Справа № 420/1611/21
16 березня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кравченка М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, скасування перерахунків, скасування протоколів, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01.03.2014 р., утримання з пенсії ОСОБА_1 коштів з 01.11.2020 р.; скасувати перерахунок пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 23.10.2020 13:55, від 23.10.2020 14:01, від 23.10.2020 14:30, від 27.10.2020 12:55; скасувати протоколи за період 01.10.2013 р. - 30.11.2020 р. індивідуальні перерахунки якими нарахована переплата в сумі 217980,33 грн.; скасувати рішення комісії (протокол № 435 від 27.10.2020 р.) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про утримання коштів; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії по інвалідності на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», шифр 622, з 01.03.2014 р., з врахуванням Постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 01.11.2016 по справі № 504/1935/16-а і Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 р. по справі № 420/9996/20, а також провести доплату різниці в пенсії між нарахованими та фактично виплаченими розмірами.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. З 08.05.2003 р. ОСОБА_1 є пенсіонером і отримує пенсію. Через зміну виду пенсії, позивач перебував на обліку у Суворовському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Одесі в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (шифр 622) згідно розпорядження 201 від 20.12.2013 р. Зараз через реорганізацію пенсійних органів Суворовське ОУПФУ в м. Одесі реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. В листопаді 2020 р. ОСОБА_1 отримав від ПФУ лист № 1500-0412-8/83091 від 28.10.2020 р., яким повідомлено про здійснення перерахунку пенсії, в результаті якого виникла переплата за період з 01.03.2014 р. по 31.10.2020 р. в сумі 217980 грн. Також у листі зазначено, що рішенням комісії (протокол № 435 від 27.10.2020 р.) сума переплати буде утримуватись щомісячно в розмірі 20 % до повного погашення починаючи з 01.11.2020 р. 06.12.2020 р. Позивач отримав пенсію в розмірі 12430,72 грн., заміть 17120,00 які він отримував раніше, тобто на 4689,28 грн. менше ніж до перерахунку. У зв'язку із зазначеним, ОСОБА_1 звернувся ГУ ПФУ в Одеській області із заявою в якій просив: видати (надіслати поштою) засвідчені копії: рішення комісії (протокол № 435 від 27.10.2020 р.); розрахунків та інших документів на підставі яких було прийнято рішення комісія про здійснення переплати за період з 01.03.2014 р. по 31.10.2020 р. в сумі 217980 грн. 33 коп. і утримання щомісячно 20 % до повного погашення починаючи з 01.11.2020 р.; надати детальний розрахунок суми визначеної переплати з копіями документів на підставі яких вій здійснений; роз'яснити яким чином розраховується сума утримання, а саме 20 % від чого; надати довідку про суми утримання; скасувати рішенням комісії (протокол № 435 від 27.10.2020 р.) про наявність переплати за період з 01.03.2014 р. по 31.10.2020 р. в сумі 217980 грн. 33 коп. і утримання щомісячно в розмірі 20 % до повного погашення починаючи з 01.11.2020 р.; повернути незаконно утримані кошти на банківський рахунок, на який здійснюється виплати пенсії. 16.01.2021 р. позивач отримав лист № 12073-11336/Д-02/8-1500/20 від 18.12.2020 р. Зазначеним листом відповідач визнає, що позивач отримував пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Також, зазначається, що пенсія перерахована за нормами ч.2 ст.33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто фактично змінено вид пенсії. Позивач вважає дії відповідача щодо перерахунку пенсії, утримання коштів з 01.11.2020 р. протиправними.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, скасування перерахунків, скасування протоколів, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До дня звернення отримував пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області по лінії Міністерства оборони. В жовтні 2020 було встановлено, що пенсія по інвалідності згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Позивачу була призначена неправомірно, тому було проведено перерахунок пенсії по інвалідності починаючи з 14.11.2013 року згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно розмір пенсії зменшився і виникла переплата з сумі 217980 грн. 33 коп. Головним управлінням винесено рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій № 435 від 27.10.2020, про що невідкладно повідомлено Позивача. З метою досудового врегулювання спору, Головним управлінням на адресу Позивача 12073-11336/Д-02/8-1500/20 від 18.12.2020, яким було запропоновано самостійно в добровільному порядку сплатити виниклу заборгованість, шляхом відрахування з пенсії не більше як 20 %.
Згідно з ч.2 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 14.11.2013 року на підставі звернення та поданих документів ОСОБА_1 була призначена пенсія по інвалідності згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В березні 2014 року в порядку контролю Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провело перевірку пенсійної справи ОСОБА_1 та встановило, що для розрахунку пенсії з урахуванням заробітної плати відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави відсутні, в зв'язку з чим було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії та з 01.03.2014 року виплата пенсії була припинена.
Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 14.09.2015 року у справі № 504/1410/15-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання призначити, нарахувати та виплатити пенсію було задоволено, визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі Одеської області щодо відмови у призначенні (перерахунку) пенсії ОСОБА_1 , скасовано рішення Управління пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області № 8 від 21.03.2014 р. про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії ОСОБА_1 , зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з 14.11.2013 р. по 12.10.2015 р., зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з 14.11.2013 р.
На виконання постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 14.09.2015 року у справі № 504/1410/15-а, що набрала законної сили, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в січні 2016 року повторно призначило ОСОБА_1 пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 14.11.2013 року.
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Комінтернівського районного суду Одеської області із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області, яким просив суд: визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі Одеської області при розрахунку пенсії позивача, зокрема, щодо застосування показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2007 рік; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області призначити пенсію за віком і здійснити розрахунок пенсії з 14.11.2013 року із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2013 рік, тобто за рік.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 вказував, що отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», 14.11.2013 року звернувся до Управління Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; вважає, що відповідачем безпідставно не було застосовано показник середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, за 2013 рік, тобто року, звернення з заявою про призначення пенсії за віком.
Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 01.11.2016 року у справі № 504/1935/16-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області було задоволено, визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області при розрахунку пенсії ОСОБА_1 , зокрема, щодо переведення з одного виду пенсії на інший і застосування показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2007 рік, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області призначити ОСОБА_1 з 14.11.2013 року пенсію за інвалідністю і здійснити розрахунок пенсії з 14.11.2013 року із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2012 рік, тобто рік, що передує року звернення із заявою про призначення пенсії за віком.
На виконання постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 01.11.2016 року у справі № 504/1935/16-а, що набрала законної сили, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в березні 2017 року провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 14.11.2013 року із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2012 рік, виплата пенсії проводилася по 31.10.2020 року.
В жовтні 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провело перевірку пенсійної справи ОСОБА_1 та встановило, що: з 14.11.2013 року позивач отримував пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», призначену на підставі наданих документів при страховому стажі 36 років 2 місяців (стаж враховано по 28.02.2017), заробітній платі 23027,66 грн., визначеній за періоди з 01.07.2000 року по 31.05.2003 року, з 01.04.2004 року по 28.02.2006 року, з 01.04.2006 року по 28.02.2017 року згідно даних персоніфікованого обліку, її розмір становив 17120,00 грн.; за заявою від 14.11.2013 року невірно були визначені норми призначення пенсії та заробітну плату безпідставно розраховано за нормами ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» замість ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсійну справу приведено до вимог законодавства; пенсію перераховано з 14.11.2013 року за нормами ч.2 ст.33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при страховому стажі 42 роки 11 місяців (враховано по 29.02.2020 року, в т. ч. додатковий стаж 3 роки 9 місяців), середньомісячній заробітній платі 24037,01 грн., визначеній за період з 01.07.2000 року по 28.02.2017 року згідно даних персоніфікованого обліку.
Після проведеного перерахунку пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області встановило, що в ОСОБА_1 наявна переплата по пенсії за період з 01.03.2014 року по 31.10.2020 року у сумі 217980,33 грн.
Згідно рішення (протокол № 435 від 27.10.2020 року) Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.11.2020 року здійснює утримання коштів щомісячно в розмірі 20 % до повного погашення суми переплати пенсії.
Розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 01.12.2020 року становить 12430,72 грн., де розмір пенсії по інвалідності 9352,03 грн., цільова допомога інвалідам війни 2 групи 50,00 грн., підвищення інвалідам війни 2 групи 707,60 грн., збільшення п.1 ст.21 ЗВС Пост. № 1381 2321,09 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року у справі № 420/9996/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії було задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.05.2017 року розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати з 01.05.2017 року виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, а також провести доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 01.05.2017 року по день проведення доплати.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року у справі № 420/9996/20 набрало законної сили на підставі постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 року.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності. Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Особам із числа військовослужбовців строкової служби, які до призову на строкову військову службу та після звільнення з військової служби не працювали і не перебували на військовій службі за контрактом, та членам їх сімей пенсії встановлюються у мінімальних розмірах, передбачених відповідно статтями 22 і 37 цього Закону. Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями ст.44 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби, які пропрацювали після призначення пенсії по інвалідності не менш як 2 роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за їх заявою новий розмір пенсії з урахуванням заробітку, що визначається в порядку, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На таких же умовах провадиться перерахунок пенсії, призначеної у мінімальному розмірі у зв'язку з відсутністю заробітку. В разі дальшого зростання заробітку пенсіонера провадиться новий перерахунок пенсії за його заявою. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки роботи після попереднього перерахунку. Розміри пенсій особам з числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, які одержують пенсію в органах Пенсійного фонду України, підлягають перерахунку у випадку, передбаченому частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до положень ст.7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно з положеннями ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Згідно з ч.1 ст.32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп: до досягнення особою 23 років включно - 1 рік; від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 2 роки; від 27 років до досягнення особою 28 років включно - 3 роки; від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки; від 32 років до досягнення особою 33 років включно - 5 років; від 34 років до досягнення особою 35 років включно - 6 років; від 36 років до досягнення особою 37 років включно - 7 років; від 38 років до досягнення особою 39 років включно - 8 років; від 40 років до досягнення особою 42 років включно - 9 років; від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років; від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років; від 49 років до досягнення особою 51 року включно - 12 років; від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років; від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років. Особи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 цього Закону.
Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності такого страхового стажу: у жінок - 20 років, а у чоловіків - 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно; у жінок - 21 рік, а у чоловіків - 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно; у жінок - 22 роки, а у чоловіків - 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років включно; у жінок - 23 роки, а у чоловіків - 28 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 53 років включно; у жінок - 24 роки, а у чоловіків - 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років включно; у жінок - 25 років, а у чоловіків - 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно. Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.
Згідно з ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць; К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Відповідно до положень ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Позивач в обґрунтування позову зазначає, що за його вибором призначено пенсію по інвалідності на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яку він отримував до листопада 2020 року, а зміна виду пенсії з ініціативи пенсійного органу є протиправною та такою, що порушує принципи законодавства про соціальний захист.
Разом з цим, Комінтернівський районний суд Одеської області в своїй постанові від 14.09.2015 року у справі № 504/1410/15-а зазначив, що 14.11.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Управління пенсійного фонду України про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за інвалідністю відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія була призначена з 14.11.2013 року.
Також, Комінтернівський районний суд Одеської області в своїй постанові від 01.11.2016 року у справі № 504/1935/16-а зазначив, що 14.11.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зі змісту наданих матеріалів справи вбачається, що на підставі постанов Комінтернівського районного суду Одеської області від 14.09.2015 року у справі № 504/1410/15-а та від 01.11.2016 року у справі № 504/1935/16-а пенсійний орган повинен був призначити позивачу пенсію по інвалідності з 14.11.2013 року і здійснити розрахунок пенсії з 14.11.2013 року із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2012 рік на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В зв'язку з цим, виявивши вказані обставини в жовтні 2020 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провело перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 14.11.2013 року на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в результаті якого виникла переплата у сумі 217980,33 грн., що мало наслідком прийняття рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 27.10.2020 року № 435.
Посилання позивача, що відповідач безпідставно змінив вид пенсії і підставу її нарахування згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є необґрунтованими та безпідставними.
Комінтернівський районний суд Одеської області в своїй постанові від 01.11.2016 року у справі № 504/1935/16-а зазначив, що ОСОБА_1 не звертався до відповідача з заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, а просив призначити йому іншу пенсію за іншим Законом.
Крім того, Комінтернівський районний суд Одеської області в своїй постанові від 01.11.2016 року у справі № 504/1935/16-а встановив, що після звільнення з військової служби позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, у суду відсутні підстави визнавати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01.03.2014 року.
Тому, позов у вказаній частині позовних вимог не належить до задоволення.
Разом з цим, під час розгляду справи відповідач не надав до суду доказів, що вказана сума пенсії, яка була виплачена позивачу надміру, була здійснена внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, що могло б бути підставою для її повернення добровільно або стягнення.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Таким чином, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо утримання з пенсії ОСОБА_1 коштів з 01.11.2020 року є протиправними, а саме рішення комісії (протокол № 435 від 27.10.2020 р.) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про утримання коштів належить до скасування.
Згідно з п.4 Розділу 15 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Крім того, позовна заява не містить належного обґрунтування, яким чином оскаржувані перерахунки пенсії від 23.10.2020 13:55, від 23.10.2020 14:01, від 23.10.2020 14:30, від 27.10.2020 12:55, а також протоколи за період 01.10.2013 р. - 30.11.2020 р. індивідуальні перерахунки якими нарахована переплата в сумі 217980,33 грн. порушують права, свободи або законні інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Також, позовна заява не містить належного обґрунтування, що задоволення вказаних позовних вимог про скасування перерахунків пенсії від 23.10.2020 13:55, від 23.10.2020 14:01, від 23.10.2020 14:30, від 27.10.2020 12:55, а також протоколів за період 01.10.2013 р. - 30.11.2020 р. індивідуальні перерахунки якими нарахована переплата в сумі 217980,33 грн. призведе до поновлення порушених прав, свобод, інтересів позивача.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав у сфері публічно-правових відносин. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити чи є відповідне право або інтерес порушеним, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Тобто, позов у вказаній частині позовних вимог не належить до задоволення через невірно обраний спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави зобов'язувати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії по інвалідності на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», шифр 622, з 01.03.2014 року з врахуванням Постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 01.11.2016 по справі № 504/1935/16-а і Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 р. по справі № 420/9996/20, а також провести доплату різниці в пенсії між нарахованими та фактично виплаченими розмірами, оскільки рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, що забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Суд зазначає, що у разі незгоди з проведеним перерахунком та виплатою пенсії на виконання вказаних судових рішень позивач має право звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, в порядку ст.383 КАС України.
Тому, позов у вказаній частині позовних вимог не належить до задоволення.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно з вимогами ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 263 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, ідентифікаційний код 20987385) про визнання дій протиправними, скасування перерахунків, скасування протоколів, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо утримання з пенсії ОСОБА_1 коштів з 01.11.2020 року.
3. Скасувати рішення комісії (протокол № 435 від 27.10.2020 року) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про утримання коштів з пенсії ОСОБА_1 .
4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя М.М. Кравченко