16 березня 2021 року
Київ
справа №340/1901/20
адміністративне провадження №К/9901/7461/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Державної судової адміністрації України
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2021 року
у справі №340/1901/20
за позовом ОСОБА_1
до Кропивницького апеляційного суду
за участю третьої особи - Державної судової адміністрації України
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ голови Кропивницького апеляційного суду №10 від 29 квітня 2020 року в частині п.1, а саме обмеження нарахування та виплати суддівської винагороди за квітень 2020 та травень 2020 року, починаючи із 18 квітня 2020 року, який був застосований до судді Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_1 із застуванням обмеження нарахування у сумі 45868,38 грн за квітень 2020 та 120404,50 грн за травень 2020;
- зобов'язати провести нарахування та виплату суддівської винагороди на підставі частини 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року становить 115 610 грн та щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу, як такому, стаж роботи якого становить понад 15 років у квітні 2020 року та у розмірі 50% посадового окладу, як такому, стаж роботи якого становить понад 20 років у травні 2020 року з урахуванням утримання з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті на період з 18 квітня 2020 року на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2021 року позов задоволений частково, визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу голови Кропивницького апеляційного суду №10 від 29 квітня 2020 "Про оплату праці суддів", стосовно судді Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_1 , зобов'язано Кропивницький апеляційний суд нарахувати та виплатити позивачу суддівську винагороду (враховуючи раніше виплачені суми, з урахуванням податків і зборів) за період з 18 квітня 2020 року до 28 серпня 2020 року без застосування обмеження, встановленого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року №294-IX.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
03 березня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної судової адміністрації України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2021 року у справі №340/1901/20.
Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що позивач обіймає посаду судді Кропивницького апеляційного суду.
Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якого входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні Закону України «Про запобігання корупції».
При цьому Державна судова адміністрація, з огляду на сьогоденну ситуацію фінансування судів першої та апеляційної інстанцій, виконання державою зобов'язання належного забезпечення діяльності суддів і забезпечення відповідної оплати праці працівників апарату суду, у поданій касаційній скарзі вказує на те, що дана справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника, оскільки сума недонарахованої позивачу суддівської винагороди становить 458758,73 грн.
У касаційній скарзі представник ДСА зазначає, що Кіровоградський окружний адміністративний суд помилково відніс цю справу до категорії справ незначної складності, що передбачено п.п. г) п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Таким чином, оскаржуючи судове рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, представник позивача у касаційній скарзі доводить підстави, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі, скаржник наводить пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме стосовно виплати суддівської винагороди із застосуванням обмеження нарахування у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Крім цього, скаржник зазначає, що підставою касаційного провадження у цій справі є пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою та третьою статті 353 КАС України, а саме: якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Отже, проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, що свідчить про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи свідчать про наявність підстав для касаційного оскарження, визначених пунктами 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України, що потребує перевірки Верховним Судом під час касаційного розгляду справи в межах доводів касаційної скарги.
У касаційній скарзі скаржником порушено питання про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку.
В обґрунтування такого клопотання скаржник зазначає, що копію постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2021 року отримано скаржником електронною поштою лише 12 лютого 2021 року, а касаційну скаргу направлено до Верховного Суду 01 березня 2021 року (відповідно поштового штемпелю на конверті). На підтвердження цього долучено копію супровідного листа Третього апеляційного адміністративного суду про направлення оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції та заява скаржника на видачу копії оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до вимог частини другої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, в зв'язку з чим такий строк слід поновити.
Разом з касаційною скаргою Державною судовою адміністрацією України заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2021 року у справі №340/1901/20 до закінчення його перегляду у касаційному порядку.
Однак, як вбачається з вимог статті 340 КАС України, питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, вирішується суддею-доповідачем в порядку підготовки справи до касаційного розгляду, а не на стадії відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, Суд -
1. Клопотання Державної судової адміністрації України про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.
3. Відкрити касаційне провадження за скаргою Державної судової адміністрації України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2021 року у справі №340/1901/20.
4. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
5. Встановити для учасників справи десятиденний строк для подання до суду заперечення щодо клопотання про зупинення виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2021 року у справі №340/1901/20 до закінчення його перегляду у касаційному порядку.
6. Витребувати з Кіровоградського окружного адміністративного суду справу №340/1901/20.
7. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду