09 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/291/21 пров. № А/857/3977/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.
суддів: Большакової О.О., Пліша М.А.,
за участю секретаря судових засідань - Михальської М.Р.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Водотеплосервіс» Калуської міської ради на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року про відмову у відкритті провадження (головуючий суддя: Скільській І.І., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ) за адміністративним позовом Комунального підприємства «Водотеплосервіс» Калуської міської ради до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними та зняття арешту, -
встановив:
Комунальне підприємство «Водотеплосервіс» Калуської міської ради, 01.02.2021 звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною відмову та зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) зняти накладений постановою від 25.01.2021 ВП № 63913442 арешт з рахунку Комунального підприємства «Водотеплосервіс» Калуської міської ради № НОМЕР_1 відкритого в АТ «ТАКСОМБАНК» МФО 339500, в сумі зобов'язань з виплати заробітної плати та обов'язкових платежів до бюджету станом на 25.01.2021 у розмірі 4285774 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року відмовлено у відкритті провадження, роз'яснено, що цей спір належить розглядати за правилами господарського судочинства.
Із цим судовим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права, а тому просить скасувати ухвалу та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, а тому у спірних правовідносинах необхідно застосовувати ст. 287 КАС України, тобто вказану справу необхідно розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Представник позивача Шевчук П.В., у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, пояснення надав аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. Просить апеляційну скаргу задовольнити, а судове рішення скасувати.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, їхня участь в судовому засіданні обов'язковою не визнавалась. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки надана позивачем постанова про арешт коштів боржника від 25.01.2021 ВП № 63913442 винесена щодо примусового виконання наказів Господарського суду Івано-Франківської області № 839 виданого 05.07.2013, № 1361 виданого 02.12.2014 та 10795 виданого 02.10.2006, тобто на виконання судових рішень ухвалених судом за правилами однієї юрисдикцій, а тому цей спір належить розглядати за правилами господарського судочинства.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. п. 1, 2, 7 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінський функцій.
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб'єктів владних повноважень.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом розглядуваного спору є визнання протиправною відмови та зобов'язання Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) зняти арешт з рахунку Комунального підприємства «Водотеплосервіс» Калуської міської ради накладений постановою від 25.01.2021 ВП № 63913442.
Стаття 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Так, згідно ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що накладення арешту на кошти Комунального підприємства «Водотеплосервіс» Калуської міської ради відбулося у зв'язку з винесенням постанови про арешт коштів боржника від 25.01.2021 № ВП 63913442 (а. с. 29-31).
Згідно цієї постанови, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуває зведене виконавче провадження щодо виконання: наказу № 839 виданий 05.07.2013 Господарським судом Івано-Франківської області, наказу № 10795 виданий 02.10.2006 Господарським судом Івано-Франківської області, виконавчого листа № 300/1068/19 виданий 03.04.2020 Івано-Франківським окружним адміністративним судом, наказу № 909/37/20 виданий 30.10.2020 Господарським судом Івано-Франківської області.
Проаналізувавши вищенаведену постанову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що така винесена під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, зокрема господарської та адміністративної.
Суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням суду першої інстанції, що до спірних правовідносинах необхідно застосувати правові висновки викладені в постанові Великої Палата Верховного Суду у справі № 660/612/16-ц від 14.03.2018.
Так, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 74 Закону № 1404-VIII, з урахуванням вимог статей 447, 448 ЦПК України, статей 339, 340 ГПК України, частини п'ятої статті 287 КАС України, у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, зазначена скарга розглядається судом, який ухвалив вказане рішення, за правилами цивільного судочинства.
Якщо скарга подається на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб ДВС щодо виконання судового рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення, за правилами господарського судочинства.
Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Це правило діє і при виконанні зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднані судові рішення, ухвалені за правилами однієї юрисдикції.
Закон не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 287 КАС України.
Однак, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що постанова про арешт коштів боржника від 25.01.2021 ВП № 63913442 винесена щодо примусового виконання лише наказів Господарського суду Івано-Франківської області № 839 виданого 05.07.2013, № 1361 виданого 02.12.2014, № 10795 виданого 02.10.2006, тобто на виконання судових рішень ухвалених судом за правилами лише господарської юрисдикції. Оскільки до суду апеляційної інстанції подано постанову про арешт коштів боржника від 25.01.2021 ВП № 63913442, з якої вбачається, що така винесена під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень господарських судів та адміністративного суду.
Натомість, суд першої інстанції дійшов такого висновку, на підставі долученої до позовної заяви лише першої сторінки постанови від 25.01.2021 ВП № 63913442, яка була долучена до матеріалів позовної заяви (а. с. 47), не витребувавши матеріали виконавчого провадження ВП № 63913442, отже на думку суду апеляційної інстанції є передчасним твердження суду першої інстанції, що постанова про арешт коштів боржника від 25.01.2021 року ВП № 63913442, винесена під час виконання зведеного виконавчого провадження на виконання судових рішень ухвалених судом за правилами однієї, тобто господарської юрисдикції.
Враховуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті провадження у цій справі.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції при відмову у відкритті провадження допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до приписів ст. 320 КАС України є підставою для скасування ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 310, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Комунального підприємства «Водотеплосервіс» Калуської міської ради задовольнити.
Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року про відмову у відкритті провадження у справі № 300/291/21 - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді О. О. Большакова
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 17.03.2021