ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4760/21
провадження № 3/753/2636/21
"15" березня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Рудюк О.Ю., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої прибиральницею Укравто, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ГР № 183451 від 24 лютого 2021 року, ОСОБА_1 23 лютого 2021 року о 15 год. 00 хв., знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КпАП України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала та пояснила, що поліцію вона викликала сама на адресу АДРЕСА_1 , де проживає разом із донькою ОСОБА_3 та 3-річним сином, оскільки її неповнолітня донька зібрала речі та пішла з дому разом з невідомим хлопцем. Ніякого насильства не вчиняла, а навпаки, її донька відмовлялася забрати з будинку невідомого хлопця, якого вона привела без дозволу.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 дослідивши адміністративний матеріал, аналізуючи зібрані по справі докази, приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 7 КпАП України передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Статтею 245 КпАП України визначено, що серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до положень ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КпАП України орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Разом з тим, як убачається зі змісту вказаного протоколу, при викладенні суті вчиненого адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КпАП України у ньому вказано лише про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства фізичного та психологічного характеру відносно доньки, однак такі дії не відповідають диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки не містять даних про те, які саме дії фізичного чи психологічного характеру вона спричинила потерпілій, та чи була спричинена будь-яка шкода фізичного чи психологічного характеру її донці у зв'язку з такими діями.
Тобто, у протоколі, складеному щодо ОСОБА_1 не вказано суть правопорушення, зокрема не зазначені конкретні дії, які утворювали б об'єктивну сторону та мали ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише у межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та суд першої інстанції не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, згідно до ч. 2 зазначеної статті КпАП України обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Між тим, при дослідженні в судовому засіданні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що в них відсутні будь-які належні, допустимі та достатні докази, які підтверджують, що ОСОБА_1 вчинила відносно своєї доньки насильство психологічного та фізичного характеру.
За таких обставин, ураховуючи викладене, суд, відповідно до положень ст. 252 КпАП України, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, з урахуванням положень ст. 251 КпАП України, приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 173-2 КпАП України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності складу адміністративного правопорушення.
Тому, дане адміністративне провадження повинно бути закрито, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з встановленням обставин визначених п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КпАП України, суд
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 України.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського Апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя О.Ю. Рудюк