16 березня 2021 року
м. Київ
справа № 380/7003/20
адміністративне провадження № К/9901/8491/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Губська О.А., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Львівським обласним військовим комісаріатом подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року апеляційна скарга залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору за її подання.
19 лютого 2021 року ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
09 березня 2021 року Львівським обласним військовим комісаріатом подано до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить переглянути і скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ”, яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху Восьмим апеляційним адміністративним суду встановлено, що апелянтом не було надано документу про сплату судового збору відповідно до статті 296 КАС України.
Як зазначено ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, відповідно до наявних у матеріалах справи доказів підтверджується доставлення копії ухвали суду апеляційної інстанції про залишення без руху на офіційну електронну адресу скаржника (суб'єкта владних повноважень) 27 січня 2021 року.
Апелянтом, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, подано заяву про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги. Проте, як зазначено Восьмим апеляційним адміністративним судом, доказів, які б давали підстави для висновку про неможливість вчасної сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, та доказів вжиття заходів для сплати такого не надано. Відтак судом в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.
Зокрема статтею 296 КАС України закріплено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
Отже учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов'язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого як особа, зацікавлена у її поданні, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Отже держава в особі органів влади, що діють як суб'єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, скаржником не надіслано відповідних документів, та не надано належних доказів, які б стали підставою для продовження строку на усунення недоліків.
Отже, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Із змісту ухвали апеляційного суду вбачається, що апеляційну скаргу повернуто заявнику з тих підстав, що позивачем не усунено недоліків апеляційної скарги, яка була залишена без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про неналежне виконання апелянтом вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, у зв'язку не усуненням недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк.
Крім того, суд наголошує на тому, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторно звернутися до адміністративного суду в порядку, встановлену законом.
Зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається заявник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді: О.А. Губська
В.М. Соколов