15 березня 2021 року
м. Київ
справа № 640/20393/20
адміністративне провадження № К/9901/6144/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бевзенка В.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Калька Дмитра Олексійовича
на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
Оскаржувана постанова Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалена 19 січня 2021 року, а з касаційною скаргою представник ОСОБА_1 - адвокат Калька Дмитро Олексійович (далі також - скаржник, представник позивача) звернувся 23 лютого 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Однак, до касаційної скарги скаржником додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що оскаржувану постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року було отримано ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) 25 січня 2021 року, на підтвердження чого надано копію конверта, яким вона була направлена з штриховим кодовим ідентифікатором 0102931819078.
Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, враховуючи те, що скаржником надано докази, що підтверджують доводи вказаного клопотання (поштовий конверт зі штриховим кодовим ідентифікатором), колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, в якому просив визнати дії Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), а саме працівників приймальні Київради з земельних питань яка фізично знаходиться в адмінбудівлі Департаменту, які полягають у відмові прийняти документи (клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) у адвоката Калька Дмитра Олексійовича як представника ОСОБА_1 - протиправними.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 вересня 2020 року на підставі частини першої статті 169 КАС України позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки її подано без додержання вимог статей 160, 161 КАС України, а саме, причини пропуску строку, викладені в заяві про поновлення строку на звернення до суду, визнано судом не поважними; також позивачем не було обґрунтовано наявність порушеного права; диск, який додано в якості доказу, не надано для відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовну заяву повернуто позивачеві у зв'язку з невиконанням ухвали про залишення позову без руху.
Не погодившись з вищевказаними судовими рішеннями, представник позивача 23 лютого 2021 року звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Колегія суддів перевіривши наведені у касаційній скарзі міркування та додані до неї матеріали дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити з огляду на таке.
Пунктом 3 частини першої статті 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною четвертою статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Встановивши, що позовну заяву було подано без додержання вимог статті 161 КАС України, а також з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС України, дійшовши висновку про неповажність причин його пропуску, зазначених у заяві про поновлення строку звернення до суду, суд першої інстанції залишив позовну заяву без руху.
Встановлено, що ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 вересня 2020 року (про залишення позову без руху) була отримана позивачем 25 вересня 2020 року, проте її вимоги станом на дату постановлення ухвали про повернення (03 листопада 2020) позивачем не виконані.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З урахуванням того, що позивачем не було усунуто недоліки, суд обґрунтовано повернув позовну заяву позивачеві, що, в свою чергу, не позбавило його можливості повторного звернення в порядку, встановленому законом.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом неправомірних обмежень у реалізації заявником права на звернення до суду не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судами норм процесуального права.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Суд першої інстанції повертаючи позовну заяву позивачеві та суд апеляційної інстанції, залишаючи таке рішення в силі, виходив з того що позивачем в установлений судом строк не було усунуто недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Таким чином, оскаржувані судові рішення є слушними, вмотивованими і такими, що ґрунтуються на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Правильне застосування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків оскаржуваних судових рішень.
Крім того, суд звертає увагу, що повернення позовної заяви не позбавляє учасника справи права повторної її подачі у формі та в порядку, встановленими законом.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 17 грудня 2020 року у справі № 400/3900/20, від 19 січня 2021 року у справі № 520/10377/2020, від 26 лютого 2021 року у справі № 640/15178/20, від 03 березня 2021 року у справі № 640/20387/20.
Керуючись статтями 121, 248, 328, 329, 333, 355, 359 КАС України, суд
1. Задовольнити клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Калька Дмитра Олексійовича та поновити строк на касаційне оскарження у справі № 640/20393/20.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Калька Дмитра Олексійовича на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року за позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.
3. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Я.О. Берназюк
В.М. Бевзенко
В.М. Шарапа