справа№380/11791/20
про залишення позовної заяви без розгляду
17 березня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу №380/11791/20 за позовом ОСОБА_1 до Франківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 ( Львівська обл., Жовківський р-н с. Туринка ) звернувся в суд з позовом до Франківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (79000, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 85) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо недоплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за період з 2016 по 2020 роки відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за період з 2016 по 2020 роки в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 15 грудня 2020 року відкрито спрощене провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами у справі.
Ухвалою суду від 21 грудня 2020 року зупинено провадження у справі.
Ухвалою суду від 29 січня 2021 року поновлено провадження у справі,
Ухвалою суду від 29 січня 2021 року залишено без руху позовну заяву та надано час для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом, яку скеровано позивачу електронною поштою зазначеною у позовній заяві.
Позивач не подав до суду заяви про поновлення строку звернення до суду.
Згідно ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У справах “Стаббігс та інші проти Великобританії” та “Девеер проти Бельгії” Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і дію принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).
Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
Застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб'єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.
Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб'єкт владних повноважень або суд, у випадку, визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб'єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.
Суд також виходить з того, що у триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації прав громадян на соціальних захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).
Важливо, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017), від 18 листопада 2020 у справі № 380/5202/20.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом у грудні 2020 року та оспорює бездіяльність відповідача щодо невиплати йому грошової допомоги до 5 травня з 2016 по 2020 рік у розмірі, передбаченому ст.12 Закону України “Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту”.
Судом встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду за період 2016 по 2019 рік.
Спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач міг дізнатись у квітні-травні 2016, 2017, 2018, 2019 років при отриманні щорічної допомоги до 5 травня.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Положеннями частини третьої статті 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, позов в частині визнання протиправними дії відповідача щодо недоплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за період з 2016 по 2019 роки відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за період з 2016 по 2019 роки в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум, слід залишити без розгляду.
Судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 123, 240,241,248, КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій Франківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо недоплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за період з 2016 по 2019 роки відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов'язання Франківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради здійснити перерахунок та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за період з 2016 по 2019 роки в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Кухар Н.А.