17 березня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5135/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
16 вересня 2020 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (надалі також - відповідач, Центр) про:
- визнати протиправними дії Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008).
- зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області виплатити (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу учасникам бойових дій за 2020 рік відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008) у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №440/2722/20.
Центр позов не визнав та у наданому до суду відзиві просив у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи правомірність своїх дій посиланням на обґрунтованість виплати спірної допомоги у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"" від 19.02.2020 №112 (надалі Постанова КМУ від 19.02.2020 №112) /а.с. 21-25/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 провадження у справі поновлено, а її розгляд продовжено у порядку письмового провадження.
Ознайомившись з позицією сторін та дослідивши зібрані у справі письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Позивач має статус ветерана війни - учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України /а.с. 9/.
Центром у квітні 2020 року проведено виплату позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі 1390,00 грн /а.с. 26/.
Вважаючи свої права порушеними у зв'язку з нарахуванням і виплатою недоплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році, встановленої статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII, не в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі - Закон №3551-XII).
01.01.1999 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"" від 25.12.1998 №367-ХІV (надалі - Закон №367-ХІV), яким статтю 13 Закону №3551-XII доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України Рішенням від 27.02.2020 №3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію частини п'ятої статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: учасникам бойових дій - п'ять мінімальних пенсій за віком.
Водночас Кабінет Міністрів України у Постанові від 19.02.2020 №112 установив, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом №3551-XII, учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 1390,00 грн (підпункт 1 пункту 1), тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 12 цього Закону.
Отже, на час виплати позивачу у квітні 2020 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №112.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році слід застосовувати не Постанову №112, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Подібні висновки викладені у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій адміністративній справі №440/2722/20, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021, що враховуються судом на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України.
За таких обставин, позивач має право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує, що Центр визначений відповідальним органом, який зобов'язаний завершити процедуру проведення розрахунків шляхом нарахування і виплати допомоги, а тому суд, виходячи з положень частини другої статті 9 КАС України, вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Центру щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, зобов'язавши нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Отже, позовні вимоги належить задовольнити.
Щодо оплати витрат на правову допомогу позивачем до матеріалів справи надано на ордер надання правової допомоги, договір на надання правничої допомоги від 09.09.2020 №09/09, звіт про виконані адвокатом роботи №10/09, квитанцію від 10.09.2020 /а.с.10-13/.
Згідно з частиною другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат /частина третя статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України/.
А відповідно до частини четвертої згаданої статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Дослідивши надані представником позивача документи, суд враховує такі обставини.
За змістом Звіту адвокатом надані клієнту такі послуги на загальну суму 3510 грн: 1) проведення юридичної консультації клієнта - вартістю 420,00 грн, 2) написання позовної заяви - вартістю 3090,00 грн; вартість однієї години адвоката встановлена у розмірі 900,00 грн.
Оцінюючи надані представником позивача документи у взаємозв'язку з фактичними обставинами цієї справи, суд враховує, що цей спір виник у справі незначної складності та не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до її розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів тощо.
Матеріали справи не містять відомостей про збирання представником позивача доказів задля звернення до суду, обсяг наданих письмових доказів є незначним, адже разом з позовною заявою адвокатом надані лише копії паспорта, посвідчення та картки платника податків.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників, судові засідання не проводились. Адвокат не відвідував суд для з'ясування обставин справи, не ознайомлювався з матеріалами справи, не подавав клопотань та інших процесуальних документів.
Більш того, позов подано через підсистему "Електронний суд", що не потребувало відвідування адвокатом суду, виготовлення примірників позовної заяви, додатків тощо.
Крім того, суд враховує, що адвокат Маліченко Д.В. також здійснював представництво у Полтавському окружному адміністративному суді інших громадян у справах з тотожним та/або подібним предметом спору щонайменше у 24 справах (справи №№ 440/2090/20, 440/2091/20, 440/2564/20, 440/2832/20, 440/2937/20, 440/3354/20, 440/3449/20, 440/3663/20, 440/3664/20, 440/3665/20, 440/3666/20, 440/3986/20, 440/4016/20, 440/4060/20, 440/4931/20, 440/5070/20, 440/5135/20, 440/5245/20, 440/5587/20, 440/6172/20, 440/6174/20, 440/6175/20, 440/6177/20, 440/6178/20).
Враховуючи наведені вище фактичні обставини цієї справи суд акцентує увагу на тому, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів проведення адвокатом консультацій з позивачем.
Заявами по суті справи у цій категорій справі є позов та відзив, подання відповіді на відзив статтею 263 КАС України не передбачено.
Крім того, зазначена справа належить до справ незначної складності, а тому написання позовної заяви, яка здебільшого містить цитовані норми законодавчих актів, не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребувало тривалого часу та надмірних зусиль адвоката, що свідчить про завищення адвокатом тривалості надання послуг щодо складення позовної заяви у цій справі. Натомість, враховуючи факти подання адвокатом тотожних та подібних позовів, його робота у такому випадку зводилась до заміни по тексту шаблону позовної заяви виключно інформації про особу позивача.
Виходячи з вищеописаних обставин справи, зважаючи на те, що підготовлені представником позивача процесуальні документи не потребують значних затрат часу для їх складення, суд, оцінивши надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, а також зважаючи на заперечення відповідачем розміру витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення судом рішення про часткове задоволення позовних вимог, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 300,00 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 263, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (вул. Ціолковського, 47, м. Полтава, Полтавська область, 36023, ідентифікаційний код 02770127) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (вул. Ціолковського, 47, м. Полтава, Полтавська область, 36023, ідентифікаційний код 02770127) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати, понесені на правничу допомогу у розмірі 300 грн (триста гривень).
Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.Г.Ясиновський