17 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 447/2429/20 пров. № А/857/1970/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
з участю секретаря Михальської М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 07 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного агентства рибного господарства у Львівській області, Головного державного інспектора Львівського рибоохоронного патруля Управління державного агентства рибного господарства у Львівській області Мушинського Володимира Осиповича про визнання протиправною та скасування постанови,-
суддя в 1-й інстанції - Головатий А.П.,
час ухвалення рішення - 07.12.2020 року,
місце ухвалення рішення - м. Миколаїв,
дата складання повного тексту рішення - не вказано,
У вересні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Управління державного агентства рибного господарства у Львівській області (далі - відповідач 1), Головного державного інспектора Львівського рибоохоронного патруля Управління державного агентства рибного господарства у Львівській області Мушинського Володимира Осиповича (далі - відповідач 2) про визнання протиправною та скасування постанови № 1331 від 31.08.2020 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 188-5 КУпАП, закриття справи про адміністративне правопорушення.
Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 07 грудня 2020 року позов задоволено. Постанову про накладення адміністративного стягнення від 31.08.2020 року № 1331 щодо позивача скасовано, а справу про адміністративне правопорушення закрито.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що 10.07.2020 року позивачу скеровано лист, проте жодної відповіді на нього надано не було, відповідачем 2 складено відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення. На розгляд справи про адміністративне правопорушення позивач не з'явилась, а тому оскаржувана постанова винесена без участі позивача. Відповідач 2 діяв в межах чинного законодавства та при винесенні постанови врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися. При цьому, колегія суддів відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, подане відповідачем, оскільки таке є необґрунтованим і явка представника відповідача в суді апеляційної інстанції не визнана судом обов'язковою.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення № 1331 від 31.08.2020 року відповідач 2 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення скоєне позивачем, яка проживає в с. Пісочна, Миколаївського району та є його старостою, встановив, що строком на 10.08.2020 року старостою с. Пісочна не подано необхідної інформації на лист відповідача 1 № 2-3-17/КП 52-20 від 10.07.2020 року чим порушено ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» за що відповідальність передбачена ст. 188-5 КУпАП. На позивачку накладено штраф у розмірі 765,00 гривень.
Згідно ст. 188-5 КУпАП передбачено відповідальність за невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків у вигляді штрафу на громадян від дев'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Колегія суддів зазначає, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим нормами КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Постанова про адміністративне правопорушення є суб'єктивним викладом обставин та має підтверджуватись належними та допустимими доказами. Посилання відповідача на оскаржувану постанову як на беззаперечний доказ вчинення позивачем правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.
В матеріалах справи відсутні та відповідачами не надано жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення. Зокрема, відсутній лист від 10.07.2020 року вих. № 2-3-17/1253 та докази направлення і отримання такого позивачем; докази отримання позивачем протоколу про адміністративне правопорушення № 0641 від 10.08.2020 року, що б підтверджувало належне повідомлення останнього про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та забезпечило право на захист.
Статтею 280 КпАП України визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскаржувана постанова не містить посилання на жоден доказ вчинення позивачем згаданого адміністративного порушення та таких не було надано суду.
Отже, доводи відповідача що факт порушення позивачем вимог ст. 188-5 КУпАП підтверджується належними доказами, спростовуються викладеним та не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, у зв'язку з чим постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є неправомірною.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, не встановив всіх обставини справи та прийняв необґрунтоване рішення з порушенням принципу добросовісності.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 229,272,286,308,315,316,321,322,325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 07 грудня 2020 року у справі № 447/2429/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді М. П. Кушнерик
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 17 березня 2021 року.