Іменем України
09 березня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/590/21
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шембелян В.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Пономарьової О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії,
04 лютого 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, в якому він просить суд:
- визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області щодо зарахування до стажу для обчислення розміру визначеного рішенням № 121630005298 від 01 грудня 2020 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання ОСОБА_1 у вищому юридичному навчальному закладі у період з 01.09.1989 по 28.06.1994, що складає 2 роки 4 місяці 28 днів, а також часу роботи ОСОБА_1 на слідчо - прокурорських посадах в органах прокуратури України у період з 01.08.1994 по 09.09.2002, що складає 08 років 1 місяць та 9 днів;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області зарахувати до стажу роботи на посаді судді, що дає судді у відставці - ОСОБА_1 право на призначення з 27 листопада 2020 року щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 66 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, половину строку навчання ОСОБА_1 у вищому юридичному навчальному закладі в період з 01.09.1989 по 28.06.1994, що складає 2 роки 4 місяці 28 днів, та час роботи ОСОБА_1 на слідчо-прокурорських посадах в органах прокуратури України у період з 01.08.1994 по 09.09.2002, що відповідно складає 08 років 1 місяць та 9 днів;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області перерахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 66% суддівської винагороди, визначеної у довідці Луганського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за № 203 від 26 листопада 2020 року. Перерахунок здійснити, починаючи з 27 листопада 2020 року з урахуванням фактично виплачених позивачу грошових сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14 січня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в який просив перерахувати призначене йому з 27 листопада 2020 року рішенням від 01 грудня 2020 року щомісячне довічне грошове утримання до суми, яка має становити не 50, а 66 відсотків розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, виходячи з наступного розрахунку: 50 % за 20 років роботи + 8 повних років х 2% = 50+ 16 = 66%.
26 січня 2021 року відповідачем відмовлено у перерахунку (збільшенні до 66%) довічного грошового утримання позивача, призначеного на підставі рішення відповідача № 121630005298 від 01 грудня 2020 року в розмірі 50% суддівської винагороди, зазначеної у довідці № 203 Луганського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року.
Відповідач не врахував, що наявний у позивача стаж судді, який визначив його право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає не 20, а 28 повних років.
Позивач вважає, що відмова Сєвєродонецького УПФУ від 26 січня 2021 року є незаконною, оскільки відповідач заперечує наявність у позивача визначеного згідно з нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-УІІІ (далі Закон № 1402-УІІІ) повного 28-річного стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного грошового утримання як судді у відставці у розмірі 66 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Ухвалою суду від 08.02.2021 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
23.02.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а. с. 24-26), в якому відповідач зазначив, що 14.01.2021 позивачем подано заяву, в який він просив перерахувати призначене йому з 27 листопада 2020 року рішенням від 01 грудня 2020 року щомісячне довічне грошове утримання до суми, яка має становити не 50, а 66 відсотків розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, виходячи з наступного розрахунку: 50 % за 20 років роботи + 8 повних років х 2% = 50+ 16 = 66%.
Частиною третьою статті 142 Закону № 1402-УІІІ визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років, (стаття 142 передбачає збільшення на 2% грошового утримання судді за кожний повний рік роботи саме на посаді судді понад 20 років, а не за кожний повний рік стажу роботи судді, який надає право на відставку) розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошевого утримання судді, тобто стаж роботи, який дає право на відставку і стаж роботи на посаді судді - є різними по своїй правовій суті поняттями і не можуть ототожнюватися. Статтею 135 Закону № 1402-VІІІ зазначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Також відповідач зазначив, що період навчання при обчислені пенсії зараховується до загального стажу роботи, оскільки до спеціального стажу зараховується лише роботи за спеціальністю. Чинним законодавством не передбачено зарахування періоду навчання до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання.
Стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді становить 18 років 02 місяці 17 днів, що означає відсутність понаднормових років понад 20 років роботи на посаді судді, що в силу вимог ч. 3 ст.142 Закону №1402-VIII не надає права на збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання на 16 відсотків грошового утримання судді.
На думку відповідача, ним правильно визначено розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці, який складає 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а тому просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 КАС України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями: паспорта громадянина України (а.с. 51-54), картки платника податків (а.с. 55), довідки №9011 від 18.12.2014 (а.с.25 зв. бік).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 29.10.2020 № 2987/0/15-20 звільнено позивача з посади судді Луганського апеляційного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку. (а.с. 13).
26.11.2020 наказом № 127-к/тр/с від 26.11.2020 позивача було відраховано зі штату Луганського апеляційного суду у зв'язку з виходом у відставку (а.с. 14).
27.11.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на підставі щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с.30), надавши рішення Вищої ради правосуддя від 29.10.2020 № 2987/0/15-20 про звільнення позивача з посади судді Луганського апеляційного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку, наказу Луганського апеляційного суду № 127-к/тр/с від 26.11.2020 про відрахування позивача зі штату у зв'язку з виходом у відставку; довідку Луганського апеляційного суду № 203 від 26.11.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №5/2422/2020 від 26.11.2020, що виданий Луганським апеляційним судом, трудову книжку позивача.
Трудова книжка позивача НОМЕР_2 від 01.09.1988 (а.с.6-12) містить наступні записи щодо спірних періодів його стажу:
Харківський юридичний університет:
- 01.09.1989 - зарахований студентом 1-го курсу денного факультету (наказ №117с від 05.08.1989);
- 30.06.1994 - відрахований у зв'язку із закінченням академії (наказ № 99-с від 28.06.1994);
Донбаська транспортна прокуратура:
- 01.08.1994 - призначений виконуючим обов'язки слідчого Луганської транспортної прокуратури (наказ № 127 від 25.07.1994);
- 02.11.1998 - звільнений за переводом в прокуратуру Луганської області відповідно до ст. 36 п.5 КЗпП України (наказ № 301 від 30.10.1998);
Прокуратура Луганської області:
- 03.11.1998 - прийнято старшим помічником Луганського транспортного прокурора за переводом (наказ № 1181 від 05.11.1998);
- 09.09.2002 - звільнений за переводом до обласного управління юстиції п.5 ст.36 КЗпП України (наказ № 1010 від 09.9.2002);
Луганське обласне управління юстиції:
- 11.09.2002 - призначений по переводу на посаду судді Артемівського районного суду м. Луганська (наказ № 87 від 10.09.2002);
- 30.09.2013 - звільнений із займаної посади судді Артемівського районного суду м. Луганська згідно з Постановою Верховної Ради України від 05.09.2013 № 447-VII «Про обрання суддів» (наказ голови суду №46ос від 27.09.2013);
Апеляційний суд Луганської області:
- 01.10.2013 - зарахований до штату апеляційного суду Луганської області у зв'язку з обранням, як раніше обраного безстроково на посаду судді відповідно до Постанови Верховної Ради України від 05.09.2013 № 447-VII (наказ № 201 від 01.10.2013);
- 16.06.2020 - відрахований зі штату Апеляційного суду Луганської області, у зв'язку з переведенням на роботу на посаді судді Луганського апеляційного суду (наказ № 10-т від 16.06.2020);
Луганський апеляційний суд
- 17.06.2020 - зарахований до штату Луганського апеляційного суду на посаді судді в порядку переведення з Апеляційного суду Луганської області (наказ № 67-к/тр/с від 17.06.2020);
- 26.11.2020 відрахований зі штату суду у зв'язку із виходом у відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 29.10.2020 №2987/0/15-20 (наказ № 127-к/тр/с від 26.11.2020)
Копією диплома НОМЕР_3 від 28.06.1994, доданою позивачем до матеріалів позовної заяви, підтверджено, що позивач отримав вищу юридичну освіту в Українській державній юридичній академії за спеціальністю правознавство (а.с. 39 зв.).
Отже, записи трудової книжки позивача та його диплом підтверджують факт отримання ним вищої юридичної освіти за денною формою навчання в період з 01.09.1989 по - 28.06.1994, а також стаж роботи позивача на прокурорсько-слідчих посадах органів прокуратури з 01.08.1994 - по 09.09.2002, а також стаж роботи на посаді судді - з 11.09.2002 по 26.11.2020.
Розрахунок стажу судді ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 26.11.2020 № 5/2422/2020, виданий Луганським апеляційним судом, містить наступні періоди:
- з 01.09.1989 по 28.06.1994 навчання в Харківській юридичній академії (50% - 02 роки 05 місяців 00 днів);
- з 01.08.1994 по 02.11.1998 виконуючий обов'язки слідчого, слідчий Луганської транспортної прокуратури, старший помічник Луганського транспортного прокурора Донбаської транспортної прокуратури (04 роки 03 місяці 01 день);
- з 03.11.1998 по 09.09.2002 старший помічник Луганського транспортного прокурора, виконуючий обов'язки прокурора, прокурор відділу підтримання державного обвинувачення в судах управління підтримання державного обвинувачення та захисту інтересів громадян і держави в судах прокуратури Луганської області (03 роки 10 місяців 06 днів);
- з 11.09.2002 по 30.09.2013 суддя Артемівського районного суду міста Луганська (11 років 00 місяців 19 днів);
- з 01.10.2013 по 16.06.2020 суддя Апеляційного суду Луганської області (06 років 08 місяців 14 днів);
- з 17.06.2020 по 26.11.2020 суддя Луганського апеляційного суду (00 років 05 місяців 10 днів).
Всього стаж судді ОСОБА_1, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 26.11.2020 відповідно до вказаного розрахунку - 28 років 08 місяців 25 днів (а.с.33).
Як встановлено судом, цей розрахунок було надано відповідачу разом з іншими документами, необхідність подання яких передбачена вимогами Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 № 3-1 (надалі Порядок), складеними за формою, передбаченими Додатками до цього порядку (а.с.25 зв. бік).
В довідці № 203 від 26.11.2020 Луганського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зазначено її розмір - 184976,00 грн, з яких: посадовий оклад - 115610,00 грн, доплата за вислугу років 60% - 69366,00 грн (а.с.34).
Відповідач на підставі заяви позивача від 27.11.2020 та доданих до неї документів призначив позивачу виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 відсотків розміру суддівської винагороди з 27.11.2020, зараховано стаж судді - 18 років 2 місяці 17 днів, що підтверджено розрахунком від 30.11.2020 в системі ППВП ПФУ (а.с. 26).
Відповідно до розрахунку стажу позивача відповідачем в системі ППВП ПФУ від 30.11.2020, дата призначення довічного грошового утримання позивачу - 27.11.2020; спеціальний стаж позивача, що дає право на щомісячне грошове утримання суддям - 18 років 2 місяці 17 днів (з 11.09.2002 по 26.11.2020), навчання в юридичному вузі - 4 роки 9 місяців 12 днів (з 01.09.1989 по 28.06.1994), інші посади на вислугу прокурорам - 8 років 1 місяць 9 днів (з 01.08.1994 по 09.09.2002), загальний трудовий стаж понад 31 повний рік (а.с.27).
14.01.2021 позивач в електронній формі подав відповідачу звернення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання до суми, яка має становити не 50%, а 66% суддівської винагороди, зазначивши, що відповідач здійснив розрахунок щомісячного довічного грошового утримання без урахування половини строку його навчання у вищому юридичному закладі в період з 01.09.1989 по 28.06.1994, що складає відповідно 02 роки 04 місяця 28 днів, а також часу його роботи на посадах слідчого і прокурора у період з 01.08.1994 по 09.09.2002 тривалістю 10 років 06 місяців 07 днів (а.с. 41).
Розглянувши вищевказану заяву, відповідач листом від 26.01.2021 №29-12/О-02/8-1216/21 відмовив позивачу в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016 відповідно до довідки від 26.11.2020 № 203, зазначивши, що половину строку навчання та стаж роботи на посадах слідчого і прокурора зараховано до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, який складає - 18 років 02 місяці 17 днів; щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці розраховано як 50% від суми 184976,00 грн, - 92488,00 грн (а.с. 15).
Отже, рішення про призначення з 27.11.2020 позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди прийняте відповідачем з урахуванням лише стажу роботи позивача на посаді судді - 18 років 02 місяці 17 днів, інший стаж для обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці йому не зараховано.
Рішення про відмову в перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за заявою позивача від 14.01.2021 відповідач не приймав, надав йому відповідь на звернення листом від 26.01.2021 №29-12/О-02/8-1216/21, відмовивши в перерахунку.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд керується такими вимогами чинного законодавства.
Відповідно до вимог частин 1-2 статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України підставою для звільнення судді є подання заяви про відставку.
Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя України відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 131 Конституції України в редакції Закону № 1401-VIII від 02.06.2016.
Відповідно до вимог частини 1 статті 16 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (Закон № 1402) в редакції станом на 01.01.2017 суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Відповідно до статті 137 вказаного Закону № 1402 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя; Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в суді їх та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
В абзаці 4 пункту 34 Розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Згідно з вимогами абзацу другого частини 3 статті 142 Закону №1402 щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Таким чином, положення Закону №1402 не відокремлюють поняття стажу роботи на посаді судді для відставки від поняття стажу роботи на посаді судді для визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, навпаки в цьому законі є єдине поняття «стажу роботи на посаді судді». Порядок же обчислення цього стажу може відрізнятися залежно від того, коли суддю обрано чи призначено на цю посаду.
В рішенні Вищої ради правосуддя від 29.10.2020 № 2987/0/15-20 зазначено, що Указом Президента України від 13 серпня 2002 року № 712/2002 позивача вперше було призначено строком на п'ять років на посаду судді Артемівського районного суду міста Луганська.
Оскільки позивача призначено на посаду судді до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, то відповідно до вимог абзаці 4 пункту 34 Розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 він зберігає визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
В самому рішенні Вищої ради правосуддя від 29.10.2020 № 2987/0/15-20 зазначено, що на час призначення ОСОБА_1 на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» та абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Згідно із частиною четвертою статті 43 Закону України «Про статус суддів» зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус суддів», до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних із керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до абзацу другого статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Отже, і Закон України «Про статус суддів» і Указ Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 мав єдине визначення поняття «стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання».
Таким чином, стаж роботи на посаді судді як для відставки так і для обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання на законодавчому рівні і був і залишається єдиним поняттям, визначеним на законодавчому рівні, тому доводи позивача щодо розділення цих понять не є обгрунтованими.
Крім того, зазначені норми законодавства свідчать про наявність права позивача на зарахування спірних періодів його навчання у вищому юридичному навчальному закладі (половини строку) та стажу роботи на посадах прокурорів та слідчого прокуратури до стажу роботи судді, що дає судді право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання.
Зазначене підтверджено також і рішенням Вищої ради правосуддя від 29.10.2020 № 2987/0/15-20, в якому зазначено, що додані до заяви документи свідчать, що суддя Луганського апеляційного суду ОСОБА_1 має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Отже, в самому рішенні Вищої ради правосуддя від 29.10.2020 № 2987/0/15-20 зазначено, за яким саме законодавством слід обчислювати стаж роботи позивача на посаді судді, який надає йому право як на відставку так і на отримання щомісячного довічного грошового утримання.
Також, як встановлено судом, Луганський апеляційний суд здійснив розрахунок стажу судді ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 26.11.2020 № 5/2422/2020, відповідно до вимог, зазначеного в рішенні Вищої ради правосуддя від 29.10.2020 № 2987/0/15-20, законодавства, зарахувавши до стажу роботи позивача на посаді судді також і половину строку навчання у вищому навчальному юридичному закладі та стаж роботи на посадах прокурорів та слідчих прокуратури. Всього стаж судді ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 26.11.2020 відповідно до вказаного розрахунку - 28 років 08 місяців 25 днів (а.с.33).
Як встановлено судом, зазначені документи подавав позивач разом з заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідачу.
Право на призначення та перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці передбачено нормами Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 № 3-1 (у редакції постанов правління Пенсійного фонду України від 20.03.2017 № 5-1 та від 07.06.2019 № 6-1) (далі - Порядок).
Станом на момент звернення позивача до відповідача з заявою від 14.01.2021 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці була чинною редакція Порядку від 09.08.2019 № 5-1, який передбачав, що:
- заява про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 1) (далі - щомісячне довічне утримання) подається до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь (далі - органи, що призначають щомісячне довічне утримання) через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи (далі - уповноважена особа) (п.1 розділу І Порядку);
- заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання (п.1 розділу ІІ Порядку);
- звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (п.3 розділу ІІ Порядку);
- перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою (п.4 розділу ІІ Порядку);
- до заяви про призначення щомісячного довічного утримання додаються:
копія рішення Вищої ради правосуддя (копія рішення Конституційного Суду України) про звільнення судді з посади;
наказ про звільнення судді з посади;
документи про місце проживання (реєстрації) особи;
документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637;
довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді КСУ) для обчислення щомісячного довічного утримання;
розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 4);
документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
документи, що засвідчують особливий статус особи…(п.1 розділу ІІІ Порядку);
- до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди (п.2 розділу ІІІ Порядку);
- при прийманні документів орган, що призначає щомісячне довічне утримання здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення наданих документів (п.1 розділу ІV Порядку);
- для призначення (перерахунку) щомісячного довічного утримання подаються оригінали документів (п.2 розділу ІV Порядку);
- не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення щомісячного довічного утримання документами або надання додаткових документів орган, що призначає щомісячне довічне утримання, розглядає подані документи та приймає рішення про призначення щомісячного довічного утримання або відмову в його призначенні відповідно до пункту 5 розділу І цього Порядку (п.3 розділу ІV Порядку).
Суд зазначає, що жодна норма вказаного порядку не надає відповідачу право самостійно обчислювати стаж роботи судді для щомісячного грошового утримання судді у відставці, яке має бути призначене на підставі наданих йому документів.
Отже, як встановлено судом, відповідач мав всі необхідні, визначені зазначеним порядком документи, в яких правильно відповідно до вимог чинного законодавства визначено стаж роботи судді позивача, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, однак відповідач самовільно та протиправно не зарахував для обчислення такого стажу половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі у період з 01.09.1989 по 28.06.1994, а також час роботи на посадах прокурорів та слідчого прокуратури у період з 01.08.1994 по 09.09.2002, у зв'язку з чим призначив позивачу щомісячне довічне грошове утримання в меншому за належне розмірі ( 50 % за 20 років + 8 повних років х 2% = 50% + 16% = 66%).
Таким чином, право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання у належному розмірі з урахуванням відповідних періодів до стажу роботи судді було порушене відповідачем під час прийняття рішення про призначення йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - з 27.11.2020.
Згідно з вимогами ч.2 ст.9 КАС України Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За встановлених судом обставин, що право позивача порушено саме рішенням про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача для захисту його порушеного права.
За таких обставин вимоги позивача підлягають задоволенню з обранням судом іншого ефективного способу захисту порушеного права відповідно до вимог п.10 ч.2 ст.245 КАС України, а саме: визнанням протиправним рішення відповідача в частині призначення щомісячного довічного грошового утримання позивачу в розмірі 50 % суддівської винагороди без зарахування до стажу роботи судді позивача половини строку навчання ОСОБА_1 у вищому юридичному навчальному закладі у період з 01.09.1989 по 28.06.1994, що складає 2 роки 4 місяці 28 днів, а також часу його роботи на посадах прокурорів та слідчого прокуратури у період з 01.08.1994 по 09.09.2002, що складає 08 років 1 місяць та 9 днів, а також зобов'язання відповідача зарахувати зазначені періоди до стажу роботи судді позивача, здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу в розмірі 66 % суддівської винагороди з дня її призначення - з 27.11.2020 та виплатити заборгованість.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов такого висновку.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн відповідно до квитанції № 12200 від 04.02.2021 (а.с. 5).
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (вул. Шевченка, б.9, м. Сєвєродонецьк, 93400, код ЄДРПОУ 21792459) про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області в частині призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 50 % суддівської винагороди без зарахування до його стажу роботи судді половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі у період з 01.09.1989 по 28.06.1994, періоду роботи на посадах прокурорів та слідчого прокуратури з 01.08.1994 по 09.09.2002.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зарахувати до стажу роботи судді ОСОБА_1 половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі у період з 01.09.1989 по 28.06.1994, період його роботи на посадах прокурорів та слідчого прокуратури з 01.08.1994 по 09.09.2002, здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу в розмірі 66 % суддівської винагороди з дня її призначення - з 27.11.2020 та виплатити заборгованість.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 гривень (дев'ятсот вісім гривень) 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 15 березня 2021 року.
Суддя В.С. Шембелян