16 березня 2021 року
м. Київ
справа № 640/12600/20
адміністративне провадження № К/9901/22917/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 640/12600/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд факторинг»
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд факторинг» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року (головуючий суддя: Кармазін О.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Файдюка В.В.), -
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд факторинг" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просило:
- визнати протиправними дії Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції в частині надання висновку щодо існування підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 на дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. від 12 травня 2020 року, яку було зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 травня 2020 року за №С-13735, та зобов'язати її утриматись від дій, пов'язаних з виключенням (скасуванням) записів в Державному реєстрі речових прав стосовно прав ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" як іпотекодержателя стосовно земельної ділянки, кадастровий номер 3210900000:01:173:0028;
- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України № 1789/5 від 27 травня 2020 року "Про задоволення скарги".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року, у відкритті провадження відмовлено.
3. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що з доводів позивача у позовній заві вбачається, що існує спір про майнові права щодо об'єкту земельної ділянки з кадастровим номером: 3210900000:01:173:0028, у зв'язку з чим захист таких прав повинен здійснюватися за правилами цивільного або господарського судочинства (в залежності від суб'єктивного складу учасників справи), тобто дана справа не підсудна адміністративному суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. У вересні 2020 року позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року, в якій просив суд скасувати вказані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
5. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що позивач не ставив перед судом питання про захист його майнових прав іпотекодержателя на земельну ділянку, а просив надати оцінку відповідності дій відповідача, пов'язаних із скасуванням реєстраційних дій, проведених на підставі його заяви, вимогам закону та просив надати оцінку порядку і способу вчинення відповідачем дій саме в якості суб'єкта владних повноважень при розгляді скарг у сфері державної реєстрації. Поряд з цим, відповідно до сталої практики Верховного Суду, в тому числі Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 910/8424/17), справи щодо оскарження рішень Міністерства юстиції України, прийнятих за наслідками розгляду скарг на дії державних реєстраторів, підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
6. 07 вересня 2020 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд факторинг» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року.
7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 вересня 2020 року визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: Соколова В.М., суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.
8. Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд факторинг» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у справі №640/12600/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд факторинг» до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
9. Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2021 року задоволено заяви суддів Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г. про самовідвід. Відведено суддів Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.від розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд факторинг» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 серпня 2020 року у справі № 640/12600/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд факторинг» до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Передано касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд факторинг» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 серпня 2020 року у справі № 640/12600/20 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду.
10. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 січня 2021 року визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: Стеценка С.Г., суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
11. Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 16 березня 2021 року.
12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
13. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
14. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
15. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
16. Згідно із статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
17. Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (частина перша статті 4 КАС України).
18. Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
19. Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
20. Водночас помилковим є застосування статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних, і господарських чи цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
21. Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
22. Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
23. До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта (інших суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
24. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.
25. Як встановлено судами попередніх інстанцій, виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача з оспорюваним Наказом, яким було задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. від 06 квітня 2020 року №№51893013, 51893977, на підставі яких до Державного реєстру прав внесено записи про іпотеку та обтяження за номерами №36186066 та № 36186709 на земельну ділянку з кадастровим номером: 3210900000:01:173:0028, власником якої є громадянин ОСОБА_1 .
26. Тобто, позовні вимоги у даній справі заявлені на поновлення порушених оспорюваним Наказом майнових прав позивача, зокрема, на земельну ділянку з кадастровим номером: 3210900000:01:173:0028, як іпотекодержателя. При цьому, спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оспорюваний Наказ стосовно скасування рішень від 06 квітня 2020 року №№51893013, 51893977, на підставі яких до Державного реєстру прав внесено записи про іпотеку та обтяження за номерами №36186066 та № 36186709 на земельну ділянку, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем, адже розглядав скаргу ОСОБА_1 .
27. Таким чином, спірні правовідносини є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття позивачем речового права на спірне майно і можуть впливати на майнові права та інтереси особи, у межах якого можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з скасуванням реєстраційних дій, тобто такі правовідносини обумовлені необхідністю захисту прав не у сфері публічно-правових відносин, а майнових прав, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
28. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що спір про визнання протиправними дій та скасування Наказу Мін'юсту, яким скасовано рішення, на підставі яких до Державного реєстру прав внесено записи про іпотеку та обтяження на земельну ділянку має розглядатися як спір, пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача. Участь Мінюсту у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.
29. Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Такий спір має приватноправовий характер і не може бути розглянутий за правилами адміністративного судочинства.
30. Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 29 травня 2019 року у справі №826/9341/17, від 19 червня 2019 року у справі №802/385/18-а.
31. З цих підстав колегія суддів відхиляє посилання позивача на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №910/8424/17, оскільки при розгляді даної справи слід враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.
32. З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у відкритті провадження у справі, оскільки спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
33. Доводи скаржника наведені у касаційній скарзі не спростовують таких висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
34. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
35. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
36. Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
37. Згідно Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), у якому, серед іншого, звертається увага, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
38. Водночас, відповідно до даного Висновку згідно з практикою ЄСПЛ очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, від різних правових положень, звичаїв, доктринальних принципів, а також ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
39. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; п. 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; п. 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; п. 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).
40. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
41. Враховуючи наведене, Верховний Суд встановив, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки прийняті з дотриманням норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд факторинг» залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій