16 березня 2021 року
Київ
справа №280/851/20
адміністративне провадження №К/9901/715/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі №280/851/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області в особі територіального підрозділу - Дніпровського районного відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області в особі територіального підрозділу - Дніпровського районного відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправною відмову відповідача в оформленні вперше та видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року на ім'я позивача відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ;
- зобов'язати відповідача оформити та видати паспорт громадянина України позивачу у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, з поставленою відміткою місця проживання без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки його персональних даних.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року позов задоволено частково:
- зобов'язано Дніпровський районний відділ у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області оформити та видати паспорт громадянина України у вигляді книжечки позивачу, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
У решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області щодо забезпечення права ОСОБА_1 на оформлення вперше та видачу паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ;
- зобов'язано Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області забезпечити оформлення та видачу ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 31 грудня 2020 року засобами поштового зв'язку.
У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року та залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року. Також скаржник просить поновити строк касаційного оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 9 лютого 2021 року визнано неповажними підстави пропуску строку касаційного оскарження та залишено касаційну скаргу без руху із наданням скаржнику десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Суду: 1) клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, де вказати інші підстави пропуску строку з наданням відповідних доказів їх поважності; 2) уточненої касаційної скарги із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пунктом 2 частини п'ятої статті 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, і наданням її копій з додатками відповідно до кількості учасників справи.
На виконання цієї ухвали та в межах встановленого строку, Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області направило до суду уточнену касаційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду була прийнята 25 листопада 2020 року. Однак, скаржник подав касаційну скаргу 31 грудня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
У клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження скаржник вказав на поважність підстав його пропуску аналогічні тим, які були зазначені у первісній касаційній скарзі, і щодо яких Верховний Суд дійшов висновку про їх неповажність. Однак, з матеріалів уточненої касаційної скарги, а саме долученої копії супровідного листа суду апеляційної інстанції, вбачається дата направлення скаржнику оскаржуваного судового рішення - 1 грудня 2020 року. Тобто, з урахуванням цього супровідного листа, Суд може дійти висновку, що скаржник звернувся із касаційною скаргою в межах встановленого статтею 329 КАС України строку.
Ураховуючи викладене, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження належить задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У касаційній скарзі, як підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної постанови не були враховані висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, викладених у постановах Верховного Суду у справах №№ 821/1974/17, 280/3088/19, 0840/3992/18.
Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи потребують перевірки.
Касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку, передбаченого статтею 329 цього Кодексу, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 327-331, 334, 335, 338 КАС України, Верховний Суд
1. Визнати поважними підстави пропуску строку Управлінням Державної міграційної служби України в Запорізькій області на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі №280/851/20.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі №280/851/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області в особі територіального підрозділу - Дніпровського районного відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії.
3. Витребувати із Запорізького окружного адміністративного суду матеріали справи №280/851/20.
4. Встановити іншим учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з моменту вручення копії ухвали про відкриття касаційного провадження у справі для подання відзиву на касаційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії такого відзиву з доданими до нього документами іншим учасникам справи.
5. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
..........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду