ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
16 березня 2021 року м. Київ№ 640/29584/20
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши питання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування постанов,
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (надалі по тексту також - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Проц Віктора Степановича, ВП № 34918958 від 26 жовтня 2020 року, якою встановлене тимчасове обмеження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, згідно виконавчого листа № 2-1871 виданий 15.05.2007; визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Проц Віктора Степановича, ВП № 34918958 від 26 жовтня 2020 року, якою встановлене тимчасове обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у праві полювання до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, згідно з виконавчого листа № 2-1871, виданий 15.05.2007; визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Проц Віктора Степановича, ВП № 34918958 від 26 жовтня 2020 року, якою встановлене тимчасове обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, згідно з виконавчого листа № 2-1871, виданий 15.05.2007; визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Проц Віктора Степановича, ВП № 34918958 від 26 жовтня 2020 року, якою встановлене тимчасове обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи анологічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, згідно з виконавчого листа № 2-1871, виданий 15.05.2007; визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Проц Віктора Степановича, ВП № 34918958 від 26 жовтня 2020 року, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди, витрат виконавчого провадження, штрафів 119 132,66 грн; зобов'язати Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути порушення шляхом винесення у виконавчому провадженні № 34918958 від 26 жовтня 2020 року постанови - зняття арешту на все майно, яке належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зобов'язати Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести до Єдиного реєстру боржників міністерства Юстиції України запис, щодо вилучення інформації про боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка була внесена 26.10.2020 головним державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Проц Віктором Степановичем у ВП № 34918958 від 26 жовтня 2020 року.
Ухвалою від 04.01.2021 судом залучено в якості третьої особи ОСОБА_2 .
Вивчивши подані документи і матеріали, суд зазначає наступне.
У відповідності до частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
При цьому, частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Так, статтею 447 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частини 1 статті 448 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Тобто, діючим законодавством України передбачено можливість оскарження сторонами, іншими учасниками та особами рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця щодо виконання судового рішення саме до суду, який видав виконавчий документ.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні №34918958, відкритому з примусового виконання виконавчого листа Солом'янського районного суду м. Києва від 15.05.2007 № 2-1874 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів.
Аналізуючи наведені вище вимоги діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 має звертатися до Солом'янського районного суду міста Києва, тобто до суду, який видав виконавчий документ.
Слід зауважити, що постанова про арешт майна боржника від 26.10.2020 прийнята для забезпечення стягнення суми в розмірі 119 132,66 грн по заборгованості зі сплати аліментів, що підтверджується розрахунком в матеріалах виконавчого провадження.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у справі "Занд проти Австрії" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
З аналізу наведених вище норм слідує, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від основного принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини 1 статті 6 вищезгаданої Конвенції.
Пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України установлено, що суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що заявлені в рамках даного спору вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, відтак суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що останній має право звернутися з вказаним позовом до Солом'янського районного суду міста Києва, тобто до суду, який видав виконавчий лист.
Керуючись статтями 238, 239, 241- 243, 248, 256, 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 закрити.
2. Роз'яснити позивачу, що розгляд справи має здійснюватися за правилами цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко