17 березня 2021 року
м. Київ
справа № 761/14902/14-а
провадження № К/9901/4105/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,
перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2017 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської державної адміністрації, Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання дій протиправними,
08 лютого 2021 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2021 року вказану касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 330 КАС України в частині відсутності обґрунтувань щодо порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права, як підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав).
Крім того, визнано неповажними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження та запропоновано зазначити інші підстави пропуску такого процесуального строку.
На виконання указаної ухвали Верховного Суду заявником 05 березня 2021 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» подано уточнену касаційну скаргу.
Проаналізувавши доводи уточненої касаційної скарги в частині зазначення причин пропуску строку на касаційне оскарження, суд, із урахуванням положень частини третьої статті 329 КАС України, дійшов висновку про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення.
Так, підставою перегляду оскаржуваних судових рішень заявник зазначає пункт 1 четвертої статті 328 КАС України, а саме: невідповідність висновку суду апеляційної інстанції про начебто додержання при прийнятті оспорюваного нормативно-правового акту КМДА процедури, встановленої для прийняття регуляторних актів відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності», яке підтверджується самим фактом державної реєстрації цього акту, правовим висновкам постанов Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 398/7667/14-а (2-а/398/38/16), від 25 червня 2020 року у справі № 438/1861/14-а щодо застосування Закону України «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності» (в сукупності усіх його норм в цілому).
Разом з цим, Верховний Суд відхиляє доводи заявника про невідповідність висновків судів вищезазначеним висновкам Верховного Суду, оскільки останнім не зазначено норму права, яка застосована судами першої та апеляційної інстанцій всупереч висновкам Верховного Суду щодо застосування саме такої норми права у подібних правовідносинах.
Крім того, автор касаційної скарги посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у правовідносинах щодо оспорення нормативно-правового акту неутвореного Київрадою VI скликання (каденції 2008-2014 років) виконавчого органу на базі КМДА, посилаючись при цьому на положення статей 4, 51, 53 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 5, 16 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», статей 16, 25 Статуту територіальної громади міста Києва.
Так, положеннями статті 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено основні принципи місцевого самоврядування.
Статтею 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено норми щодо виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради.
Статтею 53 указаного Закону передбачено положення щодо організації роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» з метою врахування особливостей функціонування міста Києва як столиці України, на підставі цього Закону, Київська міська рада затверджує Статут територіальної громади міста Києва, який підлягає реєстрації у Міністерстві юстиції України.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.
Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.
Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування.
Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.
Статтями 16 та 25 Статуту територіальної громади міста Києва закріплено загальні положеня стосовно Київського міського голови та Виконавчого органу Київської міської ради відповідно.
З аналізу вищезазначених положень убачається, що указані скаржником норми права, щодо застосування яких у подібних правовідносинах, на думку останнього, відсутній висновок Верховного Суду, є загальними, що, в свою чергу, не є належним обґрунтуванням підстав, на яких подається касаційна скарга.
Також скаржник посилається на невстановлення судами фактичних обставин та вирішення справи на підставі недопустимих доказів, що на його думку, є підставою для перегляду судових рішень відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Водночас, за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, тому суд касаційної інстанції не може надати іншу правову оцінку тим доказам, які вже були перевірені та відхилені судами під час розгляду справи.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про невиконання скаржником вимог по усуненню недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 16 лютого 2021 року.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169, частини другої статті 332 КАС України касаційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо зазначеною особою не усунуто недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Визнати поважними причини пропуску представником ОСОБА_1 - ОСОБА_7 строку на касаційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2017 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року в адміністративній справі № 761/14902/14-а і поновити цей строк.
2. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2017 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 761/14902/14-а за позовом ОСОБА_2 до Київської міської державної адміністрації, Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання дій протиправними - повернути особі, яка її подала.
3. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді Н. А. Данилевич
Н. В. Шевцова