43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
"05" вересня 2007 р.
Справа № 2/74-2А.
за позовом Державного підприємства «Луцький спиртогорілчаний комбінат», м. Луцьк
до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, м. Луцьк
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0007012399/0 від 09.08.2007 р.
Суддя Л. О. Черняк
При секретарі Андрусенко О. О.
від позивача: Голоюх С. В. - начальник юрвідділу (довіреність у справі)
від відповідача: Шевчук В. В. - податковий інспектор (довіреність у справі)
В засіданні суду 13.08.2007 р. згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. ст. 49, 51 КАС України.
Суть спору : позивач - ДП «Луцький спиртогорілчаний комбінат» (надалі комбінат) просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0007012399/0 від 09.08.2007р. в частині донарахування комбінату податок на прибуток в розмірі 1000грн. та штрафні санкції в розмірі 200грн.
Позовні вимоги товариство обгрунтовує таким.
На виконання Угоди №2211/2000 від 28.07.2000р. про часткове покладення виконання зобов'язань на третю особу (співінвестора) по договору №9/1-7-Зи/207 від 07.02.1997р. "Про інвестування засобів на будівництво житла для військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей" Позивачем протягом серпня-жовтня 2000 року було здійснене інвестування коштів в таке будівництво в розмірі 4 396 469,38 грн. Доказами внесення інвестицій є довідки встановленої форми - №9/ФС-509 та №9/ФС-510 (копії зазначеної угоди та довідок додаються).
Факт внесення інвестицій в будівництво житла для військовослужбовців та їх розмір неодноразово перевірялися Луцькою ОДПІ й не заперечується останньою (копії акту позапланової перевірки від 03.12.2001р. та листів ДПІ м. Луцька від 19.08.2003р. №9981/20/15-115 та від12.09.2003р. №10863/10/15-115 додаються).
Пункт 22.3 ст. 22 Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції до 01.07.2004р.) надає право платнику податків зменшувати зобов'язання з податку на прибуток на суму коштів спрямованих таким платником податку на будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей.
За результатами звітного податкового періоду зі сплати податку на прибуток (І квартал 2007р.) Позивач зменшив зобов'язання зі сплати вказаного податку на частину зазначених вище інвестицій в розмірі 1 000,00 грн. (копія податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2007р. з додатками та поясненням до декларації додаються).
Аргументи Відповідача щодо правомірності своїх дій зводяться до того, що Позивач позбавлений права на зменшення зобов'язань з податку на прибуток в частині зазначених інвестицій, оскільки п. 22.3 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який встановлював такий механізм, з 31.07.2004р. виключений із Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Вважаємо, що така позиція Відповідача є неправомірною з огляду на наступне:
Вказані вище інвестиції Позивача за своєю правовою природою є майном Позивача, яке належить останньому на праві власності.
Стаття 41 Конституція України, стаття 321 ЦК України та статті 2, 48 Закон України "Про власність" гарантують непорушність права власності. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Варто підкреслити, що відповідно до ст. 19 Закон України "Про інвестиційну діяльність" держава гарантує захист інвестицій незалежно від форми власності.
Захист інвестицій забезпечується законодавством України, а також міжнародними договорами України. Інвесторам забезпечується рівноправний режим, що виключає застосування заходів дискримінаційного характеру, які могли б перешкодити управлінню інвестиціями, їх використанню та ліквідації.
Частина 3 ст. 19 Закон України "Про інвестиційну діяльність" зазначає, що з метою забезпечення сприятливого та стабільного інвестиційного режиму держава встановлює державні гарантії захисту інвестицій.
Частина 4 ст. 19 Закон України "Про інвестиційну діяльність" встановлює, що державні гарантії захисту інвестицій не можуть бути скасовані або звужені стосовно інвестицій, здійснених у період дії цих гарантій.
Вважає, що виключення із Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" пункту 22.3 позбавляє права суб'єктів господарювання лише на інвестування після 01.07.2004р. коштів у будівництва житла для військовослужбовців та наступне зменшення зобов'язань з податку на прибуток на суму внесених інвестицій.
Кошти ж, які були спрямовані платником податку на будівництво житла для військовослужбовців до 01.07.2004р., можуть бути спрямовані останнім на зменшення зобов'язань з податку на прибуток до повного їх використання.
Відповідач проти позову заперечує, констатуючи факти встановлені актом перевірки.
Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін суд
встановив:
Податковим повідомленням-рішенням Луцької ОДПІ від від 09.08.2007р. №0007012399/0 прийнятого керівником інспекції на підставі акту перевірки №172/02390/2399/2301/5515312 від 03.08.2007р. комбінату визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 150703,80грн., в т.ч. 121764грн. за основним платежем та 28939,80грн. нараховано штрафної санкції.
Позивач просить визнати нечинним дане повідомлення -рішення в частині донарахування йому податок на прибуток в розмірі 1000грн. та штрафної санкції в розмірі 200грн. (а.с. 6).
Актом Луцької ОДПІ від 03.08.2007р. "Про результати планової виїзної документальної перевірки ДП Луцький спиртогорілчаний комбінат з питань дотримання вимог податкового , валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2007р. встановлено, що відповідно до угоди №2211/2000 від 28.07.2000р. укладеної між ДП "Луцький СГК" (Співінвестор) та Військовою частиною А-1206 (Замовник), (попередній договір №9/1-7-Зи/207 від 07.02.1997р. "Про інвестування засобів на будівництво житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей" укладений Військовою частиною (Замовник) з ВП "Рівненська АЕС "НАЕК" Енергоатом" (Інвестор)), "Співінвестор" враховуючи неплатоспроможність "Інвестора" взяв на себе зобов'язання завершити інвестування будівництва про часткове покладення виконання зобов'язань за договором №9/1-7-Зи/207 від 07.02.1997р. "Інвестора" на "Співінвестора".
За умовами договору сума інвестицій склала 4500,0 тис.грн.
Фактично згідно довідки №9/ФС-509 виданої Міністерством оборони України "Про надання інвестицій на будівництво 72-ох квартирного житлового будинку за адресою: м.Рівне, вул.Соборна, 444" надано інвестицій на суму 4396469,38 грн.
Довідкою №9/ФС-510 за жовтень місяць 2000р. виданою Міністерством оборони України "Про цільове використання коштів, отриманих на будівництво житлового будинку у м.Рівне, вул.Соборна, 444" підтверджено цільове використання коштів в розмірі 4396469,38 грн. у тому числі:
- серпень 2000р. - 800000,0 грн;
- вересень 2000р. - 1596469,38 грн.;
- жовтень 2000р. - 2000000 грн.
У відповідності до абзацу 3 п.22.3 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997р. підприємство мало право на зменшення суми податкових зобов'язань з податку на прибутку на суму вартості матеріальних активів інвестованих в будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей.
В Декларації з податку на прибуток за Ікв. 2007р. (рядок 13) та додатку К.6 до рядка 13 Декларації з податку на прибуток підприємством безпідставно відображено суму інвестицій на будівництво житла війсковослужбовців в розмірі 1000 грн. на яку підприємство зменшує нараховану суму податку, так як Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №1957/04 від 01.07.2004р. п.22.3 ст.22 виключено.
Вищевказаним занижено податок на прибуток за Ікв.2007р. на суму 1000 грн.. Посадовими особами підприємства в ході перевірки надавались відповідні документи.
Даною перевіркою встановлено, що підприємство не користувалось пільгою з податку на прибуток.
Враховуючи те, що.
Між ДП "Луцький спиртогорілчаний комбінат" (співінвестор) та військовою частиною А-1206 (замовник) 28.07.2000р. було укладено угоду №2211/2000 про часткове покладення виконання зобов'язань на третю особу (співінвестора) по договору №9/1-7-34/207 від 07.02.1997р. "Про інвестування засобів на будівництво житла для військовослужбовців збройних сил України та членів їх сімей". (а.с. 14).
Відповідно до п.2.1 договору "співінвестор" бере на себе зобов'язання передати "замовнику" за рахунок власних коштів, інвестицій в обсязі 450000грн. для закінчення будівництва житлових будинків, будівництво яких розпочато до 01.07.1997р. Термін передачі активів встановлюється з моменту підписання цієї угоди та до 01.01.2002р.
Комбінатом протягом серпня-жовтня 2000 року було здійснено інвестування коштів в зазначене будівництво в розмірі 4396469,38грн., про що свідчать довідки №9/ФС 509,510, встановленої форми, про надання інвестицій на будівництво житлового будинку на 72 квартири у м.Рівне, вул.Соборна,444 (а.с. 17,18).
Довідки про надання інвестицій №9/ФС 509,510 є основною для отримання інвестором встановлених законодавством пільг на оподаткування, а саме податку на прибуток підприємства і є підтвердженням зі сторони замовника, належного та в повному обсязі виконання інвестором своїх зобов'язань за договором.
Факт внесення інвестицій у будівництво житла для військовослужбовців та їх розмір підтверджується актом перевірки від 03.12.2001р. (а.с. 23), актом перевірки ДПІ від 03.08.2007р. (а.с. 10) та листи податкової інспекції від 19.08.2003р. №9981/20/15-115, від 12.09.2003р. №18863/10/15-115 (а.с. 21,22).
За результатами звітного податкового періоду зі сплати податку на прибуток (І кв.2007р.) позивач зменшив зобов'язання зі сплати податку на частину внесених інвестицій в розмірі 1000грн., що стверджується копією податкової декларації з податку на прибуток за І кв.2007р. з додатками та поясненням до декларації (а.с. 26-33).
Частиною 2 п. 22.3 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції закону 01.01.2003р.) встановлено, що кошти, спрямовані платником податку на будівництво та придбання житла для військовослужбовців та членів їх сімей, які мають право на отримання житла відповідно до законодавства України, за укладеними до 1 липня 1997 року угодами про інвестування будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей, по яких на 1 липня 1997 року проведені фактичні витрати, враховуються у зменшення податкового зобов'язання такого платника податку у сумі, що не перевищує розмір податкового зобов'язання, нарахованого протягом звітного (податкового) періоду, в якому здійснювалося таке інвестування, протягом терміну завершення будівництва об'єктів житла, розпочатих до 1 липня 1997 року, але не пізніше терміну, встановленого абзацом першим цього пункту. Кабінет Міністрів України встановлює порядок контролю за цільовим використанням таких коштів, а також порядок їх розподілу за узгодженням з Всеукраїнською спілкою безквартирних офіцерів.
У листі Державної податкової адміністрації України від 15 травня 2002р. №7860/7/15-0117, який до підпункту "г" п.4.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами №2181-ІІІ від 21.12.2000р., є податковим роз'ясненням, зазначено, що в разі коли державне зобов'язання відповідного звітного періоду лише від суми використаних інвестицій, то ця різниця враховується при визначенні податкового зобов'язання в наступних звітних періодах протягом терміну завершення будівництва аж до 1 січня 2006 року.
Дане положення знайшло своє відображення і у пункті 12 Методології визначення цін і процедури зменшення податкових зобов'язань платників податку на прибуток підприємств на суму вартості матеріальних активів, що інвестуються ними у будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, і порядок використання коштів, що спрямовуються на будівництво такого житла, та здійснення бюджетного контролю за їх цільовим використанням, затвердженої постановою КМУ №568 від 27.04.1998р. (втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2005 року N 788, однак була чинною на момент внесення інвестиції), де зазначено, що у разі, коли податкове зобов'язання у відповідному періоді менше від суми використаних інвестицій, ця різниця враховується під час визначення податкового зобов'язання у наступному звітному періоді протягом терміну завершення будівництва об'єктів житла.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-ХІІ, принципами побудови системи оподаткування є : стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності - ведення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу) , спрямованого на розвиток виробництва ; стабільність - забезпечення незмінності податків і зборів і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року ; доступність - забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів.
Приписами ст.18 Закону України "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.1991р. №1560-ХІІ, передбачено, що у разі прийняття державними або іншими органами актів, що порушують права інвесторів, збитки підлягають відшкодуванню у повному обсязі. Відповідно до ст.19 цього ж Закону держава гарантує захист інвестицій, зокрема : сприяє створенню умов для збереження інвестицій, досягненню цілей внесення інвестицій, захисту законних прав та інтересів, у тому числі права на отримання прибутку від інвестицій, незалежно від форм власності.
Надані комбінатом кошти у формі інвестицій згідно чинного законодавства не підлягають поверненню, а тому він , як інвестор, поніс реальні збитки від нереалізованих цінностей і в подальшому втрачає можливість поповнення обігових коштів та одержання вигоди.
Статтею 58 Конституції України передбачено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність осіб. Наведені докази у справі свідчать, що правовідносини між сторонами виникли у серпні-жовтні 2000 року, коли нормативно-правові акти, що їх регулювали та на які посилається комбінат, як на підставу позовних вимог, були чинними.
Таким чином з наведеного суд приходить до висновку, що права комбінату, як інвестора порушені, отже позовні вимоги щодо визнання нечинним повідомлення-рішення від 09.08.2007р. №0007012399/0 в частині донарахування 1000грн. податку на прибуток та 200 грн. штрафної санкції є підставними і підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про інвестиційну діяльність", Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств», суд
постановив :
Позов задовольнити повністю.
Податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0007012399/0 від 09.08.2007р. в частині донарахування ДП «Луцький спиртогорілчаний комбінат» податку на прибуток в розмірі 1000грн. та штрафної санкції в сумі 200грн. - визнати нечинним.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л. О. Черняк
В повному обсязі постанову складено 07.09.2007 р.
Суддя