Справа № 420/5521/20
17 березня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І. розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Суворовському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
До суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Управління соціального захисту населення в Суворовському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
За цією позовною заявою відкрито загальне позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Протокольною ухвалою суду від 21.07.2020 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 , в якій позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення відповідачем виплати у 2020 році позивачу щорічної разової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій у зменшеному розмірі, стягнення з відповідача на користь позивача щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням фактично виплаченої суми у розмірі 1390 грн., стягнення з відповідача 10000 грн. на користь ОСОБА_1 завданої моральної шкоди.
Протокольною ухвалою від 21.07.2020 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради.
Ухвалою суду від 15.09.2020 року зупинено провадження у цій справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20.
Протокольною ухвалою суду від 02.02.2021 року за клопотанням позивача поновлено провадження у цій справі.
В судове засідання позивач не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розмір належної позивачу виплати як учаснику бойових дій до 5 травня 2020 року мав становити 8190 грн., проте відповідачем виплачено позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі 1390 грн. Щодо стягнення моральної шкоди позивач зазначає, що після отримання відмови відповідача у донарахуванні і доплати щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій у 2020 році, позивач дві ночі майже не спала, роздумуючи над тим, як взагалі у правові державі можливо таке явне умисне порушення прав людини, яка з ризиком для власного життя та здоров'я зі зброєю в руках захищала державу на сході, у складі морської піхоти та нерідко будучі на передовій. Також, усвідомлення того факту, що для захисту свого права на отримання щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2020 рік у повному розмірі, потрібна тривала боротьба, яка викликає у позивача додаткове психічне напруження.
Представник відповідача - Управління соціального захисту населення в Суворовському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав.
Представник відповідача - Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи без участі представника. З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», 19 лютого 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і «Про жертви нацистських переслідувань». Вказаним рішенням Уряду встановлено розмір виплати ветеранам війни щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році, що становить: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків - 1390 грн. вказані положення є чинними та не визнані Конституційним Судом України неконституційними. У 2020 році позивачу виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій у розмірі 1390 грн., як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України. Враховуючи те, що спірна допомога за 2020 рік нарахована та виплачена позивачу в розмірі 1390 грн. відповідно до положень законодавства, підстави для задоволення позовних вимог - відсутні. Крім того, що стосується позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, то позивачем не надано жодних доказів на підтвердження заподіяної моральної шкоди.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, та має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (аркуш справи 8).
Листом №Б-57 від 28.05.2020 року Управління соціального захисту населення в Суворовському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради повідомила позивача на його звернення про те, що ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» встановлено розміри щорічної допомоги в межах бюджетних призначень, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Зокрема для учасників бойових дій щорічна разова грошова допомога до 5 травня передбачена у розмірі 1390 грн. Зазначену допомогу позивач отримав через відділення АТ АБ «Південний» у травні 2020 року. Тобто, виплату проведено у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України (аркуш справи 10).
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року.
Відповідно до статті 12 частини 5 Закону України № 3551-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) статтю 12 частину 5 Закону України № 3551-XII викладено у такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року.
В подальшому, Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31 березня 2015 року, № 141 від 02 березня 2016 року, № 233 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року, № 237 від 20 березня 2019 року та № 112 від 19 лютого 2020 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» №112 від 19 лютого 2020 року (набрала чинності 25 лютого 2020 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1390 гривень.
При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Так, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-IX від 14 листопада 2019 року встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році становить 8190 грн. (1638 грн. х 5).
Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено ст. 12 ч. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідачем порушено право позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Таким чином, перерахунок, який просить здійснити позивач, обумовлений відновленням раніше порушених її прав з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року по справі №1-247/2018(3393/18).
Отже, саме з 2020 року, у якому ухвалено Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року по справі №1-247/2018(3393/18), у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 року у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду в рішенні від 29.09.2020 по зразковій справі №440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
При цьому, відповідно до Положення про Управління соціального захисту населення в Суворовському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради Управління є територіальним структурним підрозділом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради без права юридичної особи.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про протиправність дій саме Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо зменшення ОСОБА_1 розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року як учаснику бойових дій.
При цьому, щодо позовної вимоги позивача про стягнення на її користь з відповідача щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням фактично виплаченої суми у розмірі 1390 грн., суд звертає увагу на наступне.
Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.
Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
Суд зазначає, що стягненню підлягають лише ті суми, які були нараховані але не виплачені.
Так, з матеріалів справи вбачається, що допомога до 5 травня 2020 року позивачу виплачувалася не в повному обсязі, тобто несплачена різниця за щорічну разову грошову допомогу учасникам бойових дій за 2020 рік до 5 травня не нараховувалася та не виплачувалася.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовної вимоги позивача про стягнення на її користь з відповідача щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням фактично виплаченої суми у розмірі 1390 грн.
Таким чином, враховуючи протиправність дій відповідача щодо зменшення ОСОБА_1 розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року як учаснику бойових дій, керуючись положеннями ч. 2 ст. 9 КАС України, які передбачають можливість виходу за межі позовних вимог для ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням виплаченої суми допомоги.
Щодо стягнення з відповідача 10000 грн. на користь ОСОБА_1 завданої шкоди суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно із ч. 1-3 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
При цьому відповідно до ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Крім того, суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження отримання позивачем моральної шкоди в наслідок протиправних дій відповідача, а тому суд вважає, що у задоволенні даних вимог слід відмовити.
Також, суд звертає увагу на те, що в позові взагалі відсутнє обґрунтування моральної шкоди, спричиненої позивачу, розрахунок її суми, тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої суми, а в іншій частині позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 90, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення в Суворовському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (просп. Добровольського, 120 а, м. Одеса, 65111), Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (вул. Косовська, 2Д, м. Одеса, 65074, код ЄДРПОУ 36290160) про визнання протиправними дій відповідача щодо здійснення відповідачем виплати у 2020 році позивачу щорічної разової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій у зменшеному розмірі, стягнення з відповідача на користь позивача щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням фактично виплаченої суми у розмірі 1390 грн., стягнення з відповідача 10000 грн. на користь ОСОБА_1 завданої моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо зменшення ОСОБА_1 розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року як учаснику бойових дій.
Зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням виплаченої суми допомоги.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.І. Свида
.