17 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/12495/20 пров. № А/857/1738/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
суддя в 1-й інстанції - Валюх В.М.,
час ухвалення рішення - 08.12.2020 року,
місце ухвалення рішення - м.Луцьк,
дата складання повного тексту рішення - 08.12.2020 року,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 2 рішення Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області від 21 липня 2020 року № 54/8 “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки”, яким включено до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення комунальної власності для продажу на земельних торгах земельну ділянку за кадастровим номером 0722182400:04:002:1536 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області від 07 серпня 2020 року № 55/6 “Про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 року справа № 140/5352/20 шляхом розгляду заяви гр. ОСОБА_1 від 18.06.2019 року “Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд”. Зобов'язано Дубівську сільську раду Ковельського району Волинської області (45031, Волинська область, Ковельський район, с. Дубове, вул. Ковельська, 72, ідентифікаційний код 04333939) прийняти рішення про надання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території АДРЕСА_1 ) на підставі її заяви (клопотання) від 18 червня 2019 року.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що 07.08.2020, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 у справі № 140/5352/20, відповідач повторно розглянув заяву позивача та прийняв рішення у встановленому законом порядку. Спірна ділянка включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які підлягають продажу на земельних торгах. Відтак, позивач не мала права на зазначені земельні ділянки, а її певна заінтересованість саме в цих ділянках не може бути підставою для обмеження законних повноважень відповідача і, тим більше, для визнання його рішень протиправними саме з цієї підстави.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про час і місце розгляду справи, і оскільки їхня неявка в суді апеляційної інстанції не є обов'язковою, апеляційний розгляд справи проведено у їхній відсутності в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що 18.06.2019 позивач ОСОБА_1 звернулася до Дубівської сільської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, орієнтовною площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , долучивши також графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування земельної ділянки (а. с. 16-19), проте, на сесії Дубівської сільської ради 12.07.2019 позивачу було відмовлено у наданні такого дозволу.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 у справі № 140/2250/19 за позовом ОСОБА_1 до Дубівської сільської ради Ковельського району Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії позов задоволено частково, визнано протиправними дії Дубівської сільської ради Ковельського району Волинській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.06.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, зобов'язано Дубівську сільську раду Ковельського району Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.06.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд разом з поданими документами та прийняте відповідне рішення у встановленому законодавством порядку з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у даному рішенні, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а. с. 20-28).
В подальшому, рішенням Дубівської сільської ради від 26.02.2020 № 49/18-22 “Про відмову в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд” позивачу було відмовлено в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,10 га, у зв'язку із тим, що дана земельна ділянка включена до Переліку земельних ділянок для підготовки лотів, передбачених для продажу на земельних торгах (аукціонах), затвердженого рішенням сесії від 18.10.2017 № 25/14-15 із змінами та доповненнями (а. с. 29). Вказані рішення сільської ради також були оскаржені до суду.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 у справі № 140/5352/20 за позовом ОСОБА_1 до Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області від 26.02.2020 № 49/18-22 “Про відмову в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд”, визнано протиправним та скасовано рішення Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області від 26.02.2020 № 49/14 “Про доповнення переліку земельних ділянок та підготовку матеріалів для продажу на земельних торгах затвердженого рішенням сесії № 25/14-15” в частині включення до переліку земельної ділянки, щодо якої ОСОБА_1 було подано заяву від 18.06.2019, зобов'язано Дубівську сільську раду Ковельського району Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.06.2019 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а. с. 29-35).
21.07.2020 Дубівська сільська рада прийняла рішення № 54/8 “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки”, відповідно до якого затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність за кадастровим номером 0722182400:04:002:1536 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 площею 0,1219 га (пункт 1), включила до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення комунальної власності для продажу на земельних торгах земельну ділянку за кадастровим номером 0722182400:04:002:1536 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 площею 0,1219 га (пункт 2) (а. с. 54).
Рішенням Дубівської сільської ради від 07.08.2020 № 55/6 “Про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 року справа № 140/5352/20 шляхом розгляду заяви гр. ОСОБА_1 від 18.06.2019 року “Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд” позивачу ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ) орієнтовною площею 0,10 га у зв'язку з тим, що дана земельна ділянка по АДРЕСА_1 включена до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення комунальної власності для продажу на земельних торгах, затвердженого рішенням сесії від 21.07.2020 № 54/8 зі змінами та доповненнями (а. с. 55).
Відповідно до пункту “б” частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Згідно із частинами першою, другою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Пунктом “в” частини третьої статті 116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
За правилами пункту “г” частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно із частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналіз наведених норм ЗК України дає підстави дійти висновку про те, що чинним законодавством визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Водночас, вмотивована відмова має містити пояснення з вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №813/481/17, від 25.02.2019 у справі № 347/964/17, від 22.04.2019 у справі № 263/16221/17, від 08.11.2019 у справі № 420/914/19.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 у справі № 140/5352/20, відповідач рішенням від 07.08.2020 № 55/6 відмовив ОСОБА_1 в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ) орієнтовною площею 0,10 га у зв'язку з тим, що дана земельна ділянка по АДРЕСА_1 включена до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення комунальної власності для продажу на земельних торгах, затвердженого рішенням сесії від 21.07.2020 № 54/8 зі змінами та доповненнями (а. с. 55). При цьому, у вказаному рішенні сільської ради міститься покликання на частину третю статті 136 ЗК України.
За приписами частини третьої статті 136 ЗК України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Отже, законодавцем чітко визначено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Така правова позиція відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 29.05.2019 у справі № 2040/7204/18, від 24.09.2020 у справі № 805/3195/17-а.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 135 ЗК України проведення земельних торгів щодо земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів, у якому зазначаються: а) перелік земельних ділянок або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами; б) стартова ціна лота; в) строк та інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування земельною ділянкою на земельних торгах; г) особа, уповноважена організатором земельних торгів на укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги.
На думку суду, до завершення земельних торгів не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування лише ті земельні ділянки (з числа включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них для продажу на земельних торгах), які виставлені на земельні торги за рішенням організатора, з моменту прийняття організатором рішення про проведення земельних торгів та протягом строку проведення таких торгів, регламентованих частиною шостою статті 137 ЗК України. Суд вважає, що сам лише факт включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок державної або комунальної власності або прав на них, які плануються в майбутньому виставити на земельні торги, не є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.
Суд звертає увагу, що відповідач не надав рішення організатора (Дубівської сільської ради) про проведення земельних торгів щодо земельної ділянки, яка виставляється на торги окремим лотом по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 0722182400:04:002:1536. Тобто, відповідач не надав суду доказів того, що як на момент подання заяви позивача від 18.06.2019, так і на час її розгляду, спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 була виставлена на торги.
Колегія суддів вважає, що повторне включення відповідачем спірної земельної ділянки до Переліку земельних ділянок комунальної власності для продажу на земельних торгах відбулося вже після неодноразового зобов'язання судами повторно розглянути заяву позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судами, що, в свою чергу, може свідчити про штучне створення сільською радою підстав для відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.
Колегія суддів наголошує, що до спірних правовідносин не може бути застосовано позицію Верховного Суду в справі 806/3708/15 (постанова від 02.10.2018 року), оскільки відповідач повторно включив спірну земельну ділянку до Переліку земельних ділянок комунальної власності для продажу на земельних торгах, незважаючи на те, що згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 у справі № 140/5352/20 визнано протиправним та скасовано рішення Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області, яким спірну ділянку включено до Переліку земельних ділянок комунальної власності для продажу на земельних торгах. При цьому дане рішення, яке набрало законної сили було прийняте між тими самими сторонами і про той самий предмет спору, що й рішення суду першої інстанції у цій справі.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що рішення Дубівської сільської ради від 07.08.2020 № 55/6 “Про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 року справа № 140/5352/20 шляхом розгляду заяви гр. ОСОБА_1 від 18.06.2019 року “Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд” винесене відповідачем не у відповідності до вказаних вимог ЗК України, а відтак позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування належить задовольнити.
При вирішенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 2 рішення Дубівської сільської ради від 21.07.2020 № 54/8 “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки”, суд враховує таке.
Згідно із частиною другою статті 136 ЗК України добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об'єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.
Відповідач як розпорядник земель комунальної власності є організатором земельних торгів та відповідно до вимог чинного законодавства наділений повноваженнями визначати перелік земельних ділянок комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги. Так, спірна земельна ділянка належить до категорії земель несільськогосподарського призначення комунальної власності, що сторонами не заперечується, тому розгляд питання про надання дозволу чи відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність, включення її в Перелік земельних ділянок для подальшого продажу на земельних торгах віднесено до компетенції Дубівської сільської ради.
Як вбачається з матеріалів справи, Дубівською сільською радою прийнято рішення від 21.07.2020 № 54/8 “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки”, пунктом 2 якого включено до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення комунальної власності для продажу на земельних торгах земельну ділянку за кадастровим номером 0722182400:04:002:1536 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 (а. с. 54).
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів, що при доборі земельної ділянки за кадастровим номером 0722182400:04:002:1536 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , яку згідно із пунктом 2 вказаного рішення включено до переліку земельних ділянок для продажу на земельних торгах, відповідачем виконано вимоги частини другої статті 136 ЗК України, тобто враховано вимоги містобудівної документації, маркетингові дослідження, інвестиційну привабливість, а також звернення громадян (зокрема, позивача ОСОБА_1 ) та юридичних осіб щодо намірів забудови.
Судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що позивач двічі зверталася до відповідача із заявами щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 18.06.2019 та від 22.01.2020, і дані заяви не були розглянуті відповідачем у спосіб та строки, встановлені ЗК України. Вказані обставини встановлені рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 у справі № 140/2250/19 (а.с. 20-28), рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 у справі № 140/2931/20 (а.с. 38-40) та рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 у справі № 140/5352/20 (а.с. 30-35).
Крім того, суд наголошує, що на момент звернення до відповідача із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки (18.06.2019) спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 була вільною та не була включена до переліку земельних ділянок для продажу на земельних торгах.
Суд звертає увагу, що повторне включення відповідачем спірної земельної ділянки до Переліку земельних ділянок комунальної власності для продажу на земельних торгах відбулося вже після неодноразового зобов'язання судами повторно розглянути заяву позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судами, що, в свою чергу, може свідчити про штучне створення сільською радою підстав для відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.
На думку суду, вирішення питання про включення спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок для продажу на земельних торгах не могло бути здійснено в часі раніше, ніж виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 у справі № 140/5352/20 в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.06.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Суд погоджується з твердженнями позивача, що таку поведінку (дії, рішення) відповідача не можна вважати обґрунтованою, добросовісною та пропорційною.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування пункту 2 рішення Дубівської сільської ради від 21.07.2020 № 54/8 “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки” належить також задовольнити.
При вирішенні позову в частині вимог про зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території с. Дубове на підставі заяви від 18.06.2019, суд враховує таке.
Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
На законодавчому рівні поняття “дискреційні повноваження” суб'єкта владних повноважень відсутнє, а під ними необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
На думку суду, оскільки відповідач неодноразово відмовляв позивачу у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території АДРЕСА_1 ), та з огляду на висновок суду у цій справі про протиправність такої відмови, суд вважає, що позивачем обрано правильний спосіб захисту порушених прав. Відтак, позовна вимога про зобов'язання вчинити дії підлягає до задоволення шляхом зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території АДРЕСА_1 ) на підставі її заяви (клопотання) від 18.06.2019. При цьому, суд врахував правову позицію щодо обрання ефективного способу захисту, викладену у постановах Верховного Суду за результатами розгляду справ за позовами фізичних осіб щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою (постанови від 23.10.2019 у справі № 0840/3112/18, від 11.12.2019 у справі № 814/1241/16).
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі № 140/12495/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді М. П. Кушнерик
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 17 березня 2021 року.