10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"04" вересня 2007 р. Справа № 12/214
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Зарудяної Л.О.
суддів: Зав'язуна В.С.
Ляхевич А.А.
при секретарях : Кулик О.А. Жарській І.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - суб'єкт підприємницької діяльності, ОСОБА_2, довіреність б/н від 31.10.2005р.,
від відповідача: Бородін Д.В., доручення від 28.04.2005р.(був присутній в судовому засіданні 23.08.07р.),
розглянувши апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, с. Довжик Житомирського району
на рішення господарського суду Житомирської області
від "19" березня 2007 р. у справі № 12/214 ( суддя Сичова О.П. )
за позовом Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1,
с. Довжик Житомирського району
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок "Тетерів", м. Житомир
про стягнення 11 421,64 грн.
з перервою в судовому засіданні згідно зі ст. 77 ГПК України з 23.08.07 по 04.09.07р.,
Рішенням господарського суду Житомирської області від 19.03.2007 р.у справі №12/214 відмовлено у задоволенні позову суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 ( с. Довжик Житомирського району ) про стягнення з відповідача 11 421,64 грн.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, вважаючи, що має місце порушення норм матеріального й процесуального права, позивач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення скасувати з підстав, у ній зазначених, та прийняти нове рішення, яким стягнути з ТОВ "Ринок"Тетерів" на користь суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 11 421,64 грн.
Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема тим, що :
- позивач наголосив, що після підписання договору НОМЕР_1 на вимогу ТОВ "Ринок "Тетерів" перерахував йому 11 421,64 грн., надавши в матеріали справи копії платіжних документів, оригінали яких перевірялись судом, однак в рішенні місцевий суд помилково вказав, що такі документи не надано;
- скаржник вважає, що сплачені ним кошти, підлягають стягненню як безпідставно отримані, так як добровільно їх повернути відповідач відмовляється.
У судових засіданнях позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити; представник відповідача проти доводів й вимог скарги заперечив, в засіданні 23.08.2007 р. заявив письмове клопотання про припинення провадження у даній справі на підставі п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України, зазначивши, що питання про наслідки визнання укладеного між сторонами договору від 01.09.2001 р. недійсним вже вирішено у постанові Житомирського апеляційного господарського суду від 15.06.2005 р. у справі №5/17"Д".
Вказане клопотання апеляційний суд розцінив як заперечення на апеляційну скаргу.
31.08.2007 р. на адресу апеляційного суду від відповідача надійшли письмові заперечення на скаргу, в яких він просив відмовити у задоволенні позову СПД ОСОБА_1 про стягнення 11 421,64 грн. збитків.
Мотиви заперечень , зокрема такі:
- з посиланням на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 15.06.2005 р. у справі №5/17"Д" відповідач зазначив, що правові підстави для застосування двохсторонньої реституції у зв"язку з визнанням недійсним договору НОМЕР_1 відсутні, оскільки позивач не довів факт та не надав суду оригіналів документів, які б свідчили про сплату ним коштів товариству з обмеженою відповідальністю "Ринок "Тетерів"; таким чином, позовні вимоги у справі №12/214 не підтверджені належними доказами, а тому не є обґрунтованими;
- оскільки предметом спору є вимога підприємця ОСОБА_1 про стягнення збитків, він повинен був довести наявність складу цивільного правопорушення, однак цього не зробив; натомість, при апеляційному перегляді справи №5/17"Д" ( спір, в якому брали участь ті самі сторони, що і в справі №12/214 ) судом не встановлено вину ( один з елементів складу правопорушення ) ТОВ "Ринок "Тетерів";
- не відповідає обставинам справи посилання позивача на безпідставне отримання відповідачем коштів;
- постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2006 р. у справі №12/214 саме у зв"язку з неправильним застосуванням норм ст.216 ЦК України скасовані рішення господарського суду Житомирської області від 17.03.2006 р. ( про задоволення вимог СПД ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ "Ринок "Тетерів" збитків ) та постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 19.07.2006 р., якою вищезгадане рішення залишено в силі.
Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Матеріали справи свідчать, що СПД ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення 11 421,64 грн. збитків, посилаючись на приписи ч.2 ст.216 ЦК України ( а. спр.2,3 ).
Вважаючи позовні вимоги обґрунтованими, господарський суд Житомирської області своїм рішенням від 17.03.2006 р. задовольнив позов СПД ОСОБА_1, стягнувши на його користь з ТОВ "Ринок "Тетерів" 11 421,64 грн. збитків, 114,22 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу ( а.спр.44,45 ).
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 19.07.2006 р. вищезазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін з посиланням на його відповідність матеріалам справи та вимогам чинного законодавства ( а. спр.58,59 ).
Однак постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2006 р. у справі №12/214 вищезазначені судові акти судів першої та апеляційної інстанцій скасовано у зв"язку з неповним дослідженням доводів відповідача про відсутність його протиправної поведінки та вини у спричиненні збитків, а також про необхідність дослідження складу правопорушення .
Вказаною постановою ВГСУ справу №12/214 скеровано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області ( а.спр.75-79 ).
За результатами нового розгляду своїм рішенням від 19.03.2007 р. ( а.спр. 113,114 ) в задоволенні позову СПД ОСОБА_1 про стягнення 11 421,64 грн. збитків відмовлено з посиланням на недоведеність складу цивільного правопорушення, а саме: не встановлена винна особа в укладенні вказаного договору.
Крім того, в рішенні зазначено, що позовні вимоги стосуються повернення отриманого за недійсною угодою, тобто двохсторонньої реституції. Однак з цього питання вже було прийнято рішення у справі №5/17"Д" при вирішенні іншого спору, в яких брали участь ті самі сторони.
Судова колегія наголошує, що суд першої інстанції помилково вдруге розглянув справу за позовом СПД ОСОБА_1 про стягнення 11 421,64 грн. збитків, оскільки не врахував наявні в матеріалах справи уточнення позивачем його позовних вимог, в яких останній просив на підставі ст.216 ЦК України ( відсутнє посилання саме на ч.2 ст.216 ЦК України ) стягнути з ТОВ "Ринок"Тетерів" 11 421,64 грн. ( не називаючи їх збитками ) коштів, що отримані за недійсним правочином, тобто отримані безпідставно. В уточненнях до позовної заяви позивач зазначає, що в добровільному порядку ТОВ "Ринок" Тетерів" відмовляється повернути безпідставно отримані кошти ( а.спр.108, 109 ).
По суті таку вимогу судова колегія розцінює як вимогу, до якої застосовуються положення ст.1212 ЦК України.
Оскільки уточнення позовних вимог як процесуальна дія не передбачена ГПК України , апеляційний суд, дослідивши зміст поданих уточнень та його співвідношення з раніше заявленими вимогами дійшов висновку, що уточнення позовних вимог містить вимогу про зміну предмета позову, що відповідає приписам ст.22 ГПК України.
Судова колегія вважає, що відсутні підстави для відмови в прийнятті вищезазначених уточнень позовних вимог СПД ОСОБА_1 , має місце новий предмет позову, виходячи з якого й слід вирішувати спір.
Фактично господарський суд Житомирської області не розглянув позовну вимогу СПД ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих ТОВ "Ринок "Тетерів" коштів у сумі 11 421,64 грн., чим порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення, оскільки це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
З врахуванням відсутності в апеляційного суду права передавати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, апеляційний суд розглядає позовні вимоги СПД ОСОБА_1, викладені в уточненнях ( а.спр.108,109 ).
Як вбачається з матеріалів справи, 1 вересня 2001 р. між СПД ОСОБА_1 та ТОВ "Ринок"Тетерів" був укладений договір НОМЕР_1, згідно з пунктом 1.1.1 якого останній зобов'язався передати першому в тимчасове користування торговельне місце згідно з Додатком 1, розташоване на території ринку "Тетерів" за адресою: 10003, м. Житомир, вул. Домбровського, 25, для організації торгівлі продтоварами згідно з асортиментним переліком, затвердженим міською СЕС.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 15.06.2005 р. у справі №5/17"Д" (а.спр.7,8), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2005 р. ( а.спр.9,10 ) вказаний вище договір визнано недійсним.
При цьому, двохстороння реституція не була застосована, оскільки позивач (СПД ОСОБА_1 ) не надав суду оригіналів документів, які б свідчили про сплату ним коштів за даним договором на користь відповідача (ТОВ "Ринок"Тетерів").
Однак судова колегія вважає, що вказане не свідчить про неможливість сторони ( позивача у справі №5/17"Д") звернутись до суду з позовною вимогою про стягнення коштів, сплачених за відповідною угодою ( визнаною недійсною в межах однієї справи), яка буде іншим предметом спору у іншій справі, тобто позивач може захистити своє право у інший спосіб.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що підприємець ОСОБА_1 у справі №5/17"Д" не заявляв вимогу про повернення йому коштів, перерахованих відповідачу за угодою НОМЕР_1
За таких обставин відсутні підстави вважати, що фактично є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Зазначене спростовує твердження відповідача, що питання про наслідки визнання укладеного між сторонами договору від 01.09.2001 р. недійсним вже вирішено у постанові Житомирського апеляційного господарського суду від 15.06.2005 р. у справі №5/17"Д", у зв"язку з чим провадження у справі №12/214 підлягає припиненню по п.2 ч.1 ст.80 ГПК України.
Як вже зазначалось раніше, предметом спору у справі №12/214 є повернення сплачених за визнаним в подальшому недійсним договором НОМЕР_1 від 01.09.2001 р. орендних платежів за період вересень 2001 р. - березень 2002 р.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 15.06.2005 р. у справі №5/17"Д" (а.спр.7,8), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2005 р. ( а.спр.9,10 ), встановлено, що відповідач передав у тимчасове платне користування позивачу не торговельне місце, а приміщення кафе 134 та склад 134,01, загальною площею 135 кв. м., власником якого є СПД ОСОБА_1; а також встановлено, що вищевказаний договір суперечить ст.4 Закону України "Про власність".
Факти, встановлені постановою апеляційної інстанції під час перегляду справи №5/17"Д" є преюдиційними для справи №12/214, враховуючи суб'єктивний склад сторін в обох справах.
Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, позивач сплачував відповідачу орендні платежі за користування своїм же майном.
На підставі вищевикладеного судова колегія дійшла висновку, що відповідач набув майно ( кошти ) без достатньої правової підстави ( безпідставно набуте майно ).
При цьому, слід наголосити про доведеність позивачем факту сплати ним коштів у сумі 11 421,64 грн. на користь відповідача, що підтверджується оглянутими апеляційним судом в засіданні 23.08.2007 р. оригіналами таких документів : рахунку НОМЕР_2 на суму 1620 грн. та касових чеків НОМЕР_3, НОМЕР_4; рахунку НОМЕР_5 на суму 1630,75 грн. та касового чеку НОМЕР_6; рахункуНОМЕР_7 на суму 1637,43 грн. та касового чеку НОМЕР_8; рахунку НОМЕР_9 на суму 1623,24 грн. та касового чеку НОМЕР_10; рахунку НОМЕР_11 на суму 1628,10 грн. та касового чеку НОМЕР_12; рахунку НОМЕР_13 на суму 1645,92 грн. та касових чеків НОМЕР_14 та НОМЕР_15; рахунку НОМЕР_16 на суму 1636,20 грн. та касових чеків НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19
В кожному рахунку є посилання на договір НОМЕР_1 від 01.09.2007 р., а на кожному чеку міститься відбиток штампу "Сплачено Ринок Тетерів".
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи ( потерпілого) без достатньої правової підстави ( безпідставно набуте майно ), зобов"язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема про повернення виконаного за недійсним правочином.
Повернення виконаного за недійсним правочином здійснюється в порядку ст.216 ЦК України.
Таким чином, вищевказана норма права встановлює підстави виникнення зобов'язання повернути безпідставно придбане майно або відшкодувати його вартість, якими є сукупність наступних умов:
- набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої;
- відсутність для цього підстав, встановлених законом або договором.
На думку судової колегії, наявність цих умов має місце в даному випадку.
З огляду на зазначене апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог СПД ОСОБА_1, а тому задовольняє їх, скасовуючи оскаржене рішення суду першої інстанції, та задовольняючи апеляційну скаргу.
На підставі приписів ст.49,99 ГПК України судові витрати з державного мита та послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу апеляційний суд покладає на відповідача.
Судова колегія також вважає за необхідне зазначити наступне.
31.08.2007 р. на адресу апеляційного суду відповідач, посилаючись на приписи ст.267 ЦК України, подав заяву про застосування позовної давності, в якій зазначив, що, на його думку, позивач пропустив встановлений ст.257 ЦК України строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові.
Відповідач наголосив, що, уточнивши позовні вимоги, позивач не послався на наслідки недійсності правочину.
З цього приводу слід зазначити, що до суду першої інстанції ТОВ "Ринок"Тетерів" відповідну заяву не подавало.
Крім того, статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ( ч.1 ст.261 ЦК України ).
Судова колегія вважає, що перебіг позовної давності за уточненими вимогами ( а.спр.108 ) СПД ОСОБА_1 у справі №12/214 почався 15.06.2005 р., тобто з моменту набрання постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 15.06.2005 р. у справі №5/17"Д" законної сили, адже саме цим судовим актом визнано недійсним договір оперативного лізингу ( оренди ) і надання послуг НОМЕР_1, укладений ТОВ "Ринок" Тетерів" та СПД ОСОБА_1, тим більше, що згадана постанова апеляційного суду у справі №5/17"Д" залишена без змін постановою ВГСУ від 01.11.2005 р.
Слід наголосити, що уточнені вимоги могли бути заявлені саме у зв"язку з визнанням недійсним договору, про який йшлося вище.
Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія вважає помилковим твердження відповідача про пропуск позивачем позовної давності, оскільки фактично її перебіг почався 15.06.05 р. ( як вже було зазначено ) та перервався ( з врахуванням положень ч.2 ст.264 ЦК України ) 23.01.2006 р. поданням до господарського суду Житомирської області позову, хоч і з вимогою, заявленою у інший спосіб.
Саме перша позовна заява прийнята до розгляду та відповідною ухвалою місцевого суду порушено провадження у справі №12/214, а подальше уточнення позовних вимог ( про стягнення безпідставно набутих коштів ) мало місце в межах вказаної справи ( вимога не заявлялась шляхом подання окремого позову ).
Стаття 22 ГПК України наділяє позивача правом до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 ( с. Довжик Житомирського району ) задовольнити.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 19 березня 2007 року у справі № 12/214 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок "Тетерів" ( м. Житомир, вул. Домбровського, 25, код 131678119) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_20) - 11421,64 грн., 114,22 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видачу наказу доручити господарському суду Житомирської області.
4. Справу № 12/214 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий - суддя: Зарудяна Л.О.
судді:
Зав'язун В.С.
Ляхевич А.А.
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу;
3 - відповідачу;
4 - в наряд