Справа № 420/8924/20
11 березня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Левчук О.А.
за участю секретаря Шевченко А.О.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Одесі справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНССІГНАЛ” до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за даним позовом.
Від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з посилання на рішення Верховного Суду від 26.11.2020 року по справі № 500/2486/19, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Представником позивача до суду надано письмові заперечення щодо клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в яких представник позивача вказує, що станом на час звернення до суду була актуальна позиція Верховного Суду, що викладена в постанові від 03.04.2020 року у справі № 2540/2576/18, згідно якої положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1095 днів.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.2 ст. 56 ПК України надано платнику податків право оскаржити рішення контролюючого органу до контролюючого органу вищого рівня.
Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
В свою чергу, пунктом 56.19 ст. 56 ПК України передбачено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Таким чином, пунктом 56.18 ст. 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.
Разом з тим, тривалий час у судовій практиці було сформульовано висновок, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено (позиції Верховного Суду по справах № 640/46/19, № 813/4921/17, № 2540/2576/18).
В той же час, в постанові від 26 листопада 2020 року по справі № 500/2486/19 Верховний Суд відступив від вказаного правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18, та сформулював нову правову позицію та зазначив, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Таким чином, з дня прийняття Верховним Судом рішення від 26 листопада 2020 року по справі № 500/2486/19 змінився підхід до визначення строків звернення платника податків до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень, та визначено, що у разі використання досудових заходів врегулювання спору, такий строк становить один місяць.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0010910506 від 13.04.2020 року.
При цьому, податкове повідомлення-рішення № 0010910506 від 13.04.2020 року було оскаржене ТОВ “ТРАНССІГНАЛ” до Державної податкової служби України, проте рішенням від 02.07.2020 року було залишено без змін.
Таким чином, правовідносини щодо оскарження ТОВ “ТРАНССІГНАЛ” податкового повідомлення-рішення № 0010910506 від 13.04.2020 року набули спірного до прийняття Верховним Судом рішення від 26 листопада 2020 року по справі № 500/2486/19.
Разом з тим, з позовною заявою ТОВ “ТРАНССІГНАЛ” звернулось до суду 14.09.2020 року.
Крім того, в заяві про зміну предмету позову, яку було подано 04.12.2020 року, позивач також просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0010920506 від 13.04.2020 року.
В той же час, суд враховує, що з позовною заявою позивач звернувся до суду до зміни правової позиції щодо строків звернення до суду та винесення Верховним Судом рішення від 26 листопада 2020 року по справі № 500/2486/19, а з заявою про зміну предмета позову в місячний строк після прийняття вказаного рішення.
В той же час, Верховний Суд в постанові від 26 листопада 2020 року по справі № 500/2486/19 дійшов висновку, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.
Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що позивачем пропущено встановлений законом строк для звернення до адміністративного суду з даними позовними вимогами з поважних причин.
Відповідно до правових висновків Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, де вказано, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі "Golder v.the United Kingdom" від 21.02.75 p.), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати закону мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення "Guerin v. France" від 29.07.98 p.) Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час, такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення "Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28.10.98 року).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 240, 243, 248 КАС України, -
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включені до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Повний текст ухвали складено та підписано 16 березня 2021 року.
Суддя О.А. Левчук