Справа № 420/12304/20
16 березня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Южненського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною відмови, та зобов'язання вчинити певні дії, -
13.11.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Южненського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі територіального підрозділу - Южненського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (відповідь №К-7/6/5122-20/5122/297-20 від 08.10.2020) в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі територіального підрозділу - Южненського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_2 відмовлено, у видачі паспорта громадянина України відповіддю від 11.01.2021 року № К-10/6/5122-20/5122/3-21, незважаючи на те, що з моменту настання 16-річчя дитина має законне право на отримання паспорта громадянина, України у вигляді паспортної книжечки. Як стверджує позивач, разок та форма паспорта книжечки затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 1994 року № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта, громадянина України», яка є чинною. Безпідставним позивач вважає посилання органу ДМС України щодо для отримання паспорта зразка 1994 року необхідне надання рішення суду та іншого переліку документів, оскільки Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII передбачає оформлення та видачу паспорта без будь-яких судових тяганин.
17.11.2020 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час на усунення недоліків.
07.12.2020 року ухвалою суду позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.
20.01.2021 року позивачем на виконання ухвали суду надано уточнену позовну заяву, в якій позивач просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі територіального підрозділу - Южненського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (відповідь №К-10/6/5122-20/5122/3-21 від 11.01.2021) в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі територіального підрозділу - Южненського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
22.01.2021 року ухвалою судді відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
15.02.2021 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ГУ ДМС України в Одеській області вважає, що протиправність дій відповідачів у даному випадку відсутня, оскільки, на підставі письмової заяви позивача, за відсутності будь-яких даних особи та за відсутності необхідних документів відповідач позбавлений можливості видати паспорт громадянина України будь-якого зразка. Відповідно, оцінюючи вимоги позивачів про покладення на відповідача обов'язку щодо видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503- XII слід вказати, що оскільки позивачами не подано всіх необхідних документів, відповідно такий обов'язок у даному випадку відсутній. Враховуючи те, що позивачі не звернулись із відповідною заявою для отримання адміністративної послуги - оформлення та видача паспорта громадянина України та за відсутності необхідних документів (рішення суду), то бездіяльність Южненського РВ щодо не оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки ОСОБА_2 , відсутня та відсутні підстави для зобов'язання відповідача видати такий паспорт, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12).
03.10.2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулись до Южненського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою в інтересах доньки - ОСОБА_2 про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року у формі паспортної книжечки до якої додано свідоцтво про народження ОСОБА_2 ; дві фотокартки 3,5x4,5 см ОСОБА_2 ; заява ОСОБА_2 про видачу паспорта відповідно до наказу МВС України № 320 Від 13.04.2012 року та наказу МВС України №456 від 06.06.2019 року; лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-347 від 24.06.2020 року (а.с.7-8).
08.10.2020 року Южненським міським відділом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області надано відповідь № К-7/6/5122-20/5122/297-20 на вказане звернення, якою відповідач відмовив у задоволенні заяви. У відповіді на заяву позивача Южненським міським відділом ГУ ДМС України в Одеській області, крім іншого, зазначено, що видача документу, що посвідчує особу (незалежно від його вигляду-книжка чи картка, що містить безконтактний електронний носій) не можлива без обробки персональних даних. Заява про видачу паспорта підтверджує волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних», оформлені засобами Єдиного державного демографічного реєстру документи, забезпечують більш надійний ступінь захисту від втручання, пошкодження чи втрати інформації у порівнянні з документами на паперових носіях. Паспорт громадянина України є необхідним документом для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою та ін. Враховуючи викладене в Южненського міського відділу ГУ ДМС України в Одеській області відсутні законні підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №25-03-XII (а.с.9).
26.10.2020 року Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області на заяву від 03.10.2020 року надано відповідь, в якій зазначено, що Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України червня 2019 року № 456, передбачено оформлення паспорта зразка 19 року особі, яка досягла 16-річного віку та щодо якої прийнято рішення суду що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Відповідно до Положення про паспорт громадянина України затвердженого, постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Враховуючи те, що 16-річного віку ОСОБА_2 досягнете 24.12.2020 року та при зверненні до ГУДМС України в Одеській області не надано відповідного рішення суду, тому підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, відсутні (а.с.10).
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно з ч. 2 ст, 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Статтею 5 Закону України «Про громадянство України» (далі - Закон № 2235-III) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року № 5492-VI документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України. Згідно з ч. 3 статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Частинами 1-2, 4-5 ст. 14 Закону № 5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Згідно з частинами 1-5 ст. 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб'єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону.
Отже, Закон № 5492-VI встановлює віковий ценз для отримання паспорта громадянина України - 14 років.
Разом з тим, Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон (далі - Положення № 2503-ХІІ).
Відповідно до п. 1 Положення № 2503-ХІІ, паспорт громадянина України є документом, посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Відповідно до пунктів 3, 5, 6, 8 Положення №2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис «Україна», нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис «Паспорт». На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис «Паспорт громадянина України». На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Відповідно до п. 13 Положенням № 2503-ХІІ для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Згідно з п. 2 Положення № 2503-ХІІ паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства після досягнення 16-річного віку.
Процедуру оформлення та видачі паспорта у формі книжечки щодо особи, відносно якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, визначено наказом Міністра внутрішніх справ "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" 06.06.2019 року № 456 (далі - Порядок №456).
Пунктом 3 Порядку №456 встановлено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України: особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.
Суд звертає увагу на те, що отримання паспорта громадянина України є обов'язком особи, однак вибір форми такого документа (картка або книжечка) є правом, яке, втім, може бути обмежене відповідними положеннями закону.
Відтак, право отримати паспорт у формі книжечки наявне у особи, яка досягла саме 16-річного віку та звернулась до уповноваженого органу з заявою, форма якої встановлена додатком 1 до Тимчасового порядку.
У той же час, Положення положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон №2503-ХІІ від 26.06.1992 року не регулює питання видачі паспорта у формі книжечки особам, які не досягли 16-річного віку.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12). Отже, 16 років ОСОБА_2 , виповнилось 24.12.2020 року. Проте, із заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року у формі паспортної книжечки позивач звернулась 03.10.2020 року, тобто до досягнення нею 16-річного віку.
Таким чином, як на час звернення позивача до відповідача, ОСОБА_2 не досягла 16-річного віку, а тому не мала права на отримання паспорта громадянина України у вигляді книжечки. При цьому, доказів відмови у видачі позивачу паспорта громадянина України у вигляді книжечки по досягненню 16-річного віку позивачем до суду не надано, з урахуванням чого позовні вимоги про визнання протиправною відмови у видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки та зобов'язання оформити та видати позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки є передчасними.
Також слід звернути увагу на те, що як зазначив Верховний Суд у постанові від 24.09.2020 по справі 340/2618/19, справи про видачу паспорта громадянина України особами, які не досягли 16 - річного віку, не мають ознак типової справи.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача та відсутності обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог за даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 242 КАС країни рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням того, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору відсутні.
Керуючись ст. ст. 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Южненського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною відмови, та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя Л.М. Токмілова
.