справа №380/12069/20
10 березня 2021 року
зал судових засідань № 12
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Красневич Ю.Б.,
за участю:
представника позивача Гриньо М.І.,
представників відповідача Іваховича Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулося до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) (далі - відповідач, ГУ ПФ України у Львівській області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 26.08.2020 та від 22.10.2020 про відмову у зарахуванні позивачу до страхового стажу періоду здійснення догляду за дочкою ОСОБА_2 , яка з дитинства є інвалідом внаслідок тяжкого психічного розгляду, а саме з 01.06.2018 по 31.05.2020 та призначенні і виплаті пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.06.2020;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу період догляду за дочкою ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка з дитинства є інвалідом внаслідок тяжкого психічного розгляду, а саме з 01.06.2018 по 31.05.2020 та призначити і виплатити позивачу пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з часу набуття законного права на пенсію за віком з 01.06.2020.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що він звернувся до Городоцького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) ГУ ПФ України у Львівській області із заявою про зарахування до його страхового стажу періоду здійснення догляду за дочкою ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), яка з дитинства є інвалідом внаслідок тяжкого психічного розладу, а саме періоду здійснення догляду за дочкою з 01.06.2018 по 31.05.2020 і призначення та виплату пенсії з часу набуття законного права на пенсію за віком, а саме з 01.06.2020. Проте, відповідач, за результатами розгляду заяви та поданих позивачем документів, прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю у позивача необхідного стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком. При цьому повідомив позивача про те, що права на пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у даний час він не має, так як за період догляду за дочкою ОСОБА_2 з 01.06.2018 по 31.05.2020 відсутні відомості в системі персоніфікованого обліку та у вказаний період ОСОБА_2 була повнолітньою. Вважаючи у зв'язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 21.12.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідач 11.01.2021 подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Вказує, що Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 02.08.1993 передбачено, зокрема, зарахування до страхового стажу часу догляду за особою з інвалідністю І групи, за дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду. Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 334465, дочку позивача ОСОБА_2 визнано особою з інвалідністю 1 групи в травні 2020 року. Зарахування до страховою стажу періоду догляду за особою з інвалідністю II групи чинним законодавством не передбачено. Отже, зарахування періоду з 01.06.2018 по 31.05.2020 до страхового стажу позивача не вбачається можливим. А тому, оскільки позивачем у період з 01.06.2018 по 31.05.2020 здійснювався догляд за особою, якій встановлено II групу інвалідності, та така особа у вищезгаданий період досягла повноліття (20 років), відповідач вважає, що відсутні підстави для зарахування спірного періоду до трудового стажу ОСОБА_1 . Просив в задоволені позову відмовити повністю.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянином України, проживає у м.Комарно, Львівської області, що підтверджується копією паспорта. (а.с.6)
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04.06.2020 виданого повторно Городоцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8)
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12ААА №804740 від 22.05.2018 ОСОБА_2 встановлено другу групу інвалідності з дитинства. (а.с.9)
З 01.06.2018 по 31.05.2020 ОСОБА_1 перебував на обліку в Управлінні соціального захисту населення Городоцької районної державної адміністрації та отримував державну соціальну допомогу по догляду за дочкою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була визнана інвалідом ІІ групи з дитинства внаслідок тяжкого психічного розладу.
21.05.2020 ОСОБА_2 безтерміново встановлена перша група «А» інвалідності з дитинства, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №334465. (а.с.10)
Висновком ЛКК від 29.05.2020 №152 ОСОБА_2 встановлено діагноз: F 20.0 параноїдна шизофренія безперервно прогресуючий тип перебігу з вираженим дефектом в емоційно-вольовій сфері та встановлено, що у дитини були медичні показання для визнання її інвалідом з дитинства до досягнення 6-ти річного віку.
ОСОБА_1 13.08.2020 звернувся до Городоцького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) ГУ ПФ України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
26.08.2020 управлінням обслуговування громадян Городоцького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) ГУ ПФ України у Львівській області розглянувши подані документи прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №134950008770 від 19.08.2020 у зв'язку з відсутністю у ОСОБА_1 необхідного стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком.
У зв'язку з цим ОСОБА_1 05.10.2020 звернувся до Городоцького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) ГУ ПФ України у Львівській області із заявою про зарахування до його страхового стажу періоду здійснення догляду за дочкою ОСОБА_2 , яка з дитинства є інвалідом внаслідок тяжкого психічного розладу, а саме періоду здійснення догляду за дочкою з 01.06.2018 по 31.05.2020 і призначення та виплату пенсії з часу набуття законного права на пенсію за віком, а саме з 01.06.2020.
Управління обслуговування громадян Городоцького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) ГУ ПФ України у Львівській області листом №7298-7575/Г-02/8-1300/20 від 22.10.2020 за результатами розгляду вказаної заяви повідомило позивача про те, що згідно з поданими документами для призначення пенсії страховий стаж складає 25 років 1 місяць 5 днів, а тому права на пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в даний час ОСОБА_1 немає.
Крім цього повідомлено, що за період догляду за дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (доросла особа, не дитина) з 01.06.2018 по 31.05.2020 відсутні відомості в системі персоніфікованого обліку, а право на даний вид пенсії ОСОБА_1 набуде у віці 63 роки.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідача від 26.08.2020 та від 22.10.2020 про відмову в призначенні пенсії за віком та зарахуванні до страхового стажу періоду здійснення догляду за дочкою ОСОБА_2 , яка з дитинства є інвалідом внаслідок тяжкого психічного розладу, а саме періоду здійснення догляду за дочкою з 01.06.2018 по 31.05.2020, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон України № 1058-IV).
У ст.11 Закону України №1058-IV визначено осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Так, відповідно до п.9 ст.11 Закону України №1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягає один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 вказаного Закону, та за висновком закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 24 цього Закону передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з п.10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок № 637) - час догляду за інвалідом І групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі:
акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду;
документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів І групи і дітей-інвалідів) і вік (для престарілих і дітей-інвалідів).
Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово - експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.
Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи.
Документами, які підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або паспорт чи довідка житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації) та інші.
З аналізу вказаних норм чинного законодавства судом встановлено, що зарахування до страховою стажу періоду догляду за повнолітньою особою з інвалідністю II групи чинним законодавством не передбачено.
Як слідує з матеріалів справи позивачем у період з 01.06.2018 по 31.05.2020 здійснювався догляд за дочкою, якій встановлено II групу інвалідності, та така у вказаний період досягла повноліття (20 років).
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 334465, судом встановлено, що дочку позивача, ОСОБА_2 визнано особою з інвалідністю 1 групи в травні 2020 року.
Статтею 6 Сімейного Кодексу України визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Відповідно до п.2 цієї ж статті малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
А тому, суд приходить до висновку, що оскільки у період з 01.06.2018 по 31.05.2020 ОСОБА_1 здійснювався догляд за особою, якій встановлено II групу інвалідності, та така особа у вищезгаданий період досягла повноліття (20 років), відсутні підстави для зарахування спірного періоду до трудового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком, оскільки це суперечить вищенаведеним нормам Закону України №1058-IV та Порядку №637.
З огляду наведене суд вважає, що оскільки відповідач в даному випадку діяв в межах наданих йому повноважень та з дотриманням Порядку №637 то відсутні підстави для зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу період догляду за дочкою ОСОБА_2 з 01.06.2018 по 31.05.2020 та призначити і виплатити позивачу пенсію відповідно до Закону України №1058-IV, а відтак така позовна вимога є безпідставною, необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , а тому у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складене та підписане 15.03.2021
Суддя Р.І. Кузан