про закриття провадження у справі
16 березня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/1216/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Ель Яагубі О.В.,
представника позивача - Яресько Н.В.,
представника відповідача - Водяник Т.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного у місті Полтаві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії, -
17 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шевченківського районного у місті Полтаві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправним та скасування висновку від 12.01.2021, зобов'язання внести зміни до актового запису про народження №1581 від 12.06.1970, складеного Центральним ДРАЦС Полтавського міського управління юстиції: змінити прізвище дитини і батьків з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_1 ".
Ухвалою суду від 22.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/1216/21, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС) України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Справою адміністративної юрисдикції, у розумінні пунктів 1 та 2 частини 1 статті 4 КАС України, є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб'єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Наведене узгоджується й з положеннями ст. 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суд має виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Як свідчить зміст позовної заяви, ОСОБА_1 звертаючись із заявою до Шевченківського районного у місті Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), мав намір внести зміни до актового запису про своє народження, змінивши прізвище дитини і батьків з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_1 ", однак отримав висновок про відмову у внесенні змін до актового запису, а тому просить суд зобов'язати відповідача внести відповідні зміни, визнавши протиправним висновок відповідача.
Отже, спірні правовідносини пов'язані з оцінкою правомірності відмови відповідача внести зміни до актового запису про народження.
У зв'язку з цим слід зазначити, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть (ч. 1, 2, 3 ст. 49 Цивільного кодексу (далі - ЦК України).
Аналогічні за змістом приписи закріплені у ст. 2 Закону України від 01.07.2010 №2398-VI "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (надалі - Закон № 2398-VI).
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (ч. 1 ст. 9 Закону № 2398-VI), тобто дій/подій, що впливають на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Внесення змін до актового запису цивільного стану здійснюється відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (ч. 1 ст. 22 Закону № 2398-VI).
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 (надалі - Правила).
Відповідно до п. 1.1 розд. І Правил, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
У пункті 2.13 Правил зазначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.
У цій справі позивач звернувся до суду за захистом права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (ч. 1 ст. 273 ЦК України) на відображення у актовому записі про своє народження інформації про його прізвище та прізвище батьків, а не задля оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану з мотивів недотримання суб'єктом процедури прийняття рішення.
У справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення.
Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №425/2737/17, від 23.01.2019 у справі №807/45/17.
В даному випадку визнання неправомірним рішення (відмови) Шевченківського районного у місті Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) спрямоване виключно на вирішення питання про внесення змін щодо зміни прізвищ у вже існуючому актовому записі.
Тож спір у цій справі не має ознак публічно-правового, натомість підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відтак, встановлені суддею у ході вивчення матеріалів позову обставини унеможливлюють розгляд справи у порядку адміністративного судочинства у зв'язку з чим провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 належить закрити.
Суд роз'яснює заявнику, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного у місті Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачеві, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги у відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 17 березня 2021 року.
Суддя А.Б. Головко