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач вважав недоцільним застосування індексу інфляції, але просив стягнути з відповідача 3% річних за прострочення грошового зобов'язання та судові витрати по справі.
Суд вважає, що відповідач повинен повернути борг позичальнику в розмірі 70 тисяч гривень та сплатити за прострочення грошового зобов'язання 3% річних за період з 1 січня 2004 року по день ухвалення судового рішення - 27 лютого 2007 року (всього за 1154 дні), - 6639 гривень 50 коп. (70000 х 3% річних) : 365 днів х 1154 дні).
Вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат по справі - судового збору у розмірі 759 гривень 96 коп., сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення - ЗО гривень та витрат на правову допомогу у сумі 200 гривень, а всього 989 гривень 96 коп. - підлягають задоволенню, так як підтверджуються приєднаними до справи квитанціями.
Керуючись ст.ст.1046, 1050, 625 ЦК України, ст.ст. 57, 212, 214, 224 України, суд
Позов ОСОБА_1задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1борг у сумі 70 тисяч гривень, 3% річних у сумі 6639 гривень 50 коп. та судові витрати по справі у розмірі 989 гривень 96 коп., а всього 77629 (сімдесят сім тисяч шістсот двадцять дев'ять) гривень 96 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Ясинуватським міськрайонним судом, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано позивачем до суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.