16 березня 2021 року справа №320/2247/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002773304 від 16.10.2019.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відповідач зробив висновок про заниження позивачем за період з липня 2018 року по липень 2019 року податку на додану вартість на загальну суму 334952,84 грн.
Вказані висновки мотивовані тим, що позивач як фізична особа-підприємець у період з 01.07.2017 по 30.06.2018 отримав дохід у розмірі 1034583,00 грн., а тому в силу вимог ст.181 Податкового кодексу України у нього з 01.07.2018 виник обов'язок зареєструватись платником податку на додану вартість та здійснювати сплату такого виду податку.
Позивач не погоджується з такими висновками контролюючого органу та зазначає, що акт перевірки та лист, прийнятий відповідачем за результатами розгляду заперечень ОСОБА_1 , не містять посилання на первинні документи, які були досліджені контролюючим органом в ході перевірки, що свідчить про необґрунтованість висновків контролюючого органу.
Також позивач зауважує,що відповідачем не було враховано, що реалізація фармацевтичних товарів здійснювалася ним за ставкою ПДВ 7%, а не 20%.
Крім того, позивач зазначає, що контролюючим органом не було враховано, що частину фармацевтичних товарів позивач реалізовував на підставі договорів комісії, які передбачали винагороду лише 10% від вартості реалізованої продукції.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 контролюючий орган дійшов висновків про те, що у позивача з 01.07.2018 виник обов'язок зареєструватись платником податку на додану вартість, оскільки у період з 01.07.2017 по 30.06.2018 ним було отримано дохід у розмірі 1034583,00 грн.
Відповідач вважає без підставними посилання позивача на реалізацію ним певних товарів за договором комісії, оскільки, по-перше, відповідні договори не були надані ані під час перевірки, ані під час надання заперечень на акт перевірки, а тому згідно з положеннями статті 44 Податкового кодексу України вважаються відсутніми, а по-друге, договір комісії був укладений позивачем 10.07.2018, а тому не впливає на обсяги реалізації за період з 01.07.2017 по 30.06.2018.
Враховуючи вказане, відповідач вважає, що висновки перевірки про заниження позивачем за період з липня 2018 року по липень 2019 року податку на додану вартість на загальну суму 334952,84 грн. є обґрунтованими.
Крім того, відповідач наголосив на тому, що ним було дотримано вимог чинного законодавства під час складання тексу акту перевірки.
У зв'язку з цим, на думку відповідача, підстави для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення відсутні.
Присутні у судовому засіданні 27.08.2020 представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити.
Присутній у судовому засіданні 27.08.2020 представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Присутні у судовому засіданні 27.08.2020 представники сторін заявили клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи клопотання сторін, усною ухвалою суду від 27.08.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до журналу судового засідання, вирішено закрити підготовче провадження та здійснити подальший розгляд по суті у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Переяслав-Хмельницьким МРВ ШУ МВС України в Київській області 24.04.1997 (т.2. а.с.87-88).
З матеріалів справи вбачається, що 18.02.2009 ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) був зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_5 та виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №326680 (т.1, а.с.10-11).
Судом встановлено, що позивач має право здійснювати роздрібну торгівлю лікарськими засобами, про що свідчить ліценція Державної служби України з лікарських засобів серії АВ №599883 від 27.11.2012 (т.1, а.с.15).
Як вбачається із свідоцтва платника єдиного податку серії Б №732942 від 20.11.2012, ОСОБА_1 з 01.01.2012 перебував на спрощеній системі оподаткування (т.1, а.с.20).
Згідно з витягом з реєстру платників податку на додану вартість №1910324500003 позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість 11.02.2019 (т.1, а.с.22).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31.07.2019 до Реєстру було внесено запис №23580060003002404 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності позивача як фізичної особи-підприємця (т.2, а.с.77-78).
З матеріалів справи вбачається, що у період з 22.08.2019 по 29.08.2019 посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 29.08.2019, на підставі якої було складено акт від 29.08.2019 №23/10-36-33-04/ НОМЕР_2 (т.1, а.с.33-65).
У вказаному акті зазначено, що фізична особа-платник податків ОСОБА_1 у період з 01.07.2018 по 10.02.2019 у контролюючих органах не реєструвався платником податку на додану вартість.
В ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено, що фізична особа - платник податків ОСОБА_1 за період з 01.07.2017 по 30.06.2018 отримав дохід у готівковій та безготівковій формі розрахунків від роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах на загальну суму 1034583,00 грн., без ПДВ (останні 12 місяців), що є об'єктом оподаткування відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України.
Враховуючи наявну податкову інформацію, фізична особа-платник податків ОСОБА_1 повинен був зареєструватись платником податку на додану вартість, починаючи з 01.07.2018 шляхом подання реєстраційної заяви до контролюючого органу за основним місцем обліку.
В акті перевірки зазначено, що позивач не подавав заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість, чим порушено пункт 183.2 статті 183 Податкового кодексу України.
Відповідач повідомив, що оскільки фізичною особою-платником ОСОБА_1 не подано в установлені строки податкові декларації з податку на додану вартість за період з 01.07.2018 по 31.01.2019, то податкові зобов'язання визначено відповідно до підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 розділу ІІ Податкового кодексу України.
В акті перевірки вказано, що в ході перевірки встановлено заниження фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 819425,25 грн. , у т.ч. за період з 01.07.2018 по 31.12.2018 в сумі 677066,89 грн. та за період з 01.01.2019 по 31.01.2019 в сумі 142358,36 грн., чим порушено вимоги пункту 181.1 статті 181, пункту 183.1 статті 183 та пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.
За період з 11.02.2019 по 31.07.2019 фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 197604,00 грн.
Перевіркою достовірності відображених показників у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість (рядки1.1-9) за період з 11.02.2019 по 31.07.2019 встановлено заниження фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 податкових зобов'язань на загальну суму 144499,00 грн. без ПДВ, у зв'язку з не включенням фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 до рядка 1 податкової декларації з податку на додану вартість поданої до контролюючого органу) обсягу доходів від реалізації фармацевтичних товарів на загальну суму 722497,11 грн. (згідно даних аналітичної системи ІС "Податковий блок").
За період з 11.02.2019 по 31.07.2019 фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 4937,00 грн.
Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 11.02.2019 по 31.07.2019 встановлено заниження податку на податку на додану вартість у сумі 127217,00 грн. та завищення від'ємного значення всього в сумі 17280,00 грн., що відображено в п.п.2.6.1 п.2.6 розділу 2 акту перевірки, чим порушено вимоги пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1 статті 198 та пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.
В акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 вимог пункту 181.1 статті 181, пункту 183.1 статті 183, статті 187, пункти 198.1 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в частині заниження податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за 2018-2019 роки, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 946642,25 грн., у тому числі за період з 01.07.2018 по 31.12.2018 в сумі 677066,89 грн., за період з 01.01.2019 по 31.01.2019 в сумі 142358,36, та за період з 11.02.2019 по 31.07.2019 в сумі 127217,00 грн. та завищені від'ємного значення на суму 17282,00 грн.
Не погоджуючись з висновками акта перевірки від 29.08.2019 323/10-36-33-04/ НОМЕР_2 , позивач подав до Головного управління ДПС у Київській області заперечення, у яких просив скасувати висновки акта перевірки (т.1, а.с.66-68).
За результатом розгляду вказаних заперечень Головне управління ДПС у Київській області прийняло рішенням від 10.10.2019 №4556/ФОП/10-36-33-04, яким викладено висновки акта перевірки в такій редакції:
"Позаплановою документальної невиїзною перевіркою встановлені порушення фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 вимог пункту 181.1 статті 181, пункту 183.1 статті 183, статті 187, пункти 198.1 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в частині заниження податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за 2018-2019 роки, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 334952,83 грн., у т.ч. за період з 01.07.2018 по 31.12.2018 в сумі 234552,00 грн. та за період з 01.01.2019 по 31.07.2019 в сумі 100400,00 грн.» (т.1, а.с.70-90).
На підставі вказаного рішення Головним управлінням ДПС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.10.2019 №0002773304, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 418691,06 грн., з яких 334952,84 грн. - податкове зобов'язання та 83738,22 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1, а.с.81-82).
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
Згідно з пунктами 183.1-183.2 статті 183 Податкового кодексу України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.
У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.
У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.3 цієї статті (пункт 183.4 статті 183 Податкового кодексу України).
Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України;е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Таким чином, платником ПДВ вважається особа, яка протягом остатніх 12 календарних місяців отримала на розрахункових рахунок/касу або відвантажила на товару з відстрочкою платежу на суму 1000000,00 грн. і більше.
При цьому аналіз наведених норм ПК України дає підстави для висновку, що кожен суб'єкт господарювання, окрім платників єдиного податку, має прораховувати об'єм здійснених ним оподаткованих операцій на перше число кожного місяця за останні 12 календарних місяців.
Тобто, 12-тимісячний проміжок часу зміщується на місяць вперед відносно первинної дати початку відліку. І якщо сукупна сума від здійснення оподатковуваних операцій за цей проміжок часу перевищує 1000000,00 грн. такий суб'єкт господарювання зобов'язаний зареєструватися платником ПДВ з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 ПК України.
Такий правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 у справі №808/7111/13-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 73843549).
У свою чергу, правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені статтями 291-300 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;
2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;
3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;
4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники: а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків; б) фізичні особи - підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", за умови виконання сукупності таких вимог: здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж; провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси; не використовують працю найманих осіб; членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім'ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України; площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.
Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: 1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора); 2) обмін іноземної валюти; 3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин); 4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння); 5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення; 6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу; 7) діяльність з управління підприємствами; 8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню); 9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату; 10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів; фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту; фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів; страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів; суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків; представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку; фізичні та юридичні особи - нерезиденти; платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Згідно з пунктом 292.1 статті 292 Податкового кодексу України доходом платника єдиного податку є: для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку (пункт 292.3 статті 292 Податкового кодексу України).
У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (пункт 292.4 статті 292 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів, зокрема, податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи.
Верховний Суд у постанові від 1 жовтня 2019 року у справі №2040/6178/18 зазначив, що реєстрація платником податків за спрощеною системою оподаткування в порушення вимог закону не може ставити його в більш вигідне становище в порівнянні з іншими платниками податків.
Виходячи із наведених у цій постанові висновків, сам факт видачі відповідного рішення суб'єкта, який засвідчує можливість перебування на спрощеній системі оподаткування, не є визначальним для цілей відповідних правовідносин.
Необхідною передумовою для того аби вважати, що у особи, яка має свідоцтво платника єдиного податку, відсутній обов'язок сплати в тому числі податку на додану вартість, є наявність законних підстав перебування на спрощеній системі оподаткуванння, обліку та звітності.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 13.11.2020 у справі №120/1282/19-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92842016).
В акті перевірки контролюючий орган зазначив, що дохід ОСОБА_1 за період з 01.07.2017 по 30.06.2018, отриманий у готівковій та безготівковій формі розрахунків від роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, становить 1034583,00 грн. (без ПДВ).
У зв'язку з цим, контролюючий орган дійшов висновку про те, що позивач в силу положень ст.181 Податкового кодексу України повинен був зареєструватись платником податку на додану вартість, починаючи з 01.07.2018, шляхом подання реєстраційної заяв до контролюючого органу.
Водночас, суд звертає увагу на те, що контролюючий орган в акті перевірки зазначив, що у період з 01.01.2016 по 30.06.2018 ФОП ОСОБА_1 мав статус платника єдиного податку ІІ групи.
Обсяг виручки за вказаний період формувався за рахунок реалізації фармацевтичних товарів у ФОП ОСОБА_1 та становить 2619904,00 грн., з яких: за 2016 рік - 938441,00 грн., за 2017 р. - 946880,00 грн. та за січень - червень 2018 року - 734583,00 грн.
В акті перевірки відповідач зазначив про відсутність порушень з боку позивача як платника єдиного податку ІІ групи в частині визначення ставки, порядку сплати та строків сплати єдиного податку.
Крім того, відповідач зазначив, що перевіркою встановлено, що у зазначений період позивач використовував працю 6 найманих працівників.
Отже, в акті перевірки контролюючий орган підтвердив дотримання ФОП ОСОБА_1 як платником єдиного податку ІІ групи вимог чинного законодавства в частині строків та розміру сплати єдиного податку в період з 01.01.2016 по 30.06.2018, який відповідно, охоплює період з 01.07.2017 по 30.06.2018, за який за твердженням відповідача, дохід позивача становив 1034583,00 грн.
Суд звертає увагу на те, що отримана позивачем у період з 01.07.2017 по 30.06.2018 сума доходу у розмірі 1034583,00 грн. є меншою від максимально допустимого розміру доходу, який в силу вимог ПК України може отримати особа саме як платник єдиного податку ІІ групи протягом календарного року (1500000 грн.).
Крім того кількість залучених позивачем найманих працівників у вказаний період (6 осіб) також є меншою від максимально допустимої кількості осіб, які одночасно можуть перебувати у трудових відносинах (10 осіб) з особою, яка має статус платника єдиного податку ІІ групи.
Враховуючи вказане, суд вважає, що оскільки ФОП ОСОБА_1 дотримувався вимог чинного законодавства як платника єдиного податку ІІ групи у тому числі, у період з 01.07.2017 по 30.06.2018, у позивача в силу вимог ст.181 Податкового кодексу України не виникло обов'язку щодо реєстрації платником податку на додану вартість.
При цьому, суд звертає увагу на те, що під час проведення перевірки контролюючим органом не було враховано застереження, передбачене у пункті 181.1 статті 181 ПК України, відповідно до якого зазначена норма не поширюється на платників податку першої-третьої групи.
У зв'язку з цим, суд вважає, що позивач не набув статусу платника податку на додану вартість з 01.07.2018.
З матеріалів справи вбачається, що у період з 01.07.2018 по 30.07.2019 позивач був зареєстрований як фізична особа підприємець.
Так, основним видом господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 за КВЕД 2010 було роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.73).
Судом встановлено, що 04.01.2016 між ТОВ "Центральна районна аптека №15" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди нежилого приміщення, за умовами якого позивачу було передано в користування на правах оренди нежиле приміщення (загальна площа 100 кв.м.), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Термін дії орендної угоди встановлюється з 01.01.2016 по 31.12.2018 (т.1, а.с.27-28).
01.01.2019 між ТОВ "Центральна районна аптека №15" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди нежилого приміщення, за умовами якого позивачу було передано в користування на правах оренди нежиле приміщення (загальна площа 100 кв.м.), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Термін дії орендної угоди встановлюється з 01.01.2019 по 31.12.2021 (т.1, а.с.25-26).
10.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр МЕД" (Комітент) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Комісіонер) було укладено договір комісії на продаж товару №752/К-2018, за умовами якого комісіонер зобов'язався за доручення комітента продати товар та отримати плату (винагороду 10%).
Пунктом 1.2 договору визначено, що правочин (угоди) з продажу товару відбувається від імені комісіонера і за рахунок комітента.
Згідно з пунктом 1.3 договору під товаром у договорі розуміється товар, що міститься у Додатках №1,2,3,4,5,6,7,8 до цього договору, як є невід'ємними частинами, і відповідає умовам Додатку №1,2,3,4,5,6,7,8 за описом, ціною, асортиментом, обсягом.
Відповідно до пункту 4.1 договору розмір винагороди становить 10% від ціни продажу товару.
Пунктом 4.2 договору визначено, що комісіонер має право самостійно утримати суму винагороди з коштів, отриманих комісіонером від третіх осіб за реалізацією товару комітента.
Якщо комісіонер не скористався правом, наданим пунктом 4.2 цього договору, то винагороду сплачує комітент протягом 365 днів після продажу товару або надання звіту комісіонера (т.2, а.с.11-13).
Між сторонами були погоджені Додатки №1,2,3,4,5,6,7,8 до договору, в яких визначені асортимент, кількість та ціну товару за серпень 2018 року по лютий 2019 року (т.2, а.с.14-25).
Судом встановлено, що з метою виконання умов вказаного договору ТОВ "УКР МЕД" було постановлено позивачу товару на загальну суму 3761747,17 грн., про що свідчать видаткові накладні №24 від 01.08.2018 на суму 512420,16 грн., №25 від 01.09.2018 на суму 446080,21 грн., №26 від 01.10.2018 на суму 540459,11 грн., №27 від 01.11.2018 на суму 539989,46 грн., №29 від 01.12.2018 на суму 575367,10 грн., №6 від 04.01.2019 на суму 569433,44 грн. та №7 від 01.02.2019 на суму 577997,69 грн. (т.2, а.с.50-70).
З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 були складені звіти до договору комісії на продаж товару №752/К-2018 від 10.07.2018 за серпень 2018 року - лютий 2019 року, відповідно до яких:
- сума реалізованого товару - 512420,16 грн., сума комісійної винагороди (10%) - 51242,00 грн. (звіт за серпень 2018 року від 31.08.2018 (т.2, а.с.26-27);
- сума реалізованого товару - 446080,21 грн., сума комісійної винагороди (10%) - 44608,00 грн. (звіт за вересень 2018 року від 30.09.2018 (т.2, а.с.28-29);
- сума реалізованого товару - 540459,11 грн., сума комісійної винагороди (10%) - 54045,90 грн. (звіт за жовтень 2018 року від 31.10.2018 (т.2, а.с.30-32);
- сума реалізованого товару - 539989,46 грн., сума комісійної винагороди (10%) - 53998,95 грн. (звіт за листопад 2018 року від 30.11.2018 (т.2, а.с.33-35);
- сума реалізованого товару - 575367,10 грн., сума комісійної винагороди (10%) - 57536,71 грн. (звіт за грудень 2018 року від 31.12.2018 (т.2, а.с.36-40);
- сума реалізованого товару - 569433,44 грн., сума комісійної винагороди (10%) - 56943,34 грн. (звіт за січень 2019 року від 31.01.2019 (т.2, а.с.41-43);
- сума реалізованого товару - 577997,69 грн., сума комісійної винагороди (10%) - 54045,90 грн. (звіт за лютий 2019 року від 28.02.2019 (т.2, а.с.44-47).
Загальна сума отриманої позивачем комісійної винагороди становить 376174,67 грн.
Відповідно до акта повернення товару від 20.02.2019 позивачем було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Укр МЕД" товар у сумі 85917,25 грн. (т.2, а.с.48-49).
Судом встановлено, що позивачем було придбано у ТОВ "Фіто-Лек", ТОВ "БаДМ", ТОВ Фірма "Лакс" та ТОВ "Формпланета" товар (лікарські засоби на загальну суму 835824,89 грн. (у т.ч. ПДВ за ставкою 7% - 55893,66 грн.), про що свідчать видаткові накладі, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи (т.1, а.с.144 - т.2, а.с.10).
Згідно зі звітами аптеки про фінансово-господарську діяльність аптеки ФОП ОСОБА_1 позивачем :
- отримано товар на суму 82856,37 грн. (у т.ч. ПДВ - 7%), та реалізовано товару на суму 82856,37 грн. (звіт за липень 2018 року) (т.1, а.с.112-114);
- отримано товар на суму 640525,20 грн. (у т.ч. товар на суму 128105,04 грн. з ПДВ - 7% та 512420,16 грн. - з ПДВ 20%), та реалізовано товару на суму 640525,21 грн. (звіт за серпень 2018 року) (т.1, а.с.116-118);
- отримано товар на суму 557600,26 грн. (у т.ч. товар на суму 111520,05 грн. з ПДВ - 7% та 446080,21 грн. - з ПДВ 20%), та реалізовано товару на суму 557600,26 грн. (звіт за вересень 2018 року) (т.1, а.с.120-122);
- отримано товар на суму 675573,89 грн. (у т.ч. товар на суму 135114,78 грн. з ПДВ - 7% та 540459,11 грн. - з ПДВ 20%), та реалізовано товару на суму 640525,21 грн. (звіт за жовтень 2018 року) (т.1, а.с.123-126);
- отримано товар на суму 674989,83 грн. (у т.ч. товар на суму 134997,37 грн. з ПДВ - 7% та 539989,46 грн. - з ПДВ 20%), та реалізовано товару на суму 674986,83 грн. (звіт за листопад 2018 року) (т.1, а.с.128-130);
- отримано товар на суму 719261,10 грн. (у т.ч. товар на суму 143894,00 грн. з ПДВ - 7% та 575367,10 грн. - з ПДВ 20%), та реалізовано товару на суму 719208,88 грн. (звіт за грудень 2018 року) (т.1, а.с.132-134);
- отримано товар на суму 712145,54 грн. (у т.ч. товар на суму 142712,10 грн. з ПДВ - 7% та 711791,80 грн. - з ПДВ 20%), та реалізовано товару на суму 674986,83 грн. (звіт за січень 2019 року) (т.1, а.с.136-138);
- отримано товар на суму 722706,24 грн. (у т.ч. товар на суму 144708,55 грн. з ПДВ - 7% та 577997,69 грн. - з ПДВ 20%), та реалізовано товару на суму 722497,11 грн. (звіт за лютий 2019 року) (т.1, а.с.140-1142).
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За приписами частини першої та пункту 2 частини другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, висновками експертів.
Згідно з частинами першою-третьою статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Частиною першою статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Відповідно до частини сьомої статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Під час розгляду справи позивачем було долучено до матеріалів справи висновок судово-економічної експертизи №40405 від 12.05.2020, підготовлений судовим експертом Бойко Юлією Василівною.
Висновок містить відмітку про повідомлення експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та за відмову від надання висновку.
У висновку зазначено, що на судово-економічної експертизи були поставлені такі питання:
1) чи підтверджується документально та відповідно до вимог ст.292 Податкового кодексу України отримання ФОП ОСОБА_1 як платником єдиного податку другої групи дохід за період липень 2018 року - лютий 2019 року у розмірі 1399467,84 грн.;
2) чи підтверджується документально висновки акту «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 за період з 01.01.2016 по 29.08.2019» N23/10-36-33-04/ НОМЕР_2 від 05.09.2019 року з урахуванням листа ГУ ДФС у Київській області «Про розгляд заперечень» вих. №4556/ФОП/10-36-33-04 від про порушення ОСОБА_1 п.181.1 ст.181, п.183.1 ст.183, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в частині заниження податкових зобов'язань, що призвело до заниження податку на додану вартість?
У висновку експерт зазначив, що ним були досліджені видаткові та товарно-транспортні накладні (далі - накладні), відповідно до яких за період липня 2018 року - лютого 2019 року контрагентами позивача поставлено ФОП ОСОБА_1 товар на суму 855903,52 грн., у тому числі ПДВ 7%. Згідно наданих накладних розрібна ціна отриманого товару складає 1023908,25 грн., в тому числі:
- TOB «Фіто-Лек», TOB «Фармпланета» та ТОВ «БаДМ» поставлено, а ФОП ОСОБА_1 прийнято товару на загальну оптову суму без ПДВ 254617,37 грн., крім того ПДВ 7% - 17823,22 грн. (загальна оптова сума з ПДВ 7% - 272440,59 грн.). Загальна роздрібна сума згідно зазначених видаткових накладних склала 325196,75 грн.;
- ТОВ Фірма «Лакс» поставлено, а ФОП ОСОБА_1 прийнято товар на загальну оптову суму без ПДВ 545292,46 грн., крім того ПДВ 7% - 38170,47 грн. (загальна оптова сума з ПДВ 7% - 583462,93 грн.). Загальна роздрібна сума згідно зазначених видаткових накладних склала 698711,05 грн.
Експерт зазначив, що надані для дослідження накладні оформлені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджують факти здійснення відповідних господарських операцій.
Експерт дійшов висновку про документальне підтвердження проведення господарських операцій, відповідно до яких за період з липня 2018 року по лютий 2019 року ТОВ Фірма "Лакс", ТОВ «Фіто-Лек», ТОВ «Фармпланета» та ТОВ «БаДМ» було поставлено ФОП ОСОБА_1 товар на загальну оптову суму без ПДВ 799909,83 грн., крім того ПДВ 7% - 55993,69 грн. (загальна оптова сума з ПДВ 7% - 855903,52 грн.). Загальна ооздрібна сума згідно зазначених видаткових накладних склала і 1023907,80 грн., в тому числі: ТОВ «Фіто-Лек», ТОВ «Фармпланета» та ТОВ «БаДМ» поставлено товару на загальну оптову суму 254617,37 грн. та ПДВ 7% - 17823,22 грн. (загальна оптова сума з ПДВ 7% - 272440,59 грн.). Загальна розрібна сума згідно зазначених видаткових накладних - 325196,75 грн.; ТОВ Фірма «Лакс» поставлено товар на загальну оптову суму 545292,46 грн. та ПДВ 7% - 38170,47 грн. (загальна оптова сума з ПДВ 7% - 583462,93 грн.). Загальна роздрібна сума згідно зазначених видаткових накладних склала 698711,05 грн.
В експертному висновку зазначено, що в ході дослідження договору комісії на продаж товару від 10.07.2018 №752/К-2018, укладеного між ТОВ «Укр Мед» та ФОП ОСОБА_1 , Додатків №1,2,3,4,5,6,7 та 8 до договору та видаткових накладних встановлено, що за період серпень 2018 року - лютий 2019 року ТОВ «Укр Мед» поставив ФОП ОСОБА_1 товарна загальну суму 3761747,17 грн.
Надані на дослідження видаткові накладні містять відомості про господарські операції, та мають наступні реквізити: назву підприємств, установи, від імені якої складений документ, назву документу (форми); зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), дату складання документу, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Експерт зазначив, що надані на дослідження видаткові накладні фіксують та документально підтверджують здійснення господарських операцій, відповідно до яких за період серпень 2018 року - лютий 2019 року ТОВ «Укр Мед» було поставлено ФОП ОСОБА_1 товар на загальну суму 3761747,17 грн.
В експертному висновку вказано, що згідно наданих на дослідження звітів комісіонера, складених ФОП ОСОБА_1 на виконання умов договору комісії від 10.07.2018 №752/К-2018, за період серпень 2018 року - лютий 2019 року загальна сума коштів від реалізації товару, отримана від покупців, склала 3761747,17 грн.
Виходячи із суми реалізації, розмір комісійної винагороди (10%) за цей же період становить 376174,67 грн. Сума, що підлягає перерахуванню ТОВ «Укр Мед» (комітенту) становить 3385 572,48 грн. (З761747,17грн. - 376174,67 грн.).
Надані на дослідження звіти комісіонера фіксують та документально підтверджують здійснення господарських операцій, відповідно до яких на виконання умов договору комісії від 10.07.2018 N9752/K-2018, за період серпень 2018 року - лютий 2019 року загальна сума коштів від реалізації товару, отримана від покупців, становила 3761747,17грн., а сума комісійної винагороди (10%) - 376174,67 грн.
Згідно з відомостями, наведеними у додатках №1, 2, 3, 4, 6, 7, 8 до договору комісії від 10.07.2018 №752/К-2018, видаткових накладних комітента, звітах комісіонера та акті повернення товару від 20.02.2019, за період серпень 2018 року -лютий 2019 року:
- ТОВ «Укр Мед» доручено продати ФОП ОСОБА_1 за плату (винагороду 10%) товару на загальну суму З847664,42 грн.;
- TOB «Укр Мед» поставлено ФОП ОСОБА_1 товару на загальну суму 3761747,17 грн.;
- загальна сума коштів від реалізації товару, отримана від покупців, склала 3761747,17 грн. Виходячи із суми реалізації, розмір комісійної винагороди (10%) ФОП ОСОБА_1 за цей же період становить 376174,67 грн., а сума, що підлягає перерахуванню ТОВ «Укр Мед» - 3385 572,48 грн. (З 761 747,17 грн. - 376 174,67 грн.).
Експерт дійшов висновку про документальне підтвердження проведення господарських операцій, відповідно до яких за період серпень 2018 року - лютий 2019 року ФОП ОСОБА_1 отримано від ТОВ «Укр Мед» та реалізовано покупцям на виконання договору комісії від 10.07.2018 №752/К- 2018 товар на загальну суму 3761747,17 грн., а комісійна винагорода (10%) ФОП ОСОБА_1 становить 376174,67 грн.
В експертному висновку вказано про документальне підтвердження проведення господарських операцій, відповідно до яких за період липня 2018 року - лютого 2019 року ФОП ОСОБА_1 отримано товару всього на загальну суму 4785655,49 грн., у тому числі:
- від постачальників - ТОВ Фірма "Лакс", ТОВ "Фіто-Лек", ТОВ «Фармпланета» та ТОВ«БаДМ» за ставкою ПДВ 7% для реалізації товару покупцям на загальну роздрібну суму 1023908,33 грн.;
- від комітента - ТОВ «Укр Мед» за ставкою ПДВ 20% для реалізації товару за договором комісії від 10.07.2018 №752/К-2018 на загальну суму 3761747,17 грн.
Також в експертному висновку зазначено, що для дослідження були надані звіти аптеки про фінансово-господарську діяльність аптеки ФОП ОСОБА_1 (Форма №72-АП) (далі - Звіти аптеки), відповідно до яких за період липень 2018 року - лютий 2019 року матеріально-відповідальною особою - завідуючим аптекою ОСОБА_1 :
- отримано товару на загальну суму 4785655,44 грн., у тому числі: за ставкою ПДВ 7% - на суму 1 023908,33 грн.; за ставкою ПДВ 20% - на суму 3761747,38 грн.
- реалізовано товару на загальну суму 4 785 040,35 грн., у тому числі: за ставкою ПДВ 7% - на суму 1023293,17 грн.; за ставкою ПДВ 20% - на суму 3761747,38 грн.
Для дослідження також були надані періодичні скорочені звіти фіскальної пам'яті (ФОП ОСОБА_1 , ПН 002452010894) Аптеки-1 ( АДРЕСА_2 ФН НОМЕР_3 ) та Аптеки-15 (вул.Богдана-Хм. 57, Переяслав-Хм. ФН НОМЕР_4 ) за період липень 2018 року - лютий 2019 року, відповідно до яких ФОП ОСОБА_1 за період з липня 2018 року по лютий 2019 року було реалізовано товару на загальну суму 4785 040,35 грн., а саме в Аптеці-1 - на суму 2459 333,21 грн., в Аптеці-15 - на суму 2326 072,87 грн.
Експерт дійшов висновку про документальне підтвердження, що за період липень 2018 року - лютий 2019 року ФОП ОСОБА_1 було реалізовано товар на загальну суму 785040,35 грн., у тому числі: отриманий від постачальників - ТОВ Фірма «Лаке», ТОВ «Фіто-Лек», ТОВ «Фармпланета» та ТОВ «БаДМ», за ставкою ПДВ 7% для реалізації товару покупцям на загальну роздрібну суму 1023293,17 грн.; отриманий від комітента - ТОВ «Укр Мед», за ставкою ПДВ 20% для реалізації товару за договором комісії від 10.07.2018 №752/К-2018 на загальну суму 3761747,38 грн.
Як встановлено дослідженням, виходячи із суми реалізації товару за період липень 2018 року - лютий 2019 року за договором комісії від 10.07.2018 №752/К- 2018, у розмірі 3 761 747,17 грн., сума комісійної винагороди (10%) становить 376174,67 грн.
Отже, документально підтверджується отримання ФОП ОСОБА_1 як платником єдиного податку другої групи доходу за липень 2018 року - лютий 2019 року у розмірі 1399467,84 грн.
Також експертом зазначено, що на дослідження експерту були надані податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за 2017 та 2018 роки, відповідно до яких обсяг доходу за звітний (податковий) платника єдиного податку 2 групи за період дорівнює загальній сум доходу за звітний (податковий) період та складає: за 2017 рік - 946880,00 грн.; за 2018 рік - 734583,00 грн.
Експерт дійшов висновку про те, що обсяг доходу як за 2017 рік, так і за 2018 рік знаходиться у межах максимального допустимого доходу, передбаченого п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України для другої групи платників єдиного податку, а саме обсяг доходу не перевищує 1500000,00 грн.
Крім того, у висновку вказано, що отримана за даними перевірки контролюючого органу ФОП ОСОБА_1 сума доходу за період з 01.07.2017 по 30.06.2018 у розмірі 1034583,00 грн. без ПДВ також знаходиться у межах максимально допустимого обсягу доходу, передбаченого п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України для другої групи платників єдиного податку.
На думку експерта, дохід у готівковій та безготівковій формі розрахунків від роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах на загальну суму 1034583,00 грн. без ПДВ, отриманий фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 за період з 01.07.2017р. по 30.06.2018р. не тягне за собою обов'язку з реєстрації ФОП ОСОБА_1 платником податку на додану вартість починаючи з 01.07.2018 та сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 334952,83 грн.
Крім того, у висновку зазначено, що згідно акта перевірки, з урахуванням листа про розгляд заперечень, дохід ФОП ОСОБА_1 від операцій за період з 01.07.2018 по 28.02.2019 складає - 4785040,35 грн.
Як зазначено вище, експертом встановлено, що наданими для дослідження документами підтверджується, що за період липень 2018 року - лютий 2019 року ФОП ОСОБА_1 було реалізовано товари на загальну суму 785040,35 грн., у тому числі: отримані від постачальників - ТОВ Фірма «Лаке», ТОВ «Фіто-Лек», ТОВ «Фармпланета» та ТОВ«БаДМ», за ставкою ПДВ 7% для реалізації товару покупцям на загальну роздрібну суму - 1023293,17 грн.; отримані від комітента - ТОВ «Укр Мед», за ставкою ПДВ 20% для реалізації товару за договором комісії від 10.07.2018 №752/К-2018 на загальну суму 3 761 747,38 грн.
- документально підтверджується дохід ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку другої групи за липень 2018 року - лютий 2019 року у розмірі 1399 467,84 грн., у тому числі: від продажу товарів, отриманих від постачальників - ТОВ Фірма «Лакс», ТОВ «Фіто-Лек», ТОВ «Фармпланета» та ТОВ«БаДМ», за ставкою ПДВ 7% для реалізації товару покупцям на загальну роздрібну суму 1023 293,17 грн.; від виконання умов договору комісії від 10.07.2018 №752/К-2018 у розмірі суми комісійної винагороди (10% від вартості проданого товару на суму 3761747,17 грн.), яка складає 376174,67 грн.
Зазначений дохід ФОП ОСОБА_1 за період липень 2018 року - лютий 2019 року у розмірі 1399467,84 грн. знаходиться у межах максимально допустимого обсягу доходу, передбаченого положеннями п.291.4. ст.291 Податкового кодексу України для другої групи платників єдиного податку, а саме - обсяг доходу не перевищує 1500 000,00 грн.
Отже, відповідно до вимог п.181.1 ст.181, п.291.1 ст.291, п.291.4. ст.291 ПКУ отримання доходу від роздрібної торгівлі товарами в спеціалізованих магазинах платником єдиного податку 2 групи - фізичною особою - ОСОБА_1 за період з 01.07.2018 по 28.02.2019 на загальну суму 1399467,84 грн. без ПДВ, не має наслідку обов'язку з реєстрації ФОП ОСОБА_1 платником податку на додану вартість.
У висновку експерт дійшов наступних висновків:
- документально та відповідно до вимог ст.292 Податкового кодексу України підтверджується отримання ФОП ОСОБА_1 як платником єдиного податку другої групи доходів за період липень 2018 року - лютий 2019 року у розмірі 1399467,84 грн.;
- документально не підтверджуються висновки акта N923/10-36-33-04/ НОМЕР_2 від 05.09.2019 року, з урахуванням листа ГУ ДПС у Київській області «Про розгляд заперечень» вих. №4556/ФОП/10-36-33-04 від 10.10.2019 про порушення ОСОБА_1 п.181.1 ст.181, п.183.1. ст.183, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в частині заниження податкових зобов'язань, що призвело до заниження податку на додану вартість.
Дослідивши наявний в матеріалах справи висновок судово-економічної експертизи від 12.05.2020, проведений судовим експертом Бойко Юлією Василівною, суд зазначає, що вказаний висновок відповідає вимогам статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак, є належним та допустимим доказом у справі.
Відповідно до частини восьмої статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.
Проте, відповідач не скористався наданим йому правом на звернення до суду з відповідною заявою.
У суду відсутні підстави не довіряти зазначеному експертному висновку, оскільки вказане дослідження було проведено кваліфікованим фахівцем, попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.
У позовній заяві позивач зазначив також про те, що акт перевірки та рішення про результати розгляду заперечень не містять інформації щодо документів, за результатами дослідження яких контролюючий орган дійшов висновку про порушення ФОП ОСОБА_1 відповідних вимог чинного законодавства, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) (пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України).
Згідно з підпунктом 86.7.4 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень: встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини); досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом'якшують або звільняють від відповідальності; досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; визначає розмір грошових зобов'язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.
При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.
За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Пунктом 1.4 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом наказ Міністерства фінансів України від 14.03.2013 №395 (далі - Порядок №395), результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.
Згідно з пунктами 1.5-1.7 розділу І Порядку №395 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.
Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №395 акт (довідка) документальної перевірки складається з трьох частин: вступної, описової та висновку. До акта (довідки) додаються інформативні додатки.
Згідно з пунктом 2.3 розділу ІІ Порядку №395 описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається із загальних положень та результатів перевірки діяльності платника податків.
Загальні положення акта (довідки) документальної планової перевірки (відповідні додатки до загальних положень) повинні містити такі дані, зокрема: інформацію про документи, які використані при перевірці, згруповані за типами (вказати період охоплення їх перевіркою та метод - суцільний, вибірковий).
Дослідивши акт перевірки від 05.09.2019 №23/10-36-33-04/ НОМЕР_2 , судом встановлено, що у вказаному документі (пункт 1.12) вказаний перелік документів, використаних контролюючим органом під час проведення перевірки. Метод охоплення документів перевіркою - суцільний.
Разом з тим, контролюючий орган в акті перевірки, вказуючи на відповідні порушення з боку позивача, не здійснив жодних посилань на відповідні первинні документи, за результатами дослідження яких було встановлено факт відповідного порушення, що ставить під сумнів вмотивованість висновку акта перевірки про наявність таких порушень.
Крім того, рішення відповідача про результати розгляду заперечень від 10.10.2019 №4556/ФОП/10-36-33-04 також не містить посилань на первинні документи, які були дослідженні під час перегляду висновку акта перевірки, що не відповідає вимогам ст.86 ПК України.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б повністю спростували доводи позивача, не надав.
Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували виникнення у позивача обов'язку щодо реєстрації з 01.07.2018 платником податку на додану вартість та обов'язку щодо сплати податку на додану вартість за період з липня 2018 року по липень 2019 року.
У зв'язку з цим, суд вважає, що висновки відповідача щодо заниження ФОП ОСОБА_1 суми ПДВ за вказаний період у розмірі 334952,83 грн. є необґрунтованими, а тому спірне податкове повідомлення-рішення має бути визнано протиправними та підлягає скасуванню.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на суму 4186,91 грн., що підтверджується квитанцією від 27.02.2020 №42086 (т.1, а.с.9).
Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області, становить 4186,91 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 16.10.2019 №0002773304.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) судовий збір у сумі 4186,91 грн. (чотири тисячі сто вісімдесят шість грн. 91 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код: 43141377, місцезнаходження: 03680, м.Київ, вул.Народного Ополчення, буд.5-А).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Дудін С.О.