16 березня 2021 року
м. Київ
справа №200/8518/20-а
адміністративне провадження №К/9901/6168/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів - Губської О.А., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 200/8518/20-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича про визнання незаконною та скасування постанови,
24 лютого 2021 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
За наслідками перевірки касаційної скарги суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого
судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції постановлена 09 грудня 2020 року, а касаційну скаргу подано поштою 22 лютого 2021 року, зареєстровано та передано судді - доповідачу 24 лютого 2021 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцяти денного строку на касаційне оскарження.
Одночасно з касаційною скаргою скаржник порушує питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовує запровадженням на території України карантину пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Зазначає, що в період дії карантину був вимушений перевести працівників на віддалену роботу та виконання трудових обов'язків за місцем проживання, що негативно вплинуло на строки складання, погодження та підписання необхідних процесуальних документів.
Вивчивши подане клопотання, колегія суддів приходить до висновку, що воно не обґрунтоване та не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з касаційною скаргою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Обґрунтування скаржника причин пропуску строку на касаційне оскарження в зв'язку з впровадженням карантинних обмежень не містять доводів щодо неможливості вчинення ним відповідних процесуальних дій для своєчасного оскарження судових рішень з дотриманням встановленого строку на касаційне оскарження з дня ухвалення оскаржуваного судового рішення та не підтверджені відповідними доказами, а містять лише загальне посилання на Постанову Кабінету Міністрів України №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2», якою було установлено карантин на території України з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 року.
Більш того, до касаційної скарги відповідач не долучає докази отримання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року (конверта з відбитками та штрихкодовими ідентифікаторами установи поштового зв'язку, довідки відділення поштового зв'язку ПАТ «Укрпошта» тощо.)
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
В свою чергу, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що з інформації, розміщеної у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається оприлюднення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року - 11 грудня 2020 року.
Відповідно до статті 2 Закону України від 22 грудня 2005 року №3262-IV "Про доступ до судових рішень" (далі - Закон №3262-IV) усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр). Реєстр - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі (стаття 3 цього Закону).
Згідно з частинами першою та другою статті 4 Закону №3262-IV судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.
Таким чином, при належному добросовісному відношенні відповідач, ознайомившись із судовим рішенням міг звернутись до суду касаційної інстанції в межах строку звернення, проте таким правом не скористався.
Слід зауважити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії").
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху).
За таких обставин, за правилами статей 169, 332 КАС України касаційну скаргу необхідно залишити без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом порушення перед судом питання про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів, що підтверджують поважність причин пропуску вказаного строку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 133, 169, 332 КАС України, суд
Визнати неповажними причини пропуску приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Щербаковим І.М. строку на касаційне оскарження постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі №200/8518/20-а.
Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 200/8518/20-а залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.
Вказаний процесуальний строк, встановлений судом, може бути продовжений у випадку, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
О.В. Калашнікова,
Судді Верховного Суду